Ювілейна «Х Зимова Студреспубліка» у Карпатах, на Буковині, на тему «Україна і людство: що ми можемо зробити для Світу?» шукала відповіді на наріжні для існування України питання. Пошук нових смислів для глобального людства — це задача не просто нашого виживання, але переходу до випереджаючого розвитку. Учасники й експерти разом працювали над майбутнім, яке виникає в результаті розвитку штучного інтелекту, блокчейну, робототехніки, біотехнологій і кіберімплантації тощо [+ відео].
Маємо глобальні проблеми: реабілітація війни як буцімто «незашкварного» інструменту, загроза ядерної катастрофи, ксенофобія, жахлива екологія, бідність і збільшення нерівності, загрози цифрової, роботизованої та трансгуманістичної несвобод, примітивізація глобальних цілей тощо. Ескадра кораблів людства входить у простір туману, де кожний невірний рух — загибель. І український човен ледь не попереду всіх… Ще й старанно заважаючи іншим, адже його прилади навігації показують фальшиву картину. Що ж намізкували республіканці, прогресивні українці та просунуті експерти 2–5 березня 2018р. під час ЗиСР-Х — далі.
Боротися й шукати, знайти і не здаватися!
Всі ми — частина людства. Вже не лише окремих народів, держав, а загальнолюдської цивілізації. Яка зараз переживає одну з найсерйозніших криз у своїй історії. Так сталося, що це наші часи. Це наше життя.
Очевидно, що спроба перекласти на когось, навіть на опонентів усі проблеми, відсутність інноваційної стратегії розвитку, здорового відношення до громадянських чеснот і політики, адекватного сприйняття проблем не лише в нашому «кутку» світу, а глобально — призводить до деградації. Ми не подолаємо її, не запропонувавши для себе, України, а головне Світу й Людства — новий шлях, нові горизонти, нову волю, нову розумну солідарність.
Павло Вікнянський, лідер республіканців України, під час установчої доповіді поставив питання ребром: «Чи чекає нас свобода, в її істинному розумінні — вільна творчість як вищий прояв людського духу? Або наша доля — забуття, гумус для чужих проектів і жевріння як безнадійна, але дуже гордовита провінція світу?» Під час відкриття також виступили друзі та партнери Студреспубліки — громадський діяч, підприємець Олексій Бурбак і директор ПрАТ «Гравітон» Віталій Чорноусенко.
Протягом оргдіяльнісної гри утворювалося декілька позицій щодо майбутнього людства: віртуальна реальність, безсмертя, нові види енергії, пакет біотехнологічного забезпечення, визволення від біологічного рабства, світ без бідних, план духовної ієрархії планети тощо, але «дожили» до фіналу лише 4 основних:
«Рушії», позиція, яка працювала над устроєм організації, що здатна до просвітництва й осяяння людства смислами свободи й рівних можливостей у сучасному світі;
«Освіта», її автори працювала над модернізацією освіти, фіксуючи безальтернативність нового просвітництва. Це була ключова позиція Гри, котра консолідувала всіх учасників й експертів;
«Децентралізована автономна організація (ДАО)»: розробка штучного інтелекту та віртуальної реальності;
«Звільнення від біологічного рабства», позиція яка пропрацьовувала сценарії переходу до віртуального життя.
ОДГ показала, що проривні технології не гарантують розвитку світу, навпаки, ми маємо загрозу нової архаїзації. У цій ситуації можливо лише сформувати процеси, організації та людей, здатні працювати в ситуації масштабних змін. Отже, ключове, що ми можемо зробити для світу — це готувати людей, які здатні до критичного мислення та рефлексії. Тобто взяти на себе задачу нового просвітництва.
Фінальна презентація зшивки відображає дію організації, що здатна сформувати т.зв. навігаторів по світу майбутнього (N) та через освіту та просвітництво (ОБР) створювати «людей довгої доброї волі» (ЧДДВ), які будуть виступати «агентами змін» (Агент), котрі творчо реалізуються (Тв.рез.), при цьому, така діяльність має постійно рефлексуватися (Р.ц.) і продовжуватися на основі вже відрефлексованих знань. Коли віртуальний світ стане реальністю, аналогічна робота має відбуватися й у віртуалі, де треба рахуватися з роллю штучного інтелекту (ИИ). Тож, освіта, в т.ч. 100% вища освіта, мають стати базисом розвитку майбутнього світу.
Пліч-о-пліч з учасниками весь цей період були експерти, висококласні спеціалісти в різних сферах, які читали факультативи для більш якісного опрацювання теми Гри, а дехто з експертів врешті сам взяв у руки маркер і ноутбук — і з позиції гравця доводив своє бачення візії майбутнього і ролі України.
Філософ Сергій Дацюк прочитав доповідь на тему «Після людства», політолог і політичний філософ Андрій Окара мав факультатив «Нова людина» як ціль і суб’єкт розвитку нової України (антропологічний вимір модернізації)», економіст Володимир Власюк розбирався з питанням «Нова індустріалізація України. Що Україна може дати Світу: людей і сировину чи високотехнологічні товари?», а телеведучий і арт-критик Андрій Метльов говорив на тему «Естетика майбутнього як теорія нової чуттєвості».
По завершенню Гри всі учасники й експерти були нагороджені дипломами та цікавими книгами, найпродуктивніші — ще й подарунками. «Червоні» дипломи з відзнакою і цілу купу класних «ніштяків» отримали Данило Кривошей (Житомирська обл.) та Євген Щербак (Полтавська обл./м. Київ).
5 березня на учасників чекало ще багато приємних несподіванок у Чернівцях: відвідування художньої галереї «Арт-Світ-Знання» на Штайнберга, екскурсія по Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, а також зустріч із керівниками Буковини — у сесійному залі міської ратуші з Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком, а потім у приміщенні облдержадміністрації з губернатором Олександром Фіщуком і його заступником Василем Гостюком, головою облради Іваном Мунтяном. Учасники ЗиСР-Х поділилися з представниками влади результатами проекту та відкрито подискутували про необхідність реальної децентралізації, інноваційного шляху розвитку України та громад, про інструменти підтримки громадянського суспільства і стимулювання творчості та мислення серед молоді.
