У продовження теми. «Проти всіх» скоріше політтехнологія, ніж спосіб волевиявлення народу…
Сьогодні в бюлетені на українських виборах пункт «не підтримую жодного…» чи то кандидата, чи партію переріс скоріше в політтехнологію, а ніж є демократичним способом волевиявлення народу…
Згадати навіть Василя Противсіх, який набрав частину відсотка, що могла бути визначальна у протистоянні Тимошенко і Януковича. Та і «взбодрил» він народ на голосування проти всіх і цей відсоток був значно вищий що на президентських, що на місцевих, ніж раніше.
Про історію села Плесецьке Васильківського району Київщини (прямо біля Києва, хто знає – у Києві будується нова станція метро "Васильківська") годі й говорити. Там з понад 80-ти!!! бажаючих стати сільським головою (багато хто хотів дорватися до дорогої земельки під Києвом) виборча комісія прийняла документи у близько сорока, посилаючись на те, що вони заповнені неправильно. До переліку тих, кого відфутболила комісія попав і діючий голова, до якого перед виборами була найвища довіра у виборців.
З 2850 виборців не пішли голосувати більше половини, левова частка через те, що не бачила серед зареєстрованих кандидатів гідного. Більш того, з 1262 виборців, які взяли участь у голосуванні понад 900 проголосувало «проти всіх». ТВК оголосила переможницею виборів кандидатку, за яку проголосували 124 особи з 1262. От вам і закон…
Але у цьому селі жителі показали приклад усій Україні як потрібно відстоювати свої права, коли усі й усе навколо проти народу, проти всіх, окрім себе. Ініціативна група в селі комплексно підійшла до вирішення питання. Люди заблокувати вхід до приміщення сільської ради, організували наметове містечко, емоційно впливали на оточуючих (поставили труну в знак смерті демократії), заручилися підтримкою юристів та журналістів, навіть перекрили трасу Київ-Одеса без порушення закону – просто ходили туди-сюди по пішохідному переходу, внаслідок чого утворилася велика пробка. Але найголовніше, що усі учасники акції діяли командою в інтересах села, а не власних і Васильківська районна ТВК прийняла рішення про повторні вибори, але це ще не перемога, жителі чекають результатів апеляції жінки, яку сільська ТВК раніше визнала переможницею виборів.
І таких прикладів з позицією «проти всіх» дуже багато. Я за те, що коли більшість виборців не підтримали жодного кандидата чи партію, неодмінно потрібно визнавати виборитакими, що не відбулися!
Статистика говорить, що на селі рівень культурно-освітнього розвитку населення нижчий, ніж у містах, але ми бачимо, що селяни показали приклад «нашим опозиціонерам», як потрібно відстоювати свої права.
Вірю в те, що випадок у Плесецькому, як на Студреспубліці змоделює ситуації у країні в цілому і ми навчимося суспільні інтереси ставити наперед від власних.
Вірю також у припущення російського політичного філософа Андрія Окари: "низкая явка и порядка 7% "против всех" означает, что в украинском политическом пространстве есть ниша для новой, внятной и амбициозной политической силы".
