«Вибір Ізраїлю: повинен бути ворог, щоб тримати державу разом», — Яків Рабкін
«Створення держави Ізраїль — це створення нової ідентичності, в цьому сенсі Ізраїль досягнув багато», — акцентував професор історії Монреальського університету, спеціаліст із питань модернізації Яків Рабкін, який 5 квітня 2016р. у Київському Будинку Книги провів лекцію та презентував власну книжку «Сучасний Ізраїль. Від задуму до життя». Отже, Студреспубліка продовжує практику роботи з провідними світовими інтелектуалами.
Про Ізраїль, причини його створення, конфлікти з цим пов’язані, внутрішні проблеми, складний шлях модернізації, а також про стереотипи щодо євреїв говорили під час лекції з професором історії Яковом Рабкіним. Розмова була цікавою, а актуальності їй додавали нині модні паралелі, які проводять між Україною та Ізраїлем. Стенограму та відео зустрічі з професором Рабкіним — опублікуємо згодом, а поки про основне.
Гостя з Канади на самому початку зустрічі представив видавець книги Іван Степурін (видавництво «Саміт-книга»). Далі — модерував лідер республіканців Павло Вікнянський. Д-р Рабкін коротко розповів про свої попередні роботи (до речі, одна з них стала справжнім світовим бестселером) та про те, що останнє видання в Україні є логічним їх продовженням. До речі, організаторами лекції та презентації видання були Студреспубліка, видавництво «Саміт-книга» та Київський Будинок Книги.
Для «затравки» професор розпочав із витоків ідеї про окрему єврейську державу. Ідея зібрати євреїв на Святій землі до приходу месії — це ідея протестантська, вони виникла в англомовних країнах у XVII ст. і була пов’язана з простою теорією: для того, щоб прискорити друге пришестя Христа, потрібно зібрати євреїв на Святій землі. На початку ХХ ст. Англія активно підтримала цю тему, і, врешті решт, у 1948р. був створений Ізраїль.
Ну, а далі почалися питання — і виважені, проте компетентні відповіді. Цікавилася, яким чином євреям вдається не асимілюватися в інших країнах, про роль іудаїзму, чи стан вічної боротьби допоміг зберегти свою ідентичність, про виникнення антисемітизму, про відношення до політиків і можновладців у сучасному Ізраїлі тощо.
Багато питалися про сіонізм, зокрема і про те, коли сіоністський рух перестав «дружити» з лівими. І, справді Рабкін підкреслив, що до створення, на початку і до 1977р. Ізраїль розвивався як соціалістично-спрямована держава, далі відбулася еволюція в сторону правого націоналізму, економіка перетворилася з соціалістично-спрямованої в неоліберальну (зараз Ізраїль разом з США є лідерами в Західному світі, де найбільший розрив між багатими і бідними) — і це процес, пов’язаний із контекстом націоналізму, який сам по собі заснований на сегрегації, і тим, що праві режими характеризуються форматом небажання чи нездатності перейти від націоналізму до громадянської формули співжиття. Спікер підкреслив, що Ізраїль є успішною державою, тому що продовжує ідею сіонізму, а з іншої сторони сіонізм не дає можливості розвиватися далі, перейти до держави не тільки євреїв, а всіх громадян.
Частина інтелектуальної бесіди стосувалася порівняння Ізраїлю з Україною, аналізу конфлікту України та Росії і того, що ж буде з усіма нами. Професор зазначив: «Я не пророк, але можу сказати точно, що просте населення обох країн дуже сильно страждає». Павло Вікнянський розповів, що зараз ситуація України й Ізраїлю з приводу конфліктів із сусідніми державами дуже схожа, і поцікавився у спікера, як у таких умовах не обирати страх і подальше ходіння по колу, а свободу та майбутнє, якусь надію? Рабкін зауважив, що ось вибір Ізраїлю мобілізаційний: повинен бути ворог, неважливо який, внутрішній, зовнішній, фізичний чи державний, лише наявність ворога може тримати таку державу разом. У той же час, є вибір країни, де проживає Яков Рабкін — Канади, якій вдалося побудувати ефективні державу та суспільство, які об’єднують багатьох етносів, культур, мов, релігійних традицій тощо.
По завершенню лекції всі бажаючі могли придбати книгу й одразу ж отримати на ній автограф автора і фото на згадку.
Слідкуйте — наступного тижня професор планує презентувати свою книгу та зустрічатися з активістами, інтелектуалами, небайдужими громадянами в Чернігові, Чернівцях і Полтаві.