Ми повинні бути озброєні не тільки новими цінностями, але й новими програмами

29 січня 2015р. у гості до Оксани Щирби, ведучої програми «Столичні акценти», що виходить в ефірі радіо «Голос Києва», з розповіддю про очікувану «VII Зимову Студреспубліку» прийшли лідер республіканців Павло Вікнянський, голова Київської обласної Студреспубліки Руслан Хасанов та учасниця ЗиСР-I Рєгіна Попова. Говорили про особливості, актуальність теми («Прихід до влади політичних суб’єктів нового типу з метою радикальної модернізації України»), результати попередніх ЗиСР і ще багато чого цікавого.

Оксана Щирба: Вітаю, це програма «Столичні акценти». Для вас працюють ведуча Оксана Щирба та режисер Ірина Тихоненко. Павло Вікнянський, Національний лідер Студреспубліки, Рєгіна Попова, учасниця «I Зимової Студреспубліки», а також Руслан Хасанов, голова Київської обласної Студреспубліки, сьогодні є гостями нашої студії. Вітаю вас!

ЗиСР-VII – чому ви не можете це пропустити?

З 27 лютого по 2 березня цього року в Карпатах, на Буковині, проходитиме «VII Зимова Студреспубліка» на тему: «Прихід до влади політичних суб’єктів нового типу з метою радикальної модернізації України». Я читала про цей проект, надзвичайно цікавий, розкажіть про нього (п. Павле, ми, мабуть, почнемо з Вас) більш детально слухачам.

Павло Вікнянський: Вітаю всіх! «Зимова Студреспубліка» є одним із основних проектів республіканського руху, і він покликаний для того, щоб збирати найактивніших, та як ми кажемо, найбільш розумних із українських громадян задля того, щоб разом працювати над непересічними викликами, які стоять перед нашим народом і перед нашою державою. Це завжди дуже прогресистські речі, як правило, їх не обговорює взагалі український мейнстрім і українська еліта — вони вважаються дивними, мабуть, для них, але, як показує досвід, випереджають час.

Так, говорили останній раз про наступний крок для України та світу, розуміючи, що всі величезні катастрофи, які зараз відбуваються в Україні — це не тільки ситуація внутрішньополітична українська або навіть відносин із нашими найближчими «партнерами». Це ситуація, взагалі, змін правил світової гри, і ми багато в чому стали жертвами цього процесу, на жаль, як слабка держава. Багато разів до цього ми проговорювали також інші питання, які були покликані знайти відповіді, яким чином нам вирости з дитячих штанців дуже молодої держави, стати дорослими і давати, знову-таки, дорослі відповіді на серйозні проблеми, які перед нами виникають. Нова еліта; яким чином соціалізовуватися молодим лідерам, які колись були успішними в молодіжному середовищі — і далі мають запрацювати соціальні ліфти, ці люди мають стати основними цеглинами розвитку держави і високопосадовцями з новими цінностями; яким чином будувати економіку майбутнього України; яким чином робити справжні перетворення  — про все це ми говорили давно.

А зараз тема більш політична, більш прикладна. Ми бачимо велике розчарування українського народу за багато останніх років у наших політичних елітах, які є абсолютно незрілими і відстали від громадянської свідомості всього українського народу. Немає вже ніякого сенсу розраховувати, що хтось по-патерналістськи, дивом якимось щось змінить — тільки ми самі маємо брати відповідальність, як це не банально звучить. А для того, щоб брати відповідальність, треба розуміти, в чому саме брати відповідальність. Не просто навіть в якійсь галузі, а треба мати «дорожню карту», план, стратегію треба робити і за це відповідати.

Оксана Щирба: От, переможці тих шести, так, Студреспублік, що позаду, де вони себе реалізували? Рєгіно, Ви є учасницею, що є, взагалі, цей проект, цей конкурс, ця гра своєрідна? Де Ви змогли себе після цього реалізувати?

Рєгіна Попова: Дело в том, что можно сказать, что был образ мышления до «I [Зимней] Студреспублики», потом сама Студреспублика, такой незабываемый процесс, и образ мышления, который уже после. И, как бы, игра заставляет задуматься о том, что не все суждения, не все мысли, которые мы слышим со стороны, есть правильными, что нужно развивать критическое мышление, что нужно воспринимать разные точки зрения, понимать их и тогда уже вырабатывать свою. И, ну, действительно, игра заставляет научиться думать, заставляет по-другому смотреть на вещи, на жизнь, на то, как себя вести в обществе, что есть ответственность каждого человека перед обществом, нужно, действительно, быть социально ответственным.

Кроме этого, хочется еще сказать, что Студреспублика, конечно, вносит свой огромный вклад в развитие всей страны. Потому что, чем больше будет таких людей, которые согласны работать на общество, которые согласны свои силы тратить на развитие нашей страны, тем больше мы, конечно, добьемся как страна, как общество.

Оксана Щирба: Ви взяли участь з власної ініціативи, чи Вам хтось запропонував?

