14–15 грудня 2019р. у Києві пройшов Конгрес молодих родин у рамках проєкту «За збереження родини». НДЛМ і Студреспубліка організували діалоговий громадянський майданчик для всіх: і прогресистів/ок, і традиціоналістів/ок. За участі молоді з усієї України та провідних експертів/ок обговорювали, якою повинна бути родина в сучасному і майбутньому, аби люди в ній (або свідомо без неї) були щасливими і здоровими [+ відео].
Сім’я — це важливий спосіб бути щасливими. Особливо в теперішні складні часи, коли, з однієї сторони, людина стає все більш вільною і рамок у світі все менше, з іншої — нерівності, соціально-економічних проблем в Україні значно побільшало, багато хто не готовий сприймати чужу свободу. Як подолати це протиріччя? Спільно розбиралися, практикувалися і напрацьовували пропозиції щодо удосконалення вітчизняної системи підтримки сім’ї учасники/ці Конгресу молодих родин у рамках проєкту «За збереження родини». Подробиці — у пострелізі.
Потрібен системний відкритий діалог про майбутнє інституту родини
Любов, діалог, щирість, взаєморозуміння, повага один до одного, до чужої гідності та свободи — риси, завдяки яким молоді (та й не тільки) сім’ї можуть вирішити будь-які конфлікти. Причин же у негараздів багато: соціальна невлаштованість, ґендерна безграмотність, небажання змінювати нездоровий спосіб життя, недостатній рівень готовності до сімейного життя при утворенні шлюбу (у моральному та психологічному плані), небажання слухати і чути позицію свого/єї партнера/ки, небажання народжувати дитину тощо. Вони часто і є причинами страшенної кількості розлучень у молодих родинах й особистих нещасть.
Програмою Конгресу молодих родин були передбачені доповіді та практичні заняття від провідних фахівців/чинь, зокрема про те, як у сучасних умовах бути щасливими і здоровими у родині (або свідомо поза нею), долати негаразди у сім’ї та стосунках, як створювати Клуби молодих родин у регіонах і покращити державні політики стосовно молодих родин тощо.
Лідер республіканців України, голова Народно-демократичної ліги молоді Павло Вікнянський під час відкриття події зазначив, що проєкт «За збереження родини» має досить тривалу й успішну історію, проте не стоїть на місці, тому він став не лише способом пошуку шляхів подолання соціальних проблем молодих родин, нездорового способу життя, депопуляції, масової еміграції, зниження рівня нетерпимості в суспільстві й вирішення особистих негараздів молодих людей, але й уже вдруге в історії України майданчиком чесного, з повагою до свободи інших людей, діалогу про майбутнє інституту родини.
Прогрес людства, емансипація людини, все більша інтеграція до Західного світу роблять необхідною дискусію про зміну фокусу поглядів на те, чим зараз є, власне, особистість й інститут сім’ї.
Також Вікнянський вручив спеціальну Подяку від Студреспубліки за співпрацю протягом рокуОлегу Сербіну, директору Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Керівник проєкту «За збереження родини», один із лідерів республіканців, голова Українського молодіжного форуму Олександр Щерба закцентував увагу, що ми є одними з лідерів по розлученнях у Європі, а значить потрібна розмова про те, як побудувати стосунки таким чином, щоб кожен відчував себе менш травмованим, «достатньо вільним і міг ходити не під тиском своєї половинки».
Як сім’ї стати простором особистої свободи і щастя?
Змістовну частину Конгресу з доповіддю«Подружжя в українській ментальності» і практичним майстер-класом «Що отримав я у спадок? (трансгенераційні передачі)» розпочала докторка психологічних наук, завідувачка лабораторії психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Галина Бевз.
Спікерка підкреслила, що існує дуже багато міфів про українську родину, її надмірно ідеалізують, натомість, у нас, як й усіх інших людей, «було все», зокрема різні форми шлюбів і стосунків. Із особливостей варто відзначити, що Україна завжди славилася розвинутими громадами, а сім’я у минулому також була справою громади. Частина обрядів була спрямована на соціалізацію молодої людини: приміром, якщо юнак був здатен подолати сором, значить уже подорослішав і сім’ю втримає, вечорниці ж були способом сексуального виховання.
І ще важливе додала вчена наприкінці своєї частини Конгресу: «Сім’я — це не потреба, а шлях, де можна бути щасливішими».
Науковиця наголосила, як важливо поважати власну свободу і свободу іншої людини, що партнер/ка — окрема особистість, за допомогою якого/ї, але окремо проживаємо своє життя; з приводу батьків порадила слухати їхні історії, але, знову-таки, жити своїми життями. Ми є повноцінні, коли є і я, і партнер/ка, а не «злиття». Корисним є поставити собі наступні запитання: «Що я приношу в свою пару? Яка її ідентичність? Чи є сумісність цілей й уявлень про життя? Чим доповнюватимемо один/на одного/у? Яка наша різність?».
Є 2 стратегії виходу зі складних соціальних ситуацій – повідомляє спеціалістка: відносно деструктивна (позиція, буцімто моя ситуація унікальна й складна; закритість (коли одягаємо маску, що ніби все ок)), котра не допомагає нам, але й шкоди від неї немає, і відносно конструктивна (пошук причин, імітація готовності до дії і звертання про допомогу).
