Хтось працював, хтось відпочивав, а хтось… ставив експерименти
У режимі скайп-конференції експерти фіналу Студреспубліки-2016 Едуард Афонін і Павло Мельник, а також ігротехнік, лідер республіканців у Київській області Руслан Хасанов провели своєрідне дослідження результатів ОДГ «Позитивні сценарії модернізації України: роль громад і молоді», що розгорталася протягом 3-х діб у просторі Студреспубліки-2016 [+ відео].
Їхні аналітичні коментарі та висновки від 31 серпня 2016р. щодо масштабної організаційно-діяльнісної гри, що минула під Очаковом, у тексті й, у більш розгорнутому вигляді, на відео — нижче.
Зокрема, експерти піддали вивченню ґендерний аспект студентської активності під час реалізації ОДГ. Відштовхуючись від розуміння ґендера як соціокультурної ролі, яка традиційно є притаманною чоловікові або жінці, експерти зійшлися на думці про певний ґендерний баланс, що його виявили учасники ОДГ. Іншими словами, представлені в групах дівчата не виявили явних ознак зростання ґендерної активності.
Окрім іншого був проведений педагогічний експеримент щодо виявлення потенціалу учасників до саморозвитку й ефективної модернізації персональних компетенцій для досягнення успіху. Він виявився доволі продуктивним, про що свідчить те, що дві фіналістки від мегагрупи «лібертаріанців» вийшли переможцями: одна – взяла участь у фінальних дебатах президентської виборчої кампанії, а друга – у виборах до Студентського парламенту.
Під час педагогічного експерименту були зафіксовані наступні тренди:
учасниці (дівчата) продемонстрували більшу гнучкість та ефективність самовдосконалення, ніж учасники мегагрупи в цілому;
всі учасники й учасниці продемонстрували явне бажання самовдосконалюватись задля досягнення успіху;
безпосередньо зовнішнє втручання в діяльність студентів-учасників гри («менторство» з боку експертів та ігротехніків) на етапі формування позиції призводило до зниження динаміки самовдосконалення. Водночас, непрямі форми втручання (консультативно-просвітницька й ігрова позиція експертів та ігротехніків) провокували учасників на осмислення їх ігрових позицій, узгодження цих позицій із ігровими ролями і як наслідок – все це оптимізувало динаміку процесу самовдосконалення і виявляло загальний ефект вдосконалення ігрових позицій учасників;
якщо змоделювати учасників Студреспубліки-2016 як певну репрезентативну вибірку українського соціуму, то твердо можна стверджувати про наявність у гравців потенціалу до самовдосконалення та ефективної модернізації персональних компетенцій для досягнення успіху. Щоправда, цей потенціал, як з’ясувалося, здебільшого все ще ігнорується наявними в суспільстві інституціями, хоч й вочевидь без реалізації цього потенціалу неможливо навіть уявити якісну й ефективну модернізацію країни в цілому.
У контексті ігрових ситуацій студенти-учасники отримали і закріпили через підготовку презентацій та участь у різного роду дебатах нові знання щодо:
феномена авторитету лідера, його природи та різновидів вияву в контексті ОДГ;
об’єднуючої національної ідеї, її природи і місця в сучасних модернізаційних процесах;
психосоціальної природи суспільства і громад, системоутворюючого характеру цього фактору в сучасному суспільстві, зокрема в контексті ОДГ.
Загальний висновок
Формат ОДГ Студреспубліка виявляє себе ефективним інструментом становлення та розвитку різнобічних взаємозв’язків і комунікацій серед учасників, що стимулюють передусім на успіх колективної діяльності. Адже в контексті проведення гри формувалась, переформовувалась, об’єднувалась та досягала успіху велике розмаїття ігрових груп. За час проведення ОДГ для її учасників вже стало нормою брати одночасну участь у різних групах, діяльність яких спрямована на досягнення різних видів успіху. Все це адекватно віддзеркалювало реальний стан нашого суспільного сьогодення.
Однак, необхідно зазначити що організатори й експерти Студреспубліка-2016 попри чисельних факультативів, що супроводжували ОДГ, здається, недостатньо привернули увагу формам і методам ведення діалогу як ключового чинника, що гармонізує сучасне раціональне суспільство і забезпечує успішну діяльність людей. Вочевидь, ця сторона активності – ще одна вагома складова розвитку та модернізації Студреспубліки у майбутньому.
Для довідки. Едуард Афонін, професор соціології (НАДУ при Президентові України), засновник вітчизняних наукових шкіл військової соціології, соціальної глобалістики, архетипіки публічного управління, та Павло Мельник, волинський фахівець із технологізації управління комунікаціями, вперше експертували на фінальній Студреспубліці та працювали з мегагрупою «лібертаріанців». Руслан Хасанов – ігротехнік, модератор, працював переважно з мегагрупою «націоналістів».