Запропонувати Полтавщині й Україні прогресивні правила Інакшого життя
З30 липня по 1 серпня 2021р. наБВ «Сенегал» (с. Нижні Млини, Полтавський р-н) проходив Полтавський обласний етапХХІІІ Міжнародної програми «Студентська республіка»натему: «Інакша Полтавщина — для Нової України».Уже 23-й рік поспіль, без перерв на карантин чи владні негаразди полтавські республіканці проводять центральну смислову подію регіону, під час якої протягом кількох діб конструюють майбутнє Полтавщини. А цьогорічна тема — підсумок напрацювань республіканців за всі роки нашої діяльності [+ відео].
У важких смислових і моральних зусиллях студреспубліканці пережили і 3 дні неймовірної спеки, і певний шок від почутої правди, яка навколо нас, і аж 5 виборів. Детальніше про те, як проходила Студреспубліка* на Полтавщині — читайте далі.
Перший день
На березі Ворскли у кількох км від Полтави із установчої доповіді, яку прочитав Керівник гри, лідер полтавських республіканців Олег Слизько, почалася Полтавська Студреспубліка-2021. Щоб посилити проблематизацію, відразу ж відбувся факультатив на тему «Спільне благо як філософсько-політичний концепт і його роль в стратегіях побудови Нової України і нової української урбаністики» від політолога, політичного філософа, друга й експерта Студреспубліки Андрія Окари.
Готуватись до 1-го пленуму учасники/ці пішли із завданням «Чому нам (регіону, країні) необхідні кардинальні та прогресивні зміни?». Основі відповіді були про страх від того, що буде, якщо їх не робити, і про бажання жити краще.
Про виклики, що стоять перед світом, говорили на 2-му пленумі. Позиції груп були різноманітні: обговорювали нерівність між людьми, екологічну небезпеку й глобальне потепління, продовольчу й енергетичну кризу, епідемії, загрозу біологічної і хімічної війни, тотальний контроль людей і війну роботів з людьми. Головним зауваженням до груп було те, що слабо представлені наслідки від неспроможності протистояти цим викликам, адже саме усвідомлюючи наслідки, ми здатні рефлексувати ситуацію і відповідальніше підходити до нашого спільного майбутнього.
Саме на 2-му пленумі сформувалися своєрідні вектори формування позицій груп, а саме: еволюційна, ліво-прогресистська і право-тоталітарна.
Наступне завдання — «Візію Інакшої України» представляли також 3 групи, але вже без еволюціоністів (позиція яких зазнала краху, а учасники/ці групи розійшлися по інших). Владислав Товстоп’ят сформував моногрупу, в якій представив Україну як сукупність великої кількості громад, але концептуально не пішов глибше, залишивши значну частину впливу на громади за державою. Тоталітарна ж позиція назвала себе «логократією», розповідаючи, що основними критеріями визначення майбутнього в Україні будуть знання і здоровий глузд, виборче право буде надаватися тільки тим, у кого є відповідний рівень IQ, а бути обраними до органів влади можна буде тільки після отримання спеціальної політичної освіти. Третя група найменувалася «мар(к)систами-прогресистами», і в основі їх шляху до творення Інакшої України були повага до людини та максимізація свобод. А ставку вони зробили на доступну якісну освіту й охорону здоров’я. Але головне те, що експансія України досягне Марсу, і передбачається, що ціле покоління готове будувати нову цивілізацію, поставивши себе в жертву для майбутніх поколінь, покинувши Землю.
На вечір групи пішли, готуючись до теми «Роль громадян і громад у побудові Інакшої Полтавщини й України?». Далі у програмі були гра в «Студентську мафію» і «Нічна туса».
Другий день
2-й день почався з пленуму, де презентували, власне, роль громадян і громад. Для демократа Товстоп’ята основну роль в побудові майбутнього несла, звичайно, громада. Для мар(к)систів-прогресистів — людина (громадянин), для тоталітарних «логократів» — влада, а люди повинні підкорятися встановленій ідеології.
Після цього пройшла вже традиційна «сесія рівності», яку провели республіканки — регіональна представниця БО «БФ «ВОЛНА» Яніна Стемковська та директорка Полтавського філіалу БО «Легалайф-Україна» Марина Погоріла. З т.з Гри виявилося дуже доречно — на противагу назрілим серед певної частини учасників/ць позицій щодо урізання права вибору та градацій ієрархій у суспільстві.
