Позмагатися в ерудиції 24-25 серпня 2016р. зібралося 13 команд із різних куточків України. Деякі регіони, на жаль, не встигли вчасно зареєструватися та взяти участь у грах. Будемо чекати їх наступного року. А поки розкажемо, хто ж переміг цього року.
Спочатку гра мала складатися з 5 раундів, у кожному по 15 питань, але за бажанням гравців питання були замінені, і тому формат гри трохи відрізнявся. До 2-го етапу, за сумою балів, було допущено 8 команд: «Волиняни» (Волинська обл.), «Нет, спасибо, я не голодный» (Дніпропетровська обл.), «Ширяево» (Дніпропетровська обл.), Smile (Запорізька обл.), «Местные ребятки» (Миколаївська обл.), «Какая разница» (Запорізька обл.), «Уличный дэнсер» (Чернівецька обл.). Команда «Сосина» з Кіровоградщини, на жаль, не змогла взяти учать у другому етапі через збіг у часі з «Республікадою».
Найактивнішими та добре підготовленими були фаворити гри: «Местные ребятки», «Уличный дэнсер», «Нет, спасибо, я не голодный», «Какая разница». Ці команди вже добре знають один одного, адже кожного року змагаються за звання чемпіону, цей рік не був виключенням. Одним із найбільш пам’ятних питань стало наступне: «По мнению Мела Гибсона, ответ на этот вопрос лежит где-то между диалогом и шоколадом. Этот вопрос, кстати, стал названием фильма, в котором играл Гибсон. О каком вопросе идет речь?» Відповідь: «Чего хочет женщина?».
Дух суперництва хоч і був присутній, але атмосфера була теплою та дружною. Дуже шкода, що в грі всього один переможець: кожна команда була гідна перемоги. Однак, усіх обійшла команда Максима Караулова «Местные ребятки» (Миколаївщина).
За звання чемпіона в «Своїй грі» прийшли позмагатися 4 чудових хлопців: Іван Дмитрієв і Дмитро Жеріт (Миколаївщина), Артем Ліфшиц (Дніпропетровщина) та Володимир Ткаченко (Запоріжжя). Гра пройшла в теплій і невимушеній атмосфері та згідно правил. Після тривалих баталій й цікавих та оригінальних тем перемогу отримав Іван Дмитрієв. Вже 3 роки поспіль (окрім 2015р., де не було «Своєї гри») переможцями стають гравці з Миколаївщини.
Отриманий результат є, безсумнівно, позитивною тенденцією і свідчить про підвищення рівня інтелекту й ерудованості студреспубліканців. Маємо надію, що і наступного року на фіналі Студреспубліки попереду буде жага до перемоги, нових знань і дружби.
