fbpx
 
НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
04-12-2019 / всі теми /  м. Київ

«Вони не боялися мріяти!»

Повна свобода особистості неможлива без самореалізації так само, як і ефективний навчальний процес, тому питання самоорганізації студентства набирає останнім часом все більшої актуальності. Для пошуків ефективних механізмів студентської самоорганізації, а також аналізу прогресивних світових кейсів пройшов круглий стіл на тему «Питання студентської самоорганізації в КПІ, Україні та світі – прогресивні кейси та реалії сьогодення», організований Студреспублікою.

Як саме проходила дискусія 29 листопада 2019р., хто був спікером, про що говорили та яких висновків було досягнуто – читайте у підсумковому пострелізі події.

Студентство – найактивніша група у суспільстві, у всьому світі та й в Україні, воно практично завжди стояло на передовій усіх прогресивних процесів. Це майбутні професіонали – інженер(к)и, лікарі/ки, космонавт(к)и, науков(и)ці, які через декілька років будуть жити в країні, розвиток якої закладається сьогодні. Ми – вигодонабувачі/ки майбутнього, а тому хто, як не ми, найбільш зацікавлені у прогресивному розвитку країни і себе особисто.

На сьогодні існує багато проблемних питань у молодіжній сфері: це і питання масової міграції молоді, і ситуація, коли дуже багато молоді вимушені займатися короткостроковим підробітком, і останні стипендіальні «реформи» – все це впевненості не додає. А тому критично важливо створити прогресивне бачення розвитку.

Прогресивне студентство по всьому світу б’ється не лише за свої права і інтереси, але й за кращий світ для майбутніх поколінь

Загалом у дискусії взяли участь експерти, студентські активіст(к)и, лідер(к)и студентського самоврядування, громадські активіст(к)и тощо. Історик і політолог Денис Пілаш наголосив, що студентська активність обумовлюється не тільки через те, що молодь – вигодонабувачі/ки майбутнього, а й через те, що у студентства звільняється більше часу для саморозвитку, громадської активності. Якщо згадувати найбільш відому студентську активність, що відбувалась у 1968р., студенти були найбільш активною і найбільш помітною групою, бо насправді вони не боялися мріяти для того, щоб побудувати інший світ, збудований на кращих принципах.

Сьогодні зазвичай у країнах Європи, Північної Америки існує налагоджена система, коли є доступ до безкоштовної або доступної освіти, а з іншого боку студентство, разом із викладач(к)ами, професурою, стоять на сторожі того, коли намагаються здійснити якість урізання чи наступ на автономію.

Якщо взяти останні 3 найбільші студентські виступи, то вони як раз були пов’язані із процесами комерціалізації освіти, перетворення її на товар для обраних, скорочення доступу до неї, підвищення плати. В Америці борг за кредити для навчання вже близько $1 трлн, який студенти будуть виплачувати до кінця життя, і це, зокрема, є однією з причин їхньої активності. Навіть деякі кандидати в президенти США будують свою виборчу програму на тому, щоб зробити освіту безкоштовною, а ці борги погасити.

«Завжди є альтернатива і розуміння, що велика студентська активність – це та, яка йде далі студентських проблем, і яка чітко усвідомлює, що потрібно для того, щоб далі змінювати країну, світ на щось краще для майбутніх поколінь», – підсумував спікер.

Солідарність має стати однієї з ключових цінностей студентства

Артем Ніколенко, лідер київських студреспубліканців, запропонував дослідити досвід студентських братств, що виникли в Європі й Америці наприкінці XVIII ст., які засновувались як альтернатива (популярним тоді) масонським організаціям, і гуртувались зазвичай навколо аристократичних студентів, а потім, за демократизації суспільства, навколо фінансових і владних осіб, що навчались.

Іншим цікавим досвідом є низові ініціативи, які утворюються самостійно й діють незалежно від адміністративних структур. І тут є точка зростання: університет має бути зацікавлений у розвитку (максимальної кількості) таких ініціатив, а тому потрібна більша лібералізація процедур їх діяльності. Але й самі студенти мають відповідально вести свою активність із розумінням необхідності ефективного навчального процесу.

«На мою думку, головні цінності, які мають лежати в основі студактивності – це солідарність, коли ти жертвуєш чимось індивідуальним задля спільного блага, та громадянське просвітництво», – завершив спіч Ніколенко.

Питання самоорганізації студентства є важливим фактором розвитку особистості та його персональної свободи, адже отримання навичок організаційної роботи, суспільної комунікації сприятиме не тільки ефективному навчальному процесу, але й успішній соціалізації у суспільстві. Не дарма лозунгом студентського братства ΧΦ Принстонського університету ще у 1824р. стало: «Правда, честь і свобода особистості».

Також у цей часу Києві відбувся ще один прогресивний захід, в якому взяли участь республіканці – GlushkovFest, котрий проходив у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка у рамках VIII Всеукраїнської конференції «Глушковські читання»  пам’яті видатного українського радянського кібернетика та вченого В.М.Глушкова. У рамках цієї події виступив республіканець Олександр Круглов, який розповів про оптимізацію сіткової торгової стратегії генетичними алгоритмами.

Організатори: «Студентська республіка КПІ», Київська Студреспубліка.




Підпишіться на Телеграм-канал Studrespublika, щоб оперативно отримувати найважливішу інформацію про діяльність Студреспубліки

Автор: «Студентська республіка КПІ»