Студентське «подружжя» з УжНУ — переможці «Ужгородської регати»!

Спекотний липневий день. Надворі +35. Чимало людей проводять свій вихідний на березі річки. Хоч вона і мілководна – це нікому не заважає: дітлахи купаються, дорослі засмагають. Проте завдяки засобам масової інформації вони знають, що зараз їм доведеться звільнити територію… 

28 липня 2013р., на годиннику 16:00. На пляж до Підзамкового мосту починають під’їжджати машини. У полі зору з’являються двоє чоловіків: років 35–40, у матросках, обличчя усміхнені. Один із них починає накачувати надувний човен, інший підходить до нас, перепитує, чи ми моряки. «Ні, – кажемо. – Ми журналісти!». Поступово людей стає більше. Одні – на велосипедах, інші – на машинах. Вони привозять із собою різноманітні човни та матраци. 

Помічаємо юнаків, які зробили паперовий кораблик. Закріпили на ньому прапор України. Білосніжний плавзасіб нагадує мрію дитинства багатьох хлопчаків: стати моряком, роздобути власний корабель і податися на ньому у навколосвітню подорож. Молоді люди стверджують, що там їх має поміститися двоє. Щоправда, виникає підозра, чи попливе ця конструкція взагалі, незважаючи на свій привабливий вигляд. Що ж – побачимо! 

Тим часом ближче до нас підходять веселі солдати. Вони підготували свою лодку. Починають біля неї фотографуватися з автоматами.

Організатори свята Федір Шандор і Сергій Денисенко підходять до столика з шампанським, де їх зустрічає привітна дівчина. Питають, чи багато команд з’явилося. Далі оголошують: «Увага! Учасникам четвертої Ужгородської регати: реєстрація відбувається під мостом!». Стає зрозумілим, що запланований на сьогодні захід відбудеться. Тепер уже нікого не дивує собака в тельняшці, що з’являється разом із командою магістрату «Студентської республіки». Чуються голоси малечі: «Мам, мам, дивися на ту смугасту собачку!» 

Перед самим початком, коли багато човнів і плотів уже на пляжі, бачимо юнаків у вишиванках, котрі несуть великий пліт. Їм усіляко намагаються допомогти дівчата у вінках з живих квітів. Це – команда Ужгородського національного університету. Шістнадцятеро учасників дружнім колективом спускаються до річки. Їхнє судно символізує найстаріший виш Закарпаття.

З’ясовується, що на великій конструкції будуть плисти лише двоє: хлопець у вінку – відомий КВНівець Ваня Граб, за задумом команди, наречений – та дівчина, яка виконує роль нареченої. Всі інші допомагатимуть молодим подорожувати Ужем. Дівчата на березі співатимуть народних пісень. 

О 17:05 флот для участі в закарпатській регаті вишикуваний. Адмірал Федір Шандор (проректор із науково-педагогічної та виховної роботи УжНУ) наголошує: «Пливемо після сигналу!». Кожне судно отримує бортовий номер і стартує по черзі з берега з інтервалом 20 секунд. Перед початком бачимо, як летять у воду монети. Так активісти Ужгородської регати-2013 висловлюють сподівання на участь у заході наступного року. 

Як ми і припускали, паперовий кораблик одразу перевертається. Його пасажирів це не надто бентежить – намагаються змінити ситуацію: вилізають і штовхають його. Неподалік бачимо човен професійних медійників – команду Ужгородського прес-клубу. Вони не пропускають важливі події Ужгорода. Мабуть, дотримуються принципу: «І самі розважимося, і напишемо про це!». Своїми позитивними вигуками привертає увагу пара наречених: «Хто ми?» – «УжНУ!». 

Глядачі захоплено спостерігають за дійством. На мості поблизу Театральної всі очікують моряків. Та це лише половина шляху. Одні вже давно виснажилися і не можуть веслувати. Інші, навпаки, хочуть випередити одне одного. До фінішу допливають усі. 

Тут відбувається посвята новачків у моряки закарпатського флоту. Головний суддя Ростислав Буланов підбиває підсумки. Найчисельнішим стає екіпаж профкому УжНУ – він переміг у номінації «Ноїв ковчег». Найшвидшим («Летючий Голандець») виявився човен «Мустанг». Найбільш оригінальним («Веселий Роджер») оголошують паперовий кораблик. Тепер він перемагає і в номінації «Чорна каракатиця» (найшвидший серед оригінальних). 

Морякам вручають чимало цінних подарунків: дипломи, солодощі, сертифікати, тельняшки. Усі смакують свіжозвареною ухою. Та найголовніше, що отримали учасники Ужгородської регати, – хороший настрій і багато позитивних емоцій. Влаштовувати собі свята стало гарною традицією в Ужгороді! Нагадаємо, що співорганізаторов заходу є Закарпатська Студреспубліка.

Автор: Андріана Кофель, Олександр Курта, студенти відділення журналістики УжНУ