fbpx
 
НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
НОВИНИ
14-04-2020 / Новини ВМГО "Студентська республіка" /  Полтава

Poltava Online Future Day

У цей день людина вперше побувала в космосі. Це була справжня світова революція свідомості та технологій. Юрій Гагарін 12 квітня 1961р. на космічному кораблі «Восток-1» здійснив один виток навколо Землі. Цей день, особливо під час світової суперкризи та пандемії, символічно нам вказує на те, що надзусилля, які спираються на науку та розумну солідарність, можуть вивести світ із кризи – простеньких відповідей тут бути не може. Подвиг Корольова, Гагаріна і всієї великої світової космічної родини – це натхнення і для всіх нас.

Про те, як проходив на Полтавщині Online Future Day, хто з цікавих спікерів/ок долучився до цього інтернет-форуму і, власне, про що ж усі вони говорили – читайте далі.

Poltava Online Future Day був присвячений історії й ролі Полтавщини в розвитку космонавтики, нинішній ситуації та майбутнім викликам. Республіканці запропонували пройти опитування на тему застосування сучасних технологій у життєдіяльності Полтавського регіону, влаштували обговорення проблематики на Facebook, а також підготували переліки 12 цікавих статей про космос, прогрес і майбутнє та 12 фільмів, щоб цікаво провести цей футуристичний день.

Онлайновий форум через сервіс Zoom на правах модератора розпочав Олег Слизько, лідер Республіканського руху Полтавщини, який повідомив, що Полтавський Future Fest (за зразком однойменного київського проєкту республіканців (голова оргкомітету – Артем Ніколенко)) відбудеться по завершенні карантину, а 12 квітня 2020р. полтавські республіканці проводять Всесвітній день авіації і космонавтики в оригінальному форматі футуристичного дня. Як і Київський Future Fest, полтавська подія присвячена пам’яті Леоніда Каденюка.

Продовжуючи, Слизько передав теплі вітання від лідера республіканців Павла Вікнянського, який завжди наголошує на суворій необхідності здійснення «нової індустріалізації» України і втілення найсміливіших і найкреативніших інновацій.

«Україна – це єдина з «космічних країн», яка не має своєї космічної стратегії»

Першим мав слово ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор  Володимир Онищенко. Він вшанував пам’ять Юрія Кондратюка, іменем якого названий університет, поклавши квіти до пам’ятника вченому, у 2017р. встановленому на території вишу: «Саме за траєкторією Кондратюка NASA в 1969р. відправила космічний корабель «Аполон-11» на Місяць. Підготовка висококласних інженерів, яку проводить університет, у період кризи й Індустріальної революції 4.0 знову стає актуальною. Цікаво подискутувати про технічне виробництво, ракетобудування, машинобудування». Володимир Олександрович запевнив, що університет готовий і далі долучатися до подібних проєктів, організованих республіканцями.

Звичайно, в України ще залишився потенціал і саме «нова індустріалізація» повинна включати в себе на одному з передових місць космос. «Проєктування виробництва, запуск в космос, експлуатація в космосі, повернення з космосу – все Україна вміє, все робить», – говорив, щоправда ще 4 роки тому, в дивовижному інтерв’ю для газети прогресивних людей «Нова Республіка» перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, друг республіканців. «Він відвідував Полтаву й [наш] національний університет», – продовжив Олег Слизько і передав слово Музею авіації й космонавтики.

Завідуючий музею Андрій Пушкарєв привітав зі святом насамперед людей, які безпосередньо пов’язані з космонавтикою, ветеранів/ок космодрому «Байконур», і передав слово науков(и)цям музею.

Спочатку Ірина Пістоленко, завідуюча науково-дослідним сектором музею, к.і.н., провела короткий екскурс в історію першого польоту в космос. День космонавтики, що цікаво, був запропонований другом Юрія Гагаріна, космонавтом Германом Тітовим. Станом на 10 квітня на орбіті побувало 564 космонавт(к)и, з яких 11 – українці. А двоє з них мали відношення до Полтавщини – це карлівчанин Георгій Береговий і Павло Попович, почесний громадянин м. Полтава, який любив говорити, що вся радянська та й світова космонавтика трималася на українцях.

Далі продовжив провідний співробітник музею, к.і.н. Владлен Орлов. Розпочав про геніїв Сергія Корольова та Юрія Кондратюка. Андрій Колесник, Мирослав Василенко, Андрій Музиченко в Україні не такі відомі, але ці вчені відзначилися на Заході. Зокрема, Музиченко запропонував апарат Mars Hopper – марсохід, який братиме живлення із льодового покриву Червоної планети. На відміну від тих же ж КНР, Індії, США, на жаль, Україна – це єдина з «космічних країн», яка не має своєї космічної стратегії. І в цій ситуації Україна має дві, як переконує дослідник, «пігулки»: або аграрна «супердержава», при якій буде абортування освіти, науки й технологій, зокрема космосу. А є інший варіант – високотехнологічний уклад із нанотехнологіями, генною інженерією, космічними дослідженнями, зокрема наноробототехнікою.

