Полтавщина повинна стати щасливим регіоном можливостей!
Послідовно, за участі провідних мислителів/ьок і практиків/ес України та зарубіжжя, Студреспубліка досліджує і опрацьовує проблематику перетворення, модернізації, інаватування України та світу. Полтавські республіканці відповідають за свій регіон, тому з 11 по 13 лютого 2022р. на базі ДТВ «Сонячний» (с. Омельник, Кременчуцький р-н) провели найінтелектуальнішу подію на Полтавщині — X ювілейний Полтавський етап проєкту «Зимова Студреспубліка» на тему «Як нам перетворити Полтавщину?»
Про те, як проходила триденна дискусія про майбутнє Полтавської області, з якими труднощами у Грі зустрілися гравці/чині та які позиції щодо перетворення Полтавщини проявилися на Полтавській ЗиСР* — читайте далі в релізі.
Пролог і факультативи
Участь у проєкті взяли близько 40 активних жителів/ьок області, здебільше молодих полтавців/ок, які пройшли відбір за головним критерієм — бажання творення прогресу на Полтавщині.
Відкрили Полтавську ЗиСР-X лідер республіканців Полтавщини Олег Слизько, Студентський президент України Олександр Мамай, директор оздоровчого комплексу «Івушка» (ДТВ «Сонячний») Андрій Любченко та начальник відділу освіти Омельницької ОТГ Олег Прокопенко.
Зміст Полтавської «Зимової Студреспубліки» базувався на тексті установчої доповіді, яку підготувала ігротехнічна група в складі Олега Слизька й Анастасії Бридихіної з Анатолієм Мишеловим. Проблему втрати суб’єктності Полтавщиною республіканці окреслили на одній із ЗиСР ще 7 років тому. А зараз усе лише погіршилося: уявлення про розвиток у місцевих правлячих груп немає, тут не генеруються ідеї та проєкти загальнодержавного, а тим паче світового рівня. Полтавщину початку XXI ст. в поганому сенсі — не зрівняти з тою, якою вона була 100 чи 200 років тому…
Демографія на Полтавщині катастрофічна, бо на 100 новонароджених людей припадає 255 смертей. Еміграція продовжується. Якщо брати культуру, то за останні 30 років на Полтавщині не написали жодної книги, яка б потрапила до рейтингу кращих книг України. Про рівень освіченості молоді говорити взагалі немає сенсу.
Спочатку учасники/ці опинилися в групах згідно жеребкування, а далі вже, після того, як були сформульовані перші позиції, саме на них базуючись, створювали нові групи.
«Чому Полтавщині потрібне перетворення?», «Що нам заважає перетворювати Полтавщину?», «Візія майбутнього Полтавщини (після перетворення)», «Роль громадян у перетворенні Полтавщини», «Суб’єкт перетворення Полтавщини», «Магістральні проєкти розвитку Полтавщини майбутнього», «Як нам перетворювати Полтавщину?», «Моя особиста роль у перетворенні Полтавщини». На одному з етапів сталася велика прогалина в розумінні учасниками/цями можливостей Полтавщини, тому всі відповідні пропозиції зібрали в один перелік для загального усвідомлення й провели пленум на тему «Чому Полтавщина повинна бути суб’єктною».
Після установчої доповіді політолог, політичний філософ, експерт Студреспубліки Андрій Окара прочитав доповідь «Чи можлива ефективна модернізація на Полтавщині в нинішніх соціально-політичних умовах?». Далі, під час Гри, інтелектуал допомагав просуванню змісту в консультаціях і критиці напрацювань груп.
А д.п.н., віцепрезидент Міжнародної макаренківської асоціації, проф. Андрій Ткаченко провів факультатив на тему «Парадоксальна педагогіка Антона Макаренка». У досить важких умовах працював наш легендарний земляк і в нього вийшло дуже ефективно, а процес перетворення Полтавщини — це важка робота у надзвичайно складній політико-економічній ситуації в країні та світі.
Майже без сну учасники/ці працювали 3 доби поспіль у напруженій смисловій ситуації, так як їм необхідно було не просто дати пропозиції для косметичного чи навіть капітального «ремонту» регіону (цього вже давно недостатньо), а втілити концепт (підхід) перетворення.
Розкладка по позиціях
Для початку потрібно було зрозуміти, що таке перетворення. І більшість позицій стосувалася саме того, що на Полтавщині повинні вирівнятися можливості й свободи для всіх людей, а не лише для окремих малочисельних впливових груп. Власне кажучи, у Грі було підтверджено визначення «модернізаційного курсу», кілька років тому розроблене республіканцями.
