«Бажання Інакшої України — це прояв волі до будівництва нової країни, нової республіки, кращого і справедливішого суспільства. Воля до змін має спиратися на продуманий колективний досвід, зважений план спільних дій та відкритість до спільного творіння нових начал Інакшої України. У грі під час [фіналу]Літньої Студреспубліки я закликаю вас думати, дерзати і пробувати творити», — звернення українського філософа, експерта і Друга Студреспубліки Михайла Мінакова[+ відео].
Напередодні фіналу ХХІІІ Студреспубліки-2021 на тему «Інакша Україна — для Нового світу» на березі Чорного моря, в Лазурному, до республіканців зі зверненням виступив всесвітньовідомий інтелектуал. До вдумливого перегляду та прочитання!
Коли ми говоримо про Інакшу Україну, йдеться водночас про невдоволення наявним станом, у якому живе країна, та про бажаний — інакший — стан її буття.
Чим ми так невдоволені сьогоденням? — Дедалі більшим розривом між країною та державою. Втручанням держави у сфери життя, де політиці не місце, і одночасно нехтування державою своїми базовими функціями — безпекою, утриманням монополії на легітимне насилля, наданням унікальних державних послуг громадянам. Дедалі більшій ідеологізації правління на тлі дедалі меншого виконання фундаментальних положень Конституції.
Коли поставала третя республіка України у 1991‒92 роках, наше суспільство мріяло про соціальний прогрес, про свободи для громадян, про спільне життя у мирі і злагоді всередині країни та із сусідами. Натомість, сьогодні Східна Європа стала регіоном довгих воєн — як, приміром, на Донбасі чи в Карабаху. А український народ став розділеним фронтовою лінією у Донбасі, лінією розмежування по Перекопу та багатьма лініями поділу всередині. — Цей стан незадовільний. Його слід міняти.
Бажання Інакшої України — це прояв волі до будівництва нової країни, нової республіки, кращого і справедливішого суспільства.
Але бажання Інакшої України буде тоді успішним і приведе наші зусилля до ситуації, наближеної до бажаного стану справ, якщо ми вивчили уроки минулих похибок і досягнень, знаємо себе в усьому багатоманітті і мовно-етнічно-культурному багатстві і розуміємо як знизити ризики від помилок під час будівництва нової України.
Воля до змін має спиратися на продуманий колективний досвід, зважений план спільних дій та відкритість до спільного творіння нових начал Інакшої України.
У грі під час [фіналу] Літньої Студреспубліки я закликаю вас думати, дерзати і пробувати творити. Це справді поки гра. Але у цій колективній дії ви вже побачите однодумців, соратників, з якими, можливо, вам іти далі по життю разом. Тож скористайтеся цим часом для відкриття вікон у майбутнє — для себе, для своєї команди і для країни.
