29 січня 2010 року виповнилося 92 роки з дня трагічних подій на залізничній станції «Крути». Молодь Студреспубліки відвідалаурочисте вшанування пам’яті героїв Крут.
Повернемось в минуле та згадаємо що трапилось того доленосного дня. 27 січня 1918 року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив добровольчий Студентський Курінь. До нього сходили студенти Університету імені Святого Володимира (нині це Київський Національний Університет імені Т. Шевченка) та гімназисти. Їхнім завдання було утримати оборону станції Бахмач, не допустити армію Муравйова до Києва. Важко собі уявити як це зробити, адже армія більшовиків налічувала більше 6 000 добреозброєних та навчених солдат. І це проти 300 юнаків, які добровільно пішли на смерть. Керував Куренем студент Українського Народного Університету Омельченко.
Бій почався вранці 29 січня та продовжувався до близько 5-ї години вечора. Увечері, після закінчення патронів, командир правого крила – учнів Військової Школи – дав наказ відступати. Однак ліве крило (Студентський Курінь) чи переплутало, чи взагалі не почуло цього наказу і фактично пішло у наступ. Є версія, що це сталося через втому солдат та пізню годину. У результаті більша їх частина загинула під час цього неузгодженого маневру. 35 потрапили в полон.
Сімох полонених більшовики не розстріляли і відправили в більшовицький тил. Один із них згодом чудом урятувався. Решту убивали тут же, під Крутами, – спочатку розстрілювали, а потім добивали штиками і ножами. Як свідчили селяни, що бачили страту, учень сьомого класу гімназії Пипський заспівав гімн "Ще не вмерла Україна", який підхопили інші. Потім убивці привели й розстріляли двадцять восьмого, який босоніж утік до села.Хату, що дала йому притулок, окупанти спалили.
В п’ятницю, 29 січня 2010 року, відбувалося урочисте вшанування пам’яті героїв Крут.
Президент Віктор Ющенко звернувся до української громади та відзначив: «Завжди є велика честь та великий обов’язок приїздити на крутянське поле та вшановувати пам’ять хлопців, які боролися за нашу незалежність».
«Я переконаний, що бій під Крутами ми виграли. Тому що якби його не було, якби ми його програли, ми б сьогодні не стояли під українським прапором, не говорили українською мовою і не представляли б суверенну незалежну державу. Це та плата, на жаль, дуже велика, яку внесла наша нація, щоб мати вільну незалежну державу»,- сказав глава держави.
Президент України поклав квіти до Меморіалу пам’яті молодих українських патріотів, та взяв участь у мітингу з нагоди 92-ї річниці подвигу під Крутами.
Команда Чернігівського обласного осередку ВМГО “Студентська республіка» також взяла участь у вшануванні героїв. Були покладені квіти та проголошена хвилина мовчання. Цікавими виявилася і екскурсія в меморіально-музейному комплексі.
Пройшло 92роки, за цей час світ пережив Другу світову війну і ще багато інших страшних подій. Тим не менше коли згадуєш цю сторінку історії, а тим паче чуєш вперше, волосся стає дибки. Мимоволі прокидається почуття гідності за тих хлопців, за свою країну.І нехай ми живемо в важкий час, політичних та економічних перепитій, але ми стали незалежними. По крайній мірі офіційно, а все інше вже залежить лише від нас. Я маю надію, що 300 життів молодих хлопців були покладені не марно. Вони зуміли показати приклад патріотизму та віри в краще майбутнє своєї України.