Студентками педагогічних навчальних закладів було ініційовано створення великого молодіжного руху з перспективою створення власної політичної сили з десятками тисяч учасників/ць, який би став своєрідним захисником інтересів молоді й ініціатором і лобістом реалізації різноманітних цікавих проєктів для всіх жителів/ьок Полтавщини.
У Грі вдалося реалізувати проєкт масового будівництва житла, створений у державно-муніципальному партнерстві місцевим підприємством.
Також гравці/чині намагалися вивести індекс щастя в регіоні, аби спрямувати свою діяльність так, щоб якомога більше людей відчували себе щасливими. Створили «Міністерство щастя» й розмістили його у відновленому кадетському корпусі.
Проєкт «Регіон можливостей» розвивався дуже стрімко, він сконцентрувався на соціальній підтримці жителів регіону і об’єднався з попередньою позицією в «Щасливий регіон».
Найпотужнішою позицією в Грі був проєкт лівого толку щодо інноваційного прориву під назвою «КіберПанк». Основною його метою було створення умов, щоб тяжку працю людей заміщувати роботами. Це давало б можливість усім займатися своєю улюбленою справою, максимально розкривати власні творчі таланти і позбавитися експлуатації людини людиною. Також проєкт передбачав удосконалення здібностей людини за допомогою поєднання організму й надсучасних технологій аж до перенесення свідомості людини в цифровий простір, щоб позбутися всіх захворювань.
Пізніше, коли об’єдналися у один три проєкти «КіберПанк», «Ліві» і «Голос молоді», і здавалося б Гра доходить до свого завершення, але у всіх груп проявилася одна і та ж проблема: частина їх напрацювань була дуже ретельно розроблена, а частина — зовсім не опрацьована. Тому довелося провести кілька додаткових пленумів, щоб вирішити всередині кожної групи наступні проблеми: «Як забезпечити усвідомлення й розуміння основних цілей у групі кожним її учасником?», «Як забезпечувати знання для учасників/ць групи?», «Як забезпечити організаційну дисципліну в групі?», «Як залучити ресурси для проєкту перетворення Полтавщини?»
Підсумки
На ранок групи ледве не провалили останній пленум, а отже і всю Гру. Та спільними зусиллями вдалося витягти ситуацію і дати хоча б шанс для створення амбітного, цікавого, творчого, масштабного проєкту перетворення Полтавщини.
Підводячи підсумки, Олег Слизько звернувся до учасників/ць із закликом продовжувати боротьбу за перетворення регіону й у реальному житті, невпинно і щоденно, бо ми маємо відповідати за Полтавщину перед історією!
ІІІ місце в Грі виборола Анна Дзябенко з Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, ІІ — в Олександра Репки з Полтавського державного медичного університету, а переможницею стала Анна Пархоменко, також ПДМУ.
Перемож(ни)ці рекомендовані до участі (зі знижкою) у всеукраїнській «XIV Зимовій Студреспубліці» в Карпатах, що незабаром пройде на тему «Перетворення України та світу». До уваги всіх прогресивних і активних — ще триває онлайн-реєстрація:
По завершенні Полтавської ЗиСР її учасники/ці відвідали Педагогічно-меморіальний музей А.С.Макаренка в Кременчуці.
* * *
Організатор(к)и щиро дякують головному партнеру проєкту — Управлінню молоді та спорту Полтавської ОДА, а також Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, виконавчому комітету Кременчуцької міської ради й особисто Кременчуцькому міському голові, випускнику програми «Студентська республіка» Віталію Малецькому, адміністрації ДТВ «Сонячний», профспілковій організації ПАТ «Укртатнафта», Педагогічно-меморіальному музею А.С.Макаренка, телеканалу ІРТ, адміністраціям Полтавського державного медичного університету, Полтавського університету економіки і торгівлі, Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, Фахового коледжу управління, економіки і права ПДАУ, Кременчуцького льотного коледжу ХНУВС, Полтавському фаховомуколеджу нафти і газу НУ ім. ЮріяКондратюка,Полтавського політехнічного фаховогоколеджу НТУ «ХПІ», Аграрно-економічного коледжу ПДАУ, Полтавського державного аграрного університету, Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С.Макаренка, студії дизайну ‘BeyketArt‘ і виконавчому комітету Омельницької сільської ради.
