«Як врятувати Україну? Це питання не покидало нас на протязі всієї «VIII Зимової Студреспубліки». Атмосфера, яка царювала під час гри, підігрівала повітря та наші мізки. Невпинний рух до перемоги над кризою та крахом в країні мотивував до дій, не давав жаліти себе та лінитися», — саме такі спогади вирують у головах призерів ЗиСР-VIIIЮрія Давиденка та Крістіни Літош.
«Зимова Студреспубліка» – це повний запуск мозку та «занурення» у гру. Так стверджують у своєму матеріалі про різноманітні перипетії гри призери ЗиСР-VIII із Донбасу Юрій Давиденко та Крістіна Літош.
Отже, розповідає молодий юрист Юрій Давиденко, котрий отримав ІІ місце у ЗиСР-VIII: «Їдучи на 3 доби на Буковину, було багато роздумів, що саме проходитиме «VIII Зимовій Cтудреспубліці». Нещодавно Маріупольській державний університет спільно зі мною виграв «Зимову Веселку», яка проходила у Святогорську серед вишів Донецької області, у зв’язку з чим настрій був налаштований на перемогу, а сама тема «Альтернативні курси розвитку України» давала поштовх на плодотворну працю для подальшого блага та реформації нашої держави.
Після реєстрації на місці, я ознайомився з розпорядком дня та відразу зрозумів, що буде гаряче. Отримавши перше завдання: «Чи варто боротися за повернення Криму та Донбасу? Чи потрібна Україна?», кинувся його виконувати. Однак, у нашій групі думки були різними, що в свою чергу ускладнювало виконання завдання, але ми змогли завдяки комунікації всередині групи досягти консенсусу та достойно виступити, висловивши наші ідеї. Коли нам запропонували поділитися на групи за ідеологією, мої погляди були соціал-демократичні, я вступив до т.зв «Лівих». Виконуючи поставленні перед нами завдання, почали своїми ідеями, реформами намагатися розвивати та змінювати нашу країну до кращого.
Другий день видався дуже інтенсивним, було багато протиріч і суперечок, що призвело до «революції» народу, причиною стало те, що не було чітких альтернативних реформ і рішучих дій із боку умовної влади. Однак, після довгих перемовин ми все ж таки домовились із громадою та почали далі реформування України.
Третій день був для мене дуже творчим, я, завдяки модераторам та експертам, почав розкриватись, навіть відділився від «Лівих» і створив власну партію «Free ліві». Я висунув ряд пропозицій: реформу профспілок, ініціативу щодо розвитку малого та середнього бізнесу, ідею як приборкати олігархію та ін. Далі моя доля була стати комунікатором між партією «Лівих» і громадським рухом «Децентралізація», задля втілення реформ та ідей громади в нашій країні. У подальшому завдяки спілкуванню між громадою та цією партією нам вдалося укласти договір і взяти курс спочатку на децентралізацію, а вже потім на втілення альтернативних реформ».
Новоспечена республіканка Крістіна Літош, горлівчанка, що вчиться у Слов’янську, посіла ІІІ місце і пригадує: «Я вперше потрапила у ряди студреспубліканців, тому для моєї свідомості це був стрес. Я ніколи не зустрічала в одному місці стільки інтелектуально-розвинених особистостей. Спілкуючись із усіма гравцями я отримала неабиякий життєвий досвід та нові знання. Методика оргдіяльнісної гри, яка була застосована, відкрила резервні запаси мого мозку, у такі моменти я не впізнавала сама себе.
Перший день був для мене, немов, навчальним, я проходила адаптацію під ті умови, які були створені для нас, максимально застосовуючи свої лідерські якості та весь свій життєвий досвід.
Другий день був найпалкішим, це була кульмінація гри. Здавалося, що виходу вже немає, але гра набула нових персонажів, і багато гравців, проявляючи свою креативність та оригінальність, вривалися у вирій подій і, немов великий корабель, тягнули гру на своїх плечах.
На третій денья зрозуміла, що мій організм сильно виснажений, але дух не давав опустити руки і, зосереджуючись на кожній деталі та кожній події, ми йшли вперед, шукаючи альтернативні курси розвитку України.
Республіканці роблять неможливе, ми дивимося на розвиток країни крізь призму часу, намагаємося розглянути всі можливі варіанти розвитку подій і виправити помилки наших предків і сучасників. Молоді та амбіційні ми врятуємо Україну! Кожному небайдужому до долі своєї Батьківщини я бажаю приєднатися до студреспубліканців. Моїй вдячності організаторам «VIII Зимової Студреспубліки» немає кордону! Я зламала свої стереотипи, я звільнилася від хаосу в голові, я знайшла свій шлях, знайди і ти!»