Кожен/на у парі має право на власні почуття — і дуже шкодить почуття сорому, яке з’їдає наші ресурси, руйнує наші ідентичності. Так виходить, що кожні наші наступні стосунки — то переспів того, що не закінчилося. Коли хтось іде, це не значить, що він/она — поганий/а, це ознака чесності з собою і партнером/кою.
Говорив про сім’ю і шлюб у контексті християнської науки церкви, про психологічні аспекти особливостей кожної людини і родини, наголошував на важливості духовного бачення, де можлива буде реалізація повноти любові. Адже, як зауважив експерт Студреспубліки, духовність може і повинна об’єднати людей у подружньому зв’язку насамперед.
Любов — це і щирі емоції, і праця над стосунками
Наступний день Конгресу молодих родин розпочався з кейсу Клубів молодих родин у регіонах. Про методологією створення, особливості функціонування і власний досвід створення таких клубів, зокрема на Чернігівщині, про виклики, які можуть стояти перед організатор(к)ами і як їх долати, розповів Олександр Щерба.
«Подружня секс-терапія» — такою була тема виступу лікаря-сексолога Володимира Ліневича. Фахівець наголосив, що зневажати сексуальною частиною нашого життя не можна, адже проблеми з сексуальним здоров’ям можуть призвести до невротизації і ще серйозніших наслідків. На жаль, деякі прогресивні і застосовувані у розвинутих країнах практики поки не є формалізованими в Україні.
Про «Користь сексуальної терапії та освіти для міцних відносин» доповідала психолог і сексолог Ксенія Боголюбова, котра підкреслила, що здоровий секс — одна з основ міцних дорослих стосунків. Збоченням же, згідно сучасної науки, є лише те між дорослими людьми, що добровільно неприйнятно і несе насильство, а от рольові ігри — навпаки, корисні.
Оксана Мусієнко, експертка з комунікацій, мала виступ (із практичною частиною) на тему «Танець емоцій і якість життя». Основний посил був у тому, як навчитися парі розуміти один одного, як робити так, аби під емоційним сплеском контролювати сказані слова та вчинені дії. Розбирали ситуації, як краще реагувати, чого не говорити, коли людина тривожиться, засмучена, ображена, роздратована. Висновок: необхідно вербалізувати свої емоції, думки, бажання, адже наскільки б добре ви один одного не знали, а читати думки ще ніхто не вміє.
«Нове у психотерапії сімейних пар» — тема доповіді психоаналітикині Наталії Давидової, яка спочатку зазначила, що треба зважати на сучасні тренди стосовно подружньої проблематики, як от те, що змінилося, власне, поняття подружжя (тут треба згадати і про ЛҐБТКІ-союзи, і про поліаморні стосунки тощо — фахівців/чинь із психотерапії по цих напрямках дуже бракує в Україні) і змінилося суспільство (раніше управління суспільством відбувалося через почуття провини, а тепер через нарцисизм, відповідно необхідна гармонізація нарцисизмів у подружжі).
Важливо пам’ятати, що психотерапія не дає щастя і позитиву, а позбавляє від неврозів й ілюзій.
Як підібрати, у разі потреби, «свого/ю» психотерапевта/ку? Шкіл і методів багато, але точно треба бігти від того, хто роздає поради: психотерапевт/ка не може нав’язувати свій контент. Ну і звісно, психотерапія буде значно ефективнішою, якщо всі зацікавлені у її результаті учасники/ці подружжя докладатимуть зусиль під час роботи, розбиратимуться в проблемах.
У ході роботи було внесено пропозиції до тексту резолюції Конгресу, пункти якої далі будуть спільними зусиллями лобіюватися у владі.
Підсумовуючи Конгрес молодих родин лідер республіканців Павло Вікнянський наголосив, що варто винести з проєкту «За збереження родини» конструктивні речі, які би спонукали до пошуку нового, ставати більш сміливими, відкритими, позбавлятися від стереотипів і банальностей, вульгарності, допомагали дихати на повну. Нам необхідно позитивно й прогресивно сприймати світ, людей, плекати в собі повагу і любов до всіх навколо, не допускати жодної дискримінації, а значить розуміти потребу в інклюзивному способі вирішення соціальних проблем, тобто за участі і врахування інтересів усіх груп осіб, яких вони стосуються, за безумовного пріоритету прав людини.
Участь у Конгресі взяли молоді люди, які планують вступити до шлюбу або вже перебувають у ньому, а також експерт(к)и зі сімейної та ґендерної проблематики, тренер(к)и, активні громадяни, журналіст(к)и, котрі були відзначені спеціальними сертифікатами.
Заходи проходили у просторі Lofti Space і Пущі-Водиці.
Організатори: НДЛМ, ВМГО «Студентська республіка» за підтримки Міністерства молоді та спорту України. Партнери: ГО «Iнсайт», БО «Легалайф-Україна», SendPulse, Telegram-канал «Можливості».
Розбрат, цинізм, нерівність і ненависть зцілюються
любов’ю, довірою, діалогом і солідарністю!
