Діяльність, направлена на громадянську солідарність, повинна бути безперервною

Уже увосьме активні жителі/ьки Полтавщини збираються на смисловий дискусійний проект «Зимова Студреспубліка» (Полтавський регіональний етап). За Миргородом у лісі с. Олефірівки знаходиться оздоровчий центр «Миргородський», куди щороку приїжджають небайдужі до регіону люди, щоб знаходити відповіді на надскладні питання щодо майбутнього Полтавщини. Цього року працювали над темою «Прогресивні способи громадянської солідарності на Полтавщині» [+ відео].

З 8 по 10 лютого 2019р. пройшов VIII Полтавський регіональний етап «Зимової Студреспубліки». Про те, як проходила гра, про учасників/ць й експертів/ок, солідаристські проекти, які необхідно реалізувати й, власне, прогресивні способи солідарності – читайте далі.

Ігротехнічна група у складі керівника гри, лідера полтавських республіканців Олега Слизька, старшого ігротехніка Романа Широких, модераторів Ігоря Журбенка, Олександра Єжова, Олександра Волощука, Анастасії Бридихіної та Антона Назаренка відібрала 40 найкращих учасників/ць серед значної кількості зареєстрованих. Щоб пройти відбір учасникам/цям потрібно було зареєструватися на сайті Студреспубліки й відповісти на питання про можливу громадянську солідарність на Полтавщині. Наступний етап відбору передбачав співбесіду з претендент(к)ами на участь і в телефонному режимі спілкування на головну тему не лише проекту, а й, упевнені республіканці, всієї Полтавщини в рамках питання досягнення прогресу. Наступним етапом було практично довести готовність до солідаризації шляхом залучення людей до благородної ініціативи на вибір учасників/ць й інформування про це в соцмережах. Уперше задля посилення змістовного поля проведено аж 6 факультативних занять (доповідей із подальшим обговоренням).

На першому пленумі, як завжди, була купа інформації від доповідачів/ок, які виступили від груп на тему: «Що таке солідарність, її цілі? Приклади солідарності на Полтавщині, в Україні і світі? Чи потрібна вона зараз? Які можливості відкриває солідарність?» Отримали 3 кола критики: всередині групи, де учасники/ці шукають консенсус, на пленумі від усіх учасників/ць із інших груп, а також фінальні коментарі експертів/ок.

Знаково, що учасників/ць Полтавської ЗиСР традиційно приїхав привітати лідер республіканців України Павло Вікнянський. До роботи також долучились головна редакторка Полтавського обласного часопису «Наша спільна справа» Анастасія Ляшенко та член виконкому Лубенської міськради Олександр Шингарій.

На республіканських проектах усе більше постає питання розвитку кооперації як об’єднуючого фактору для соціуму. Тому під час «Полтавської Зимової Студреспубліки» вперше було проведено факультатив «Кооперативи як форма соціально-економічного партнерства і громадянської солідарності» Андрієм Пантелеймоненком, д.е.н., професором, директором Полтавського регіонального центру досліджень і сприяння розвитку кооперації. Кооператив – це неприбуткова організація, яка створена задля задоволення потреб його учасників/ць. І це можуть бути найрізноманітніші потреби. Таким чином маємо дуже важливий інструмент громадянської солідарності.

На другому пленумі дискутували про сучасні соціальні відносини й цінності, а також про соціальну енергію в суспільстві для аналітики того, як живе соціум, щоб можна було розуміти як із ним працювати. Більш-менш групи справились із завданням.

Завжди для вивчення майбутнього республіканці «сканують» історію, яка дає відповіді на багато запитань стосовно практик минулого. «Громадянська солідарність на Полтавщині крізь віки» – факультатив краєзнавця, автора проекту «Полтава 3D» Олега Лебединського — показав історичні приклади об’єднання жителів/ьок Полтавського регіону. На переконання спікера, справжнього бажаного об’єднання до сьогодні не відбулося. Цікавою точкою фіксації солідаристських ідей стала газета «Хроніки», яку видавала група на чолі з Дариною Мельник.

Хроніки_1 — читайте

Третій пленум на тему «Що нам заважає бути разом?» було спрямовано на виявлення чинників, які гальмують солідаристські проекти. Під час нього виникла перша криза в грі й близько години учасники/ці не розходилися, шукаючи з неї вихід. Були пропозиції йти далі, незважаючи не те, що відповіді не отримані, але «Рада мудрих» не пропускала позиції третього пленуму. Учасники запропонували «розрахуватися» за недопрацювання власним часом і працювали до зовсім пізньої ночі. До складу «Ради мудрих», крім експертів, які проводили факультативи, входили ще депутат Полтавської міськради Олександр Глазов, художник і режисер Олег Мінгальов, доцент кафедри економіки Полтавської державної аграрної академії Олександр Калініченко і начальниця Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської міськради Олена Бабенко.

