У самому центрі Києва, парку ім. Т.Г.Шевченка, 2 серпня 2017р. відбувся круглий стіл, упродовж якого київські студреспубліканці намагалися знайти відповіді на гострі питання освіти та нової індустріалізації столиці. Один із підсумків: система повинна управлятися в режимі реального часу всіма учасниками — від вихованця дитячого садочку до керівників профільних міністерств.
Як саме це відбувалося і що ще вирішили молоді, патріотичні та розумні кияни — далі.
Початок обговорення розпочався з питання «Освіта моєї мрії. Що? Де? Як?». Мріяли республіканці про освіту, яка приноситиме практичну користь для життя й обраної професії, освіту, яка мотивувала б захоплюватися знаннями, напрацьовувати та втілювати у практику свої напрацювання, до зміни підходу, як до тих, хто навчається, так і до самих педагогів, відновити престижність професії педагога.
Говорили про сумну статистику переїзду молоді за кордон, а відтак і зміну проживання в рідній країні на інші, успішніші. Обговорювали практики, що існують за кордоном і передові педагогічні течії, які, наразі, у нас в країні не застосовуються або застосовуються досить обмежено. Приводили приклади, коли при школах, університетах створюють виробництва, що дає змогу здобути досвід ще задовго до початку навчання у виші та постійного місця роботи. Ділилися, як в інших країнах ініціатива схвалюється й підтримується, а безініціативність — навпаки. Цікавий факт, що праця в інших країнах — це нагорода, а не покарання, як у нас. Звісно, зміни у системі освіти кожен хотів бачити у нашому рідному місті й Україні в цілому. Хоча деякі учасники вже мали досвід навчання за кордоном, але мріють втілити найкращі напрацювання на Батьківщині.
Шукали успішні точки опори у Києві й знайшли: неформальна освіта, що дає участь у різноманітних громадських організаціях і рухах, безкоштовні професійні курси різних напрямків, які існують при певних підприємствах із подальшим працевлаштуванням, Київський авіаційний технікум, де студенти навчаються прямо на заводі «Антонов».
Далі розглядали нову індустріалізацію та з чого її почати у Києві. Що таке нова індустріалізація — це нові підходи у виробництві, шоу-бізнесі, соціальних комунікаціях із використанням передових технологій та гнучкості та підлаштуванні виробництва продуктів і послуг до нових вимог ринку. Це зв’язок між різнонаправленими підприємствами, що бажають поліпшення якості товарів і працюють за типом вдосконаленого конвеєру. Розпочати нову індустріалізацію Києва учасники круглого столу вирішили з високої кваліфікації кадрів.
І, на завершення, намагалися знайти дельту, зв’язок між освітою та новою індустріалізацією. Тут усі проблеми і можливі рішення пропонувалося звести в єдину «систему зв’язку», яка повинна згуртувати між собою всі зацікавлені сторони: підприємства, освітні установи, профільні міністерства, департаменти й управління, ну, і звісно — громадян. Система повинна управлятися в режимі реального часу всіма учасниками — від вихованця дитячого садочку до керівників профільних міністерств. Таким чином, можна вирішити безліч питань, пов’язаних із якістю надання послуг, вироблення продуктів, аж до врегулювання запиту на відповідні професії від ринку праці та й у стратегічному змісті планувати розвиток міста на 7, 10 або й 50 років.
Учасники вирішили стати групою практичного втілення задумів, їх відшліфування, але вже після фіналу Студреспубліки-2017. Запрошуємо і вас. Лише не забудьте пройти онлайн-реєстрацію:
