Якщо з 24 по 27 серпня 2012р. ви просиділи вдома, або просто пролежали цей час на дивані, то хочемо вас дуже засмутити… Адже саме у цей час у «Сонечку» поблизу Євпаторії пройшла наймасштабніша подія року –мульти-фестиваль «Студентська республіка»! Тема цьогорічного фіналу— «Україна моєї мрії», тож студенти Кіровоградщини їхали у Крим не лише поніжитись на пляжі, а й пограти у захоплюючу політичну гру.
Скажу чесно, ці 4 дні промайнули, як одна мить! Безліч тренінгів, суб-фестів, майстер-класів та просто незабутніх вечірок! Часу на сон майже не залишалось, але пропустити хоч годинку такого дійства ну дуууже не хотілося! Цього року кіровоградську делегацію очолив наш Студентський мер – Віталій Слюсаренко, студент Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка.
Вже першого дня, щойно встановивши намети, наша делегація розпочала активну агітацію, тусовку і взагалі, швидко «ввімкнулась у гру». Розміщений прямо на узбережжі намет з написом «Кіровоградщина вітає гостей мульти-фестивалю «Студентська республіка» не помітити було просто неможливо! Крім того, наші Dj-ї забезпечували собі і гостям цілодобовий драйв — коли на «Нічній тусі» лунали останні треки, всі бажаючі продовжити вечірку «хоч на годинку» неодмінно йшли у гості до нас або до наших сусідів – до того ж, не лише республіканських, а й географічних (!) – міста Дніпропетровська.
Без діла у нашій делегації не сидів ніхто: хтось займався політичною грою, відвідуючи всі пленуми та кластери; хтось грав у спортивні ігри та суб-фести; хтось цілодобово розважав публіку і навіть не важливо, як саме – за Dj-ським пультом або з мікрофоном; а хтось невтомно працював на ниві журналістики у студреспубліканських газетах. Хоч президента ми, на жаль, не «взяли», але Віталій Слюсаренко зайняв почесне 2-е місце у виборах. А представник нашої команди — Олександр Прадіденко – був обраний депутатом Студентського парламенту України. Крім того, Кіровоградська команда стала абсолютним чемпіоном із міні-футболу, посіла 1-ше та 3-е місця у чемпіонаті з волейболу, а також стала бронзовим призером в конкурсах аматорського відео та битві Dj-їв.
Але на політиці життя не обмежується, правда? На мою думку, найважливішим було те, що на ці 4 дні ми стали справжньою командою: єдиною, згуртованою та цілеспрямованою. Ми поставили для себе ціль, і кожен своїми зусиллями наближав команду до неї. Кожен зміг стати кимось у нашій маленькій державі, тож ми встигли не лише попрацювати, а й відпочити в останній день на пляжі всі разом! Відчуття, що ти належиш до колективу (чи краще – команди!) – незабутні відчуття! Якісь фрази чи жарти, які розумієш з першого слова; пісні, які надовго засідають у голову та навіть сняться вночі та багатозначні фрази «А пам’ятаєш?..» від нових друзів… Емоції – це те, що не купиш за гроші, не поставиш у шафу чи не законсервуєш «до кращих часів». А саме це і найголовніше на Студреспубліці – збагатитися емоціями на весь рік!
Ми спілкувались, грали, працювали та просто розважались. Щоб зрозуміти всю суть Студреспубліки, треба просто взяти у ній участь! Спробуйте підняти себе з дивану наступного року і, повірте, — ви не пожалкуєте!
