Поки студреспубліканці (і не тільки) активно готуються до наступної «VЗимової Студреспубліки», випускники минулих років вирішили дати свій коментар проекту та поділитися власними враженнями від нього. Ось, що з цього вийшло!
«Ну,що можна написати про «Зимову Студреспубліку»?.. Сказати, що там було класно, багато емоцій і ти в тому оточенні, що потрібно — це буде замало. На ЗиСР ти, дійсно, якісно міняєш своє бачення світу й України загалом. За 3 дні ти постійно думаєш на рахунок важливих тем і це дає змогу швидкими темпами розвивати свій розум. «Зимова Студреспубліка» — це поштовх до чогось нового, креативного та неординарного»
Володимир Музиченко, м. Чернігів, учасник «IV Зимової Студреспубліки» (с. Пилипець, Закарпатської обл.):
«Проект для мене виявився незвичайним. Був досить цікавим і, в свою чергу, складним. А саме головне — гірське повітря допомагало абстрагуватися і вийти за рамки. Важливо, що я навчився думати без стереотипів, це було саме складне для мене, і, мабуть, для багатьох учасників проекту».
Юлія Бобир, м. Полтава, учасниця «III Зимової Студреспубліки» (с. Пилипець, Закарпатської обл.). Тема: «Команда майбутнього», депутат Студпарламенту 2012-2013рр.:
«Перше моє знайомство зі Студреспублікою відбулося не так давно, лише два роки тому, і одразу двократне: ЗиСР у Полтаві та «IIIЗимова Студреспубліка» в с. Пилипець. Лютий 2011 – незабутній час, неповторні емоції та враження, відлік нового часу, з новою ідеєю, новим світосприйняттям, новим диханням. Формат ОДГ примусив, у прямому розумінні цього слова, змінити моє ставлення до речей, бачення процесів, змусив мене змінитися вцілому! Гра… неможна розповісти про гру людині, яка не прожила її, не побувала в тому стані, який дає гра. Вона особлива… коли, в одну мить, неймовірними зусиллями для тебе здається на 3 день підняти важкі повіки зранку, а вже через секунду ти влаштував battle – як знайти вихід із кризи державотворення, як створити команду майбутнього. Для мене ефект «занурення» діє далеко за межами країни Студреспубліки, і не тому, що не пройшла рефлексію, а тому що СР – це те майбутнє, в якому є перспективи, є цінності, є розвиток. Уже сьогодні, я — депутат Студентського парламенту України, голова оргкомітету Полтавських регіональних Літньої та Зимової СР. Це мій шлях зі «Студентською республікою».
Як бачите, у кожного з учасників проекту залишилися свої незабутні та різнокольорові враження.
Щодо мене, Віри Андріюк, переможниці«II Зимової Студреспубліки» (с. Верховина, Івано-Франківської обл.) на тему «Оптимальна для ураїнці модель соціальної взаємодії (громадські організації та політичні партії нового типу)», можу лише додати свій (як я його називаю) запатентований вислів, який почала вживати, коли грала в оргдіяльнісну гру: «Студреспубліка – це вставляння мізків». Не буду пояснювати, що цей вислів означає. Залишаю вам право на власні роздуми. Реєструйтеся, приїжджайте, беріть участь і… діліться своїми враженнями!