«Пам’ятати завжди, де прокладені зоряні траси»

Інженер, науковий співробітник «Філії Національного військово-історичного музею України – Музею важкої бомбардувальної авіації», республіканець Дмитро Кандиба передав вітання від директора цього музею Андрія Ільєнка та завідуючого його полтавської філії Віктора Дейнеги. На фоні експозиції дивовижних літаків Дмитро розповів про візит Леоніда Каденюка до Полтави, про відвідування ним космічного спускного апарату «Зенит», на якому космонавт повернувся на Землю, про мрію Леоніда Костянтиновича повертатись із космосу на такому ж, а не на «Шаттлі» і, власне, про роль полтавського аеродрому в ракето-космічній галузі.

Вероніка Шостак – від Полтавської міської організація й від імені Центральної ради ветеранів космодрому «Байконур» Аерокосмічного товариства України (голова Олександр Болтенко), Благодійного фонду «Україна космічна» (президент Юрій Мирний) повідомила, що на момент 2010р. у Полтаві проживало 65 сімей із Байконуру, наразі ж – 25. «Байконур – будет помнить всегда, где проложены звездные трассы и пускай на висках седина, Байконур – это молодость наша», – експресивно закінчила свій виступ Вероніка Станіславівна.

Ольга Окара – теж відома наша землячка, ветеранка космічного руху, членкиня-кореспондентка Російської академії космонавтики ім. К.Е.Ціолковського, к.т.н., багаторічна співробітниця «НПО машинобудування», генеральним конструктором якого був легендарний Володимир Челомей. Ольга Йосипівна згадала про полтавця Олександра Засядька з с. Лютенька Гадяцького р-ну, який, будучи сином козацького гармаша, ще на початку XIX ст. випробував перші ракетні конструкції, став винахідником бойових ракет. Володимир Миколайович Челомей, генеральний конструктор ракетних систем – це славетний «Протон», орбітальна станція «Союз», в розробці яких брала участь й пані Ольга Окара. А найголовніше, вважає вона, – у Полтаві повинен бути космічний бренд!

«Космонавтика й технології можуть розвиватися, коли гроші вкладаються в освіту»

Далі говорили про сучасні виклики, які є в технологічному світі, й що це означає для України. Владислав Кушніров – студія STEAM-освіти «Технолаб»: «Усі можливості в України, щоб не стати сировинним придатком, є. Ми працюємо з дітьми. Діти видають такі ідеї, що нам, старшим, потрібно змінювати свою психологію, щоб зрозуміти, яке буде наше майбутнє. Минулого року ми брали участь у етапі всесвітньої програми First Lego League, там зібралося скільки ідей, що можна перевернути світ. А наша задача, старшого покоління, створити умови для того, щоб юні й молоді люди могли реалізувати свій потенціал, докласти до цього максимум зусиль. Ми повинні бути патріотами, але розуміти, що живемо в єдиному світі».

Об’єднання Online Univer представляли Андрій та Олег Голоти: «Ми пишаємося тим, які були в нас інженери й конструктори. Але останні 40 років космос фактично не розвивається. Нічого нового не придумали. Ілон Маск сильно працював із знанням. Космонавтика й технології можуть розвиватися, коли гроші вкладаються в освіту. Сьогодні багато програм в Євросоюзі, які надають кошти на розвиток космонавтики, робототехніки, віртуальної реальності, програмування тощо – через університети. І нам можна, наприклад, Полтавській політехніці, залучати кошти таким чином і створювати площадки для дітей та молоді у розвитку технологій. Це й буде якраз зменшення відтоку молоді за кордон. Особливо мова йде про соціальну підтримку вчителів і викладачів. Потрібно кардинально підвищувати мотивацію тих, хто дає освіту».

І на завершення слово мав Володимир Дряпак, автор документальних фільмів про авіацію й космонавтику: «Одного разу мені пощастило познайомитись із донькою генерального конструктора Сергія Корольова – пані Наталією в м. Судаку в 2008р. Вона була там разом із космонавтом Павлом Поповичем, почесним громадянином м. Полтава. Відтоді розпочалася моя особиста космічна епопея – відзняли два фільми про Павла Романовича Поповича, потім один фільм про Георгія Тимофійовича Берегового. Ще у співавторстві зняли фільм про Володимира Челомея, а також про Миколу Комарницького, Юрія Кондратюка, Гліба Котельникова, про операцію «Френтік», про легендарного льотчика Івана Кожедуба, який і над Полтавою також збивав літаки «Люфтваффе». Маючи такий величезний потенціал людей, творців, натхненників, розробників, конструкторів, винахідників полтавців і українців, це буде трагедія втратити цю галузь, якщо ми не зробимо висновків».

Завершився онлайн-форум словами Юрія Гагаріна як гасло нам усім у прогресивне майбутнє, а точніше одним словом, яке промовив Олег Слизько: «Поїхали!».

Відеозапис Poltava Online Future Day




Підпишіться на Телеграм-канал Studrespublika, щоб оперативно отримувати найважливішу інформацію про діяльність Студреспубліки

Автор: Олег Слизько, Дмитро Кандиба