Україна на міжнародній арені «пасе задніх» і практично завжди «грає другим номером». Це залежить від багатьох факторів, але один із них — це відсутність системного міжнародного діалогу серед громадянського активу обох країн. Не лише офіційна дипломатія, а й широкі кола. Республіканці постійно підтримують міжнародні зв’язки з представниками/цями багатьох країн. І вже другий рік поспіль проводять німецько-українські зустрічі для діалогу й обміну досвідом.
В Україні відбулися неформальні зустрічі харківських і полтавських республіканців із громадськими та політичними діяч(к)ами, науков(и)цями-дослідниками/цями Східної Європи з Європейського університету Віадріна (м. Франкфурт-на-Одері, ФРН). На порядку денному стояли як питання взаємодії, так і глобальні проблеми людства. Які ще теми обговорювали та чим запам’яталася кожна зустріч — далі.
4 жовтня 2018р. Харківська Студреспубліка радо приймала гостей із Німеччини: 12 представників/ць молоді приїхали, аби краще зрозуміти Україну, побачити все власними очима й отримати відповіді на свої запитання з перших вуст. Зустріч із активіст(к)ами Студреспубліки відбулася в форматі ‘Speed Dating’, що дало змогу всім познайомитись та особисто поспілкуватись, максимально широко обговорити актуальні питання розвитку нашої країни.
Корисно почути думки людей, які живуть за кордоном, але вивчають нашу історію та культуру, не менш корисно також було поставити свої запитання. Обговорювали економічну ситуацію у наших країнах, важливими були й питання культури. Гості отримали інформацію про Україну, Харків і діяльність Студреспубліки.
Також говорили про вишиванку і борщ (куди ж без них?), український менталітет, мову, галушки та любов до Батьківщини. Приємна атмосфера, важливі питання та зацікавленість у змістовній комунікації зробили своє — ми знайшли спільні теми, інтереси та плани.
А вже 8 жовтня полтавські республіканці зустріли гостей у місті Котляревського, Зощенка і Луначарського. Розмова була привітною, але серйозною, адже сьогодні гостро стоять питання війни й миру, кризи в європейському політичному проекті, порушення прав людини, ксенофобії, зниження рівня освіти в Україні тощо.
Для німецьких колег і колежанок важливим було дізнатися як функціонують НГО на Полтавщині, як люди впливають на регіон і обласний центр. Також цікавість викликали історія Полтавської битви, полтавська ідентичність, а для нас же – побудова громадянського суспільства у післявоєнні часи в Німеччині, генеза відповідальності за країну і як ФРН вдається тримати лідерство в багатьох напрямках розвитку.
Справжній міжнародний діалог повинен залишатися відвертою розмовою, іноді в невимушеній обстановці. Це надзвичайно важливо для порозуміння й солідарності. Комунікації такого типу є неодмінно корисними, надихаючими та мотивуючими. А попереду — обов’язково спільна діяльність заради прогресу в наших країнах і всьому світі.