Далі була робота в групах на тему «Як побудувати Інакшу Полтавщину й Україну?». Смислові пристрасті розпалювалися, групи додавали сміливих ідей. «Асоціація громад» намагалася побудувати справжній низовий порядок нашого спільного життя, навіть доклавши зусиль до зменшення ролі держави. «Мар(к)систи-прогресисти» пробували реконструювати піраміду Маслоу, щоб створити можливості у світі для кожної людини, і думали, як виключити можливість війни як такої. А право-тоталітарна позиція оголосила про застосування трансгуманізму до людей з низьким IQ.
Факультатив «Соціальний капітал. Хто його створює і ним володіє. Як залежить рівень життя громадян від соціального капіталу» провела громадська діячка, голова Полтавської філії Суспільної Служби України Ганна Кіященко, яка постійно бере участь у наших подіях і підтримує Студреспубліку. Під час дискусії ця надзвичайно активна в Полтаві і далеко за її межами громадська діячка апелювала до особистого життєвого досвіду.
Потім на Полтавську Студреспубліку завітали гості та партнерські організації. Олександр Лемешко, перший заступник голови Полтавської облради, під час свого вітального слова сказав: «Дуже приємно, що молодь роздумує над майбутнім не лише нашої Полтавщини, а й України в цілому; пропонує шляхи виходу з кризових ситуацій». Також він побажав продовжувати тримати лінію розвитку і далі.
Начальниця ж управління молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації Марина Трохименко висловила захоплення почутими ідеями й побажала, щоб більше уваги групи приділили фізичному вихованню і спорту, а також пообіцяла підтримку у подальших проєктах, зокрема в участі у фіналі Студреспубліки, що традиційно пройде на морі до Дня незалежності України.
Далі слова вітання говорили Марина Гриньова, членкиня-кореспондентка НАПН України, д.п.н., професорка, деканка Природничого факультету ПНПУ ім. В.Г.Короленка; Амалія Асоян, членкиня Спілки вірмен України в Полтавській області «УРАРТУ-ВАНК», яку очолює Геннадій Агаджанян; «Все залежить від нас!» — наголосила голова БО «Єврейський фонд «Хесед Нефеш» Світлана Москвітіна. Також Олег Слизько представив творчу групу «Чрнй Ананас», організатора Дискусійного клубу «Полтава» Олександра Золотухіна і відому художницю Олену Зозулю.
Після цього факультатив «Педагогічна майстерність як важливий фактор громадянського просвітництва у побудові Нової України» провела Марина Гриньова, яка довгий час у Педагогічному університеті очолювала кафедру педагогічної майстерності, створену першою в Радянському Союзі, і куди з усього світу приїжджали науковці, щоб переймати досвід програм і методики викладання. До речі, академічний і неформальний шлях у питанні громадянського просвітництва вдало поєднували ігротехніки на Полтавській Студреспубліці.
Пленум «Розробка програми політичної діяльності й агітації [на основі попередніх напрацювань]» виявився невдалим. Як сказав Олег Слизько, що поки розбиратися в — умовно — складних темах, так лідируємо, а як прийшов час доносити свою позицію до людей, так «припливли». Тому завдання було віддано на доопрацювання.
За всіма лаштунками неоліберальної демократії і демагогії про громади, як виявилось, приховувалась ультранаціоналістична повістка у групи на чолі із Владиславом Товстоп’ятом. Перешкоджання у проведенні масових заходів, примусова вакцинація громадян(ок) Студреспубліки і майбутній зрив виборів — це лише невеликий перелік того, що творилося у підвечір 2-ї доби.
Завершувала теплу частину дня «Денна туса», перемогу у різних турнірах суб-фестивалю отримали: Віталій Дзямка, Богдан Жалій та Евеліна Величко.
«Татлін-фест» провела відома художниця Олена Зозуля. Також до суб-фестивалю долучилася ще одна відома полтавська художниця Даша Іванищенко, а перемогла — активна учасниця карпатських ЗиСР Людмила Величко.
В «Екстер-фесті» перемогла збірна Полтавського державного аграрного університету на чолі з Іллею Яровим, яка презентувала цікаві костюми на тему пандемії.
Кращою в «Леся-фесті» стала Анна Михайлова, яка за кілька хвилин склала крутий вірш у відповідь на сексистську поезію від Богдана Хоменка. «Леся-фест» підтримали своїми читаннями Андрій Чернов, Олександра Добринь і все та ж Даша Іванищенко із творчої групи «Чрнй Ананас».