Ранок знаменувався пленумом на однойменну з назвою самого проекту тему «Прогресивні способи громадянської солідарності на Полтавщині». Загалом, на кінець першого дня утворилось 4 головні позиції: «громадське просвітництво», «солідарність регіонів», «політична партія іншого типу» й «освіта».

Після пленуму на Полтавську ЗиСР завітав ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, професор Олексій Нестуля. Його факультатив «Лідерство в сучасному управлінні» став основою дискусії навколо образу справжнього лідера в проектах солідарності. Наявність ідеї, яка є сенсом життя людини, які вона рухає й ніколи не відступить від своєї позиції – це риси, притаманні лідеру, а маніпулятивний менеджер спекулює базовими потребами людини й використовує для цього адмінресурс.

Після обіду знаменитий філософ Андрій Окара провів скайп-факультатив на тему «Солідаризм як ідеологія та політична філософія. Його потенціал та ресурси в умовах ХХІ ст.». Солідаризм дає будувати державу на засадах єдності. В Україні немає масштабного цілепокладання, а просто відповіді, на кшталт, «дорога в ЄС», «дорога в НАТО». Механічна солідарність – це процес єднання однакових (подібних), а органічна базується на єдності різних.

Загалом, 4 позиції груп щодо способів солідарності не були новими, тому організатори допустили гіпотезу, що секрет криється не в самих формах, а в їх інструментах і механізмах. Серед інструментів виділялися мотивація і бажання, суспільна енергія і, власне, діяльність. Група «освіта» перестала існувати, зайшовши в глухий кут.

Далі факультатив на тему «Сучасні практики громадянської солідарності в суспільстві. Особистий досвід» провів Валентин Бондаренко, член правління Центру громадянських ініціатив (ЦеГрІн), депутат Роменської міськради, ідеолог проекту «Дім в Баранівці». Саме цей проект був покладений в основу факультативу, так як є гарним прикладом органічної солідарності, коли небайдужі молоді люди, які мали надлишок суспільної енергії на базі старого будинку звели невелику базу, на якій збиралися й проводили різноманітні проекти.

Перед заключним пленумом відбулася традиційна зустріч із лідером республіканців України Павлом Вікнянським, який розповів про те, чому обрана саме тема солідарності, що її необхідність є логічним висновком всієї більш ніж 20-річної республіканської діяльності, що лише за цієї умови можливе спасіння й прогрес не тільки України, ця тема актуальна і для Європи, і для всього світу.

«Не шукайте примітивних відповідей на складні запитання, не розмінюйтеся на дешеві політико-пропагандистські спокуси, не вірте тим, хто намагається вам нав’язливо сподобатися, адже в умовах тяжкої системної кризи, яку так болісне переживають наш народ і держава, спроби спрощення обов’язково призведуть до ще більшої деградації, а вас знову обдурять. Будьте безжальними до власних слабкостей!», — застеріг і закликав Вікнянський.

Останнім пленумом на тему «Проект нашої громадянської солідарності», знову пізньої ночі, гра завершувалась. У відновленому вигляді група «Освіта» підготувала, мабуть, найзмістовнішу доповідь, але… не домоглася підтримки — відпрвідно була жорстко розкритикована. Позиція «Солідарність регіонів» переконала усіх у необхідності будівництва сміттєпереробного заводу, а «Політична партія» зуміла зберегти обличчя «людяності», але не змогла забезпечити політичне зростання. Загальний висновок із роботи: діяльність, направлена на громадянську солідарність, повинна бути безперервною, не послаблятися, постійно шукаючи нові форми.

Переможницями Полтавської ЗиСР стали Діана Коваленко (ПДАА), Нателла Джакелі (ПДАА) і Марія Микільченко (НТУ «ХПУ»), вони отримують рекомендацію для участі в «ХІ Зимовій Студреспубліці» в Карпатах. Далі була рефлексія і церемонія закриття «VIII Полтавської Зимової Студреспубліки».

Третій день присвятили суто плануванню подальшої практичної діяльності. А по дорозі додому учасники відвідали Національний музей-заповідник імені М.В.Гоголя.

* * *

Організатори щиро дякують за допомогу в організації Управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Полтавської міської ради (О.Бабенко), особисто депутату Полтавської міської ради Олександру Глазову, Управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації (О.Буцький), хед-офісу Студреспубліки й усім експерт(к)ам, ректор(к)ам закладів вищої освіти, які надали підтримку, Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА (В.Вождаєнко), Миргородській райдержадміністрації (Ю.Коваленко), головній редакторці Полтавського обласного часопису «Наша спільна справа» Анастасії Ляшенко й особисто керівнику проектів клінічних досліджень компанії AB Scienсe (м. Париж, Франція) Олегу Вустенку.

Запрошуємо всіх на всеукраїнську «XІ Зимову Студреспубліку» в Карпатах. Реєструйтеся!

Як проходили Полтавські регіональні етапи «Зимової Студреспубліки» в 2011, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 і 2019 роках.
Як відбувалася основна зимова подія — ЗиСР у Карпатах у 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 і 2018 роках.