Зібрання медіумів та мудреців на берегах стародавнього
півострову та моря з чорною славою… Зв’язок зі Всесвітом…
Обрані з двох берегів ріки та заземелля… Ріка ділить їхню
країну на дві частини… Лише обрані врятують Світ…
Вони здатні зрозуміти скрижалі (заповіді прийдешнього).
(зі студреспубліканської легенди)
Умів дитину народити, зумій і навчити.
(народна мудрість)
20 до 24 серпня в Криму на березі Чорного моря проходила фінальна Студреспубліка, як відомо ця програма завжди фіксує ситуацію в країні. Це ніби лакмусовий папірець думок, ідей, сподівань молоді. Тому зрозуміло, що головною тематикою «Студентської республіки» була «Ідеологія майбутнього». Серед безлічі думок, я почув одну, найголовнішу: «Якщо ти бажає змінити світ, то потрібно починати з самих себе». Ось ця чітка думка справді варта уваги, тому що вона демонструє дорослішання кожного з нас. Бо лише найсильніші шукають корінь своїх невдач у собі, а не в інших.
У мене як молодого, можна сказати «зеленого», крайовика Східного краю була надія, що ось-