У рамках Фестивалю аматорського відео майстер-клас з операторської майстерності та монтажу провів відомий оператор і режисер із Києва, республіканець Олександр Корольов.
У MusicLiveAwards відзначилися запальний Ігор Селецький разом з Ярославом Мельниченком під керівництвом багаторічного куратора суб-фестивалю Дмитра Лузановського. На «Нічній тусі» ж виступили Dj Oldjoke і Dj rostiriaha.
В «Студентській Мафії» беззаперечну перемогу здобув республіканець Анатолій Мишелов.
Повернемось до Гри. Останній пленум «Інакші Полтавщина та Україна — для Нового світу» був визначальним. Адже фіналізував всю роботу учасників/ць ОДГ-подібної гри. «Мар(к)систи-прогресисти» (лідер — Богдан Жалій) й «тоталітарні логократи» зрозуміли, щоб перемогти розвуальованих радикалів (партія «5Т»), які посилилися потужною групою підтримки, потрібно об’єднувати зусилля. Не бажаючи поступатись ідеологічними принципами, вони створили блок партій «Квінтесенція», поєднавши свої напрацювання здебільшого щодо прогресивних наукових відкриттів, але після виборів за планом передбачалося окремішнє продовження діяльності кожної з груп.
За встановленим правилом Керівника гри, щоб презентацію здійснювала людина, яка ще не виступала, радикали виставили доповідати студреспубліканця зі стажем Ігоря Журбенка, а новостворений блок — не менш досвідчену республіканку Анастасію Бридихіну, яка до цього входила до ігротехнічної групи.
Обидві групи запропонували правила співжиття людей і нові можливості, створені в Україні, розповсюдити на увесь світ + на Марс, що витримало ігрову критику. Але зшити напрацювання в єдину позицію, домовитися про спільні дії групам не вдалося, як би довго не проходили публічні та кулуарні переговори. Групи погодилися вирішити все на виборах.
Перші вибори зірвали офіційні члени ЦВК від партії «5Т» і їхні технічні партнери. Голова ЦВК, який до цього всю гру був у складі ігротехнічної групи, Анатолій Мишелов розпустив ЦВК і сам організував переголосування. Поки він готувався, партія «5Т» оголосила свої вибори, які були деструктивні і які не визнав ніхто. Голова ЦВК зачинився у власному авто, яке знаходилося на межі території Студреспубліки та Країни У, і через приспущене переднє вікно видавав бюлетені, а вкидали їх виборці/чині — через заднє, у спеціальну урну. Натомість «5Т» силою відкрила замки і знову зірвала вибори.
Ранком скликали загальне віче на вимогу лідера Блоку «Квінтесенція» Олександра Мамая. У віче взяли участь визнані авторитет(к)и Студреспубліки: Студентські мери Полтавщини різних років Олег Слизько, Ігор Журбенко, Богдан Хоменко, депутатка Студпарламенту України-2017/2018Анастасія Бридихіна, депутат(к)и Студмагістрату Полтавщини різних років Анатолій Мишелов, Дмитро Лузановський, Владислав Товстоп’ят, Людмила Волошина, Юлія Щербакова, Анна Михайлова, а також активні республіканці Антон Назаренко і Людмила Величко.
Здавалося б, віче досягло консенсусу — й знову було оголошено вибори, але в урні було виявлено багато підроблених бюлетенів саме за партії — очевидно, що фальсифікували вибори радикали, які не виконали домовленостей і фактично переступили через всіх громадян(ок) Студреспубліки. Як сказав на рефлексії Олег Слизько, що республіканці достатньо давно говорять про фактично «дві країни в Україні», кожна з яких живе за власними правилами. Одна намагається ще щось зробити, а іншій — глибоко до лампочки і міркування спільного блага, і закони, тому вона робить все що, завгодно, аби зберегти свій статус, свій шматок пирога та вплив на грошові потоки.
Підсумки Полтавської Студреспубліки-2021/2022
Перемогу на виборах Студентського мера Полтавщини здобув студент Полтавського державного медичного університету Олександр Мамай. А депутат(к)ами Студмагістрату стали:
* Під час проведення події дотримувалися адекватних і повністю законних карантинних приписів
Дякуємо щиро партнерам і спонсорам за допомогу: управлінню молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації та Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, Базі відпочинку «Сенегал», дизайнеру Art—Beyket.