Рєгіна Попова: Я сама нашла информацию на сайте [Студреспублики] и отправила анкету. Условия были такие же, как и в этом году, т.е. зарегистрируйтесь на сайте, пройдите отбор и принимайте участие. И действительно, это меняет жизнь, меняет взгляды на вещи по жизни.

Хто і як може стати учасниками «Зимової Студреспубліки»

Оксана Щирба: Дякую. Відносно самих умов участі в цьому конкурсі, хто може взяти участь, Руслане?

Руслан Хасанов: Доброго дня. Окрім того, що я голова Київської обласної Студреспубліки, я ще займаюсь організацією цієї «VII Зимової Студреспубліки», і можу сказати, що для того, щоб узяти участь, потрібно пройти реєстрацію на сайті. А хто це може бути? Це можуть бути молодь, студенти, вчені, молоді політики, депутати будь-яких [рівнів].

Оксана Щирба: Але дивіться, Ви кажете, що там може бути будь-хто, кількість учасників – 60, якщо я не помиляюся, правильно?

Руслан Хасанов: Так.

Оксана Щирба: Якщо заяв буде 120, за якими принципами буде відбуватися цей конкурсний відбір?

Руслан Хасанов: Ми маємо анкети кожного з учасників, розглядаємо їх на експертній раді, і вона вирішує, хто з цих учасників буде…

Оксана Щирба: …брати участь. А хто входить до експертної ради?

Руслан Хасанов: У нас є вже напрацьовані за багато років люди, які займаються проведенням цієї оргдіяльнісної гри, а також незаангажовані експерти, які входили до цієї ради, наприклад, Сергій Дацюк, Михайло Мінаков, Олександр Бланк.

Оксана Щирба: Уже, до речі, багато бажаючих зареєструвалось?

Павло Вікнянський: Достатньо! Ми часто йдемо назустріч, наші партнери, друзі, розуміючи інтелектуальну складову саме «Зимової Студреспубліки», формують спеціальні невеличкі фонди, за допомогою яких ідуть назустріч тим людям, у кого немає зараз (тим паче, зважаючи на ситуацію) матеріальної можливості. Таким чином є можливість компенсувати якусь частину з внеску за участь, бо треба ж ще, окрім того, щоб бути відібраним, ще й заплатити певні ресурси, бо цінуєш тільки тоді, коли сплачуєш.

Оксана Щирба: Хто вас підтримує, я маю на увазі, хто вам надає фінансову допомогу?

Павло Вікнянський: Кожен рік це різні партнери. У той же час, у нас формула «Зимової Студреспубліки» — це самофінансування, з самого першого року. 90% — це, власне, внески учасників.

Оксана Щирба: Політики не підтримують?

Павло Вікнянський: Політики можуть брати участь! Цього року, один із народних депутатів Максим Бурбак надає організаційну підтримку, допомагає з нормальними умовами проведення на базі на Буковині. Але ніякого це відношення до змісту, до планування події, взагалі, немає — це завжди наші принципові позиції. Дуже багато різних політиків брало участь у республіканських проектах різного спрямування: у нас є такі критерії, що, по-перше, вони не мають лізти всередину, в зміст, що опрацьовується — це «проблеми» наші й наших учасників; і, по-друге, у них має бути патріотична позиція.

Оксана Щирба: Я так розумію, що певні призи передбачені?

Павло Вікнянський: Під призи ми також намагаємось залучати партнерів.

Оксана Щирба: Переможці… якісь нові обрії, я так розумію, перед ними мають відкритися, що вони після цього зможуть робити?

Павло Вікнянський: Ну, ось, Рєгіна сказала…

Оксана Щирба: Співпрацювати з якимись політиками, я маю на увазі, з органами влади, між іншим, що?

Павло Вікнянський: Я Вам так скажу. От, тема цієї «Зимової Студреспубліки» – це фактично конструювання нового шляху задля приходу до влади людей, озброєних не тільки новими цінностями, але й новими програмами. Тут виникає досить конфліктне питання: яким чином люди можуть долучатись до допомоги якимось політикам, які, будемо чесними, привели Україну до прірви, і з неї, з цієї прірви, виходу так ніякого й немає?

Відповідь проста: тільки брати відповідальність на себе. Не просто лиш відповідальність, бо тоді все це може завершитись волюнтаризмом, але відповідальність згідно з конкретною «дорожньою картою». І цю «дорожню карту» по різних галузях треба напрацьовувати всім зацікавленим сторонам: хто не захоче або хто буде деструктивним, ну, то значить, їм не по шляху до модернізованої України.

Окремі питання: що це дасть для особистісного якогось зростання або де людина може додатково самореалізуватися. Знову процитую Рєгіну, вона влучно сказала, це спроба подивитися на світ трошки з іншої сторони, не з інтернету, не з розмов за кавою, не з телебачення, а критично, від таких самих різних українських громадян, експертів, у дуже жорсткій атмосфері, тобто в нас ніякої толерантності щодо відсутності мислення немає.

Оксана Щирба: Дякую. Рєгіно, все відбувалося кілька років тому в Карпатах також, так?

Рєгіна Попова: Да, это был Тисовец.

Оксана Щирба: В якій формі це все відбувається? «У формі гри», — як це зрозуміти?

