fbpx
 
НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
09-07-2020 / всі теми /  Україна

Невже влада збирається добити молодіжну політику?

У рамках засідання парламентського Комітету з питань молоді і спорту відбулося обговорення законопроєкту «Про основні засади молодіжної політики». Участь узяли народні депутат(к)и, представники/ці центральних органів влади, громадські активіст(к)и. Один із лідерів Студреспубліки, голова УМФ Олександр Щерба підготував ґрунтовний і досить критичний виступ щодо необхідності доопрацювання законопроєкту з урахуванням реальних інтересів молоді, щоб він не був способом серйозного антиконституційного обмеження її прав і можливостей.

Подробиці про те, які основні моменти доволі сирого документу необхідно доробити, щоб остаточно не вихолостити молодіжну політику та не перетворити життєво необхідний порядок денний лише в крінжовий піар — читайте нижче.

Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, що відбулося 1 липня 2020р. виступив один із лідерів Студреспубліки, голова Українського молодіжного форуму Олександр Щерба, який від імені структур, котрі представляє, привітав давно назріле осучаснення законодавства у молодіжній сфері. І водночас зазначив, що законопроєкт потребує значного доопрацювання. Цікаво, що значна кількість важливих зауважень, які раніше були підготовлені громадськістю та надіслані до комітету, співпали з експертними оцінками, бо як виявилося, були згодом відображені у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. 

Отже, особливу увагу необхідно приділити вдосконаленню, зокрема, таких питань:

  • абсолютно не враховано необхідність підтримки та розвитку, розкриття інноваційного потенціалу молоді, зовсім немає погляду в майбутнє;

  • відсутні способи роботи з молоддю, яка протягом останніх десятиліть опинилася за кордоном, відсутні політики з формування не-емігрантської поведінки;

  • «наша принципова позиція, що не можна зменшувати граничний вік молоді з 35 до 29 років». Передовий світовий досвід — інший: наприклад, ВООЗ оцінює молодий вік до 44 років, а за оцінками науковців/иць, у зв’язку з пізнішою повноцінною соціалізацією, зокрема, пізнішим віком вступу до шлюбу і дітонародження — молодіжний вік, навпаки, збільшується. Ба більше, не можна допускати скорочення охоплення молоді державною увагою, а значить і охоплення роботою молодіжних громадських організацій, залучення до різноманітних молодіжних програм («викинути» можуть близько 2,5 млн української молоді);

  • «взагалі не вказано про роль всеукраїнських молодіжних і дитячих громадських організацій. Ми мусимо зшивати Україну, а хто реально буде це робити? Проведення всеукраїнського заходу — це одне, але якщо є робота всеукраїнської організації, де вони, об’єднуючи всю Україну, мають спільне планування, спільні зустрічі й роботу, не тільки проєктну, а щоденну — це зовсім інший рівень. У законопроєкті немає жодного слова про ВМГО та ВДГО»;

  • «необхідно ще раз проаналізувати питання роботи молодіжних центрів». Сама ідея створення центрів — важлива, і ми свого часу були ініціаторами цього процесу, але в тому вигляді, як сформульовано у законопроєкті, виглядає так, що молодіжні працівники/ці (статус цих специфічних чиновників/ць треба прописувати спеціально в законі?!) мають замістити чи супроводжувати представників/ць громадських організацій. Навіщо створювати новітній «комсомол» із тисячами нових функціонерів/ок?! Таким чином, замість впровадження західного, європейського досвіду та стимуляції розвитку громадянського суспільства — бачимо, що під соусом гарних слів, власне, громадянське суспільство намагаються заорганізувати, обезсмислити, помножити на нуль;
  • закон в дуже багатьох новелах занадто деталізований, зокрема, не має жодної потреби надмірно регламентувати питання, які мають регулюватися різними системами виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема, профільним міністерством;

  • не прописано нині наявну в законодавстві норму щодо проведення регулярних парламентських слухань (хоч влада й ігнорує її два останніх роки). Невже ми хочемо, щоб молодіжна політика повністю перетворилася на кулуарну роботу, рівень якої не серед першочергових для держави, тобто не на рівні щорічної обов’язкової дискусії в парламенті?!

Крім того, Щерба відзначив, що Україні й нашій молоді необхідний реальний (дієвий) закон, а не поспішати, як зараз, ніби просто задля того, щоби поставити галочку в партійному звіті напередодні виборів. Підготовлено цілий ряд пропозицій від громадськості — парламентарі мусять їх ретельно вивчити й удосконалити документ!




Підпишіться на Телеграм-канал Studrespublika, щоб оперативно отримувати найважливішу інформацію про діяльність Студреспубліки

Автор: Вл. інф., за матеріалами Vasyl Mokan - public page