Юрій Синенький: "Tabula rasa – приблизно з такого виразу варто розпочати цю статтю. Коли я поїхав на "Зимову Студреспубліку", в мене було дуже примарне розуміння того, чим ми там будемо займатись і як це буде виглядати. Виявилося, що абсолютна особливість ЗиСР – це можливість людей із різних регіонів моделювати майбутнє України і шукати вихід із кризових ситуацій".
Я вже розповідав, що вперше про такий проект почув від свого друга, який був учасником однієї зі Студреспублік. Цікаво, що на моє запитання конкретніше розповісти про те, як функціонує республіканський організм він тоді відповів коротко: «Я не знаю, як це пояснити». Гм… Ця відповідь мене зовсім не потішила, але цікавість до цього проекту в мене з’явилась неабияка. І от за кілька років після цієї розмови я нарешті наважився – і подав заявку на участь!
Перший день. Мальовничі гори, неймовірна атмосфера, приємні люди. І перші пленуми. До вечора у мене в голові було дуже багато інформації і я абсолютно не розумів, як це систематизувати. Спершу, навіть почував себе не в «своїй тарілці». Але…
Далі все почало ставати чіткішим. В обговореннях народжувались цікаві ідеї, які в результаті вилились в 4 платформи, над якими ми і продовжили роботу: «Динамічна децентралізація», «Віртуальний суверенітет», «Майданчик для соціально-технічних інновацій», «Продовольча безпека». Наша група розвивала сценарій «Віртуальний суверенітет». В процесі роботи над цією темою ми звертались за порадами до експертів, і, чесно кажучи, це дуже допомагало!
Абсолютна особливість ЗиСР – це можливість людей із різних регіонів моделювати майбутнє України і шукати вихід із кризових ситуацій. Львів, Київ, Донецьк, Полтава – спільну мову ми знаходили легко, хоча і траплялись розбіжності.
Незважаючи на шалений графік роботи, навіть о 4-й ночі ми майже не відчували втоми – особливо, коли ідеї тільки починали народжуватись. Потім було традиційне хвилювання перед пленумом, виступ представника групи і бурхливе обговорення. Скажу відразу, досвід просто колосальний.
І такий формат оргдіяльнісної гри має дуже багато плюсів. Вміння мислити, вміння розвивати різноманітні сценарії майбутнього, вміння ставити правильні запитання і чи не найголовніше, — вміння комунікувати з людьми для пошуку істини.
Минув тиждень після завершення "VI Зимової Студреспубліки". За цей час довелось активно обдумати все, про що ми говорили на пленумах, я пробував знайти відповіді на запитання, та і самі запитання теж намагався викристалізувати для себе. Але на питання друзів чи колег: «Що таке Студреспубліка і що Ви там робили?», відповідаю, — «Я не знаю, як це пояснити».
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