Рєгіна Попова: Есть свои рамки в игре, игровые….

Оксана Щирба: …тобто ви працюєте, переб’ю вас, ви працюєте командами чи індивідуально?

Рєгіна Попова: Изначально, да, нас разбивали на три команды, которым были поставлены разнообразные задачи. Начиная от того, какой путь у Студреспублики, кончая, как каждый человек может в студенческой среде, в парламенте, в городском совете принимать участие. И участники, разбиваясь на группы, приходили к умозаключениям, презентовали свои мысли.

Но я, кстати, не ответила, на Ваш прошлый вопрос, как лично я [реализовалась после ЗиСР]? Я, когда была в группе [на ЗиСР], занималась студенческим самоуправлением. Вот, и действительно, когда я вернулась «к жизни», вернулась в свой город [Горловку], в моем вузе было организовано студенческое самоуправление. Да, это было на местном уровне, да, это было только в рамках одного вуза, но это произошло. Были активные ребята, которые кроме меня еще занимались на благо общества, на благо той среды, в которой они жили, и на своем уровне.

И к чему я пришла на [Зимней] Студреспублике? Что нужно стараться жить для общества, и что-то делать полезное, нельзя брать только из системы, нужно что-то системе, в которой находишься, какая бы она ни была, маленькая или большая, отдавать, стараться это объяснять людям (в принципе, единомышленники всегда находятся, их не много, но они есть). Сталкиваешься с трудностями! Человека, который к такому пришел, общество не сильно понимает, потому что общество осталось такое же, а человек после игры изменился. Он по любому встречается с конфликтом. К этому тоже надо как-то относиться спокойно. И двигаться дальше!

Як сьогодні живеться студентству, або як політики продовжують маніпулювати молоддю

Оксана Щирба: Руслане, я, от, спілкувалася з багатьма студентами, і вони зазначають, що ситуація в країні, на жаль, дуже негативно відбилася, зокрема на студентство, на роботу студентських організацій. Чи дійсно це так? Як сьогодні, взагалі, працює студентська організація, ну, давайте зосередимося, там, скажімо, в межах Києва.

Руслан Хасанов: Ну, на сьогодні є такі ініціативи, щоб зменшити стипендію для студентів… Але, в той же час, є й ініціативи зробити виші більш самостійними: щодо студентів я не впевнений, що вони отримають від цього якісь дивіденди, якусь користь, тому що це буде реалізовуватися на рівні керівництва вишів, де студенти до цього майже не мають ніякого відношення. На жаль, на сьогодні студентські ради, інші органи студентського самоврядування не мають реальних важелів і впливу на прийняття важливих рішень, особливо фінансових. Тому ситуація складна була і….

Оксана Щирба: …ще складнішою стала. Павле, скажіть, будь ласка, а ось міська влада, будемо говорити зараз про Київ, якимось чином підтримує сьогодні студентські, молодіжні організації? Іде назустріч? Той же самий Віталій Кличко, він же за те, аби молоді особи були при владі…

Павло Вікнянський: Ну, він сам є, мабуть, ще порівняно, молодою особою. І, знаєте, виникає претензія до можновладців, особливо до тих, які маніпулюють якимось речами, пов’язаними з молодими людьми, а молоді люди беруть, і, на диво, чомусь голосують за них.

Так ось, потім, коли, дуже часто, ці, т.зв. молоді люди приходять до влади, виявляється, вони не дуже компетентні, вони не вміють розмовляти, навіть із основним своїм середовищем, зі своїм електоратом (я перепрошую за негарне слово), з тими людьми, які за них голосували! Вони не володіють матеріалом… вони це прикривають тим, що вони – політичні фігури: ось там є якісь міфічні, десь, державні службовці, менеджери, ось вони все виконають, а «ми будемо якусь стратегію малювати». Потім, на повірку, виявляється, ні стратегії немає, ні бачення немає, ні знань немає, ні, взагалі, розуміння, що таке справжня політика як мистецтво управління не людьми, а управління політичними, державними процесами. Відповідно, через це, і ефективної роботи з молодіжними, взагалі, з організаціями громадянського суспільства, на жаль, немає. Немає цієї культури.

Можливо, для того, щоб ця культура проявилася, треба не просто дуже багато зусиль, інвестицій, грошей вкладати, треба для цього, щоб пройшли роки, і ми всі звикли до певної атмосфери довіри. Але як і минула, так і нинішня влада не демонструє серйозних акцентуації для вироблення саме таких дій. Так, коли стосується їх безпосередніх інтересів із приводу виборів або політичної кон’юнктури, або, зокрема, виживання (і це питання, у тому числі, війни), так, тоді вони знову апелюють до молодих людей, але чи є це звернення як до рівних собі? На жаль, ні.

Оксана Щирба: Дякую! Ви слухали програму «Столичні акценти». Для вас працювали ведуча Оксана Щирба та режисер Ірина Тихоненко. Хорошого настрою і до зустрічі на радіо «Голос Києва».

Як забезпечити прихід до влади політичних суб’єктів нового типу з метою радикальної модернізації України

Автор: Прес-служба Студреспубліки