Студреспубліка-2010 by А.Окара, І.Шевченко, О.Лозовицький
Студреспубліка має не лише унікальний формат і унікальних учасників, а ще й унікальних експертів. Ми вкотре переконалися в цьому зовсім недавно, і тепер представляємо вашій увазі думки Андрія Окари, Ігоря Шевченка, Олександра Лозовицького – про все, що відбувалося з 20 по 24 серпня у Криму.
Андрій Окара, російський політичний філософ:
Дуже гарно, що зроблено такий колосальний масив роботи, надзвичайно гарно! Навіть не уявляю, як все те можна було встигнути — особливо без єдиного спонсора! Усі мої зауваження щодо проекту мають несистемний характер — окрім одного: для створення великого колективного соціального суб’єкту (Лепський таке називає «Средовой субьект«), необхідно створювати колективне міцне ядро — щось на кшталт ордена.
Для цього слід створювати таку собі «кругову поруку» і тип відносин повної довіри, де б виникав синергетичний ефект. Ну а в самій Студреспубліці необхідне дуже ефективне цілепокладання, аби воно не перетворювалося на суто рольову гру — без відповідного сухого залишку.
Ігор Шевченко, громадський діяч, юрист:
Я зустрів тут багато розумних, інтелектуально розвинутих, активних, ініціативних і найголовніше — небайдужих до майбутнього України молодих людей. По-третє, мені дуже сподобався формат заходу, який проводився як організаційно-діяльнісна гра і дав можливість її учасникам не тільки отримати теоретичні знання та подискутувати з приводу актуальних суспільних проблем, а й застосувати свої знання та навички на практиці. Громадяни Студреспубліки створювали свої партії, писали ідеології та передвиборчі програми, організовували виборчі кампанії та обирали дійсно кращих з кращих, чого не скажеш про реальну політику в Україні.
Також дуже якісним був підбір експертів, які оцінювали результати роботи учасників та допомагали їм своїми порадами, коментарями та ідеями.
В перший день роботи Республіки відчувалася певна безсистемність та хаотичність думок та ідей учасників, але за допомогою експертів вони змогли упорядкувати їх та під кінець гри видати вже цілком логічні та обґрунтовані результати у вигляді політичних ідеологій та програм. Приємно було спостерігати стрімку динаміку зростання якості інтелектуального продукту, який виробляли учасники. На мою думку, це стало можливим саме завдяки відкритості, самокритичності та нестримному бажанню до самовдосконалення, які постійно демонстрували найактивніші учасники Студреспубліки.
В цілому в Студреспубліці панувала дружня атмосфера оптимізму та віри в краще майбутнє як України, так і всього світу. Незважаючи на деякі побутові негаразди та внутрішньореспубліканські політичні перипетії, захід досягнув своєї мети. Учасники в бурхливих дискусіях сформулювали основні засади ідеології України майбутнього, отримали нові знання, навички та знайомства, насолодилися кримським морем, сонцем та повітрям, а також отримали значний заряд натхнення, ентузіазму та енергії для подальшої діяльності на благо України.
Олександр Лозовицький, кандидат політичних наук:
Новітні системи концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій в сучасному Світі все частіше розглядаються як форма суспільної свідомості так і як явище громадського життя й культури. Якщо в громадян держави не будуть формуватися спільні духовні цінності, не буде спільної ідеології, що приводить духовні пріоритети в певну систему, ніякі законодавства не зможуть регулювати суспільні відносини. Із цієї сторони вона втілює систему цінностей і аргументів, що забезпечують єдність політичної системи, її інститутів і організацій.
Учасникам було поставлено багато запитань та отримано багато відповідей, після яких виникли нові перспективи розвитку молодіжного і студентського руху. Все це допомогло зрозуміти одну найголовнішу річ – Українська нація існує, українці мріють, думають і діють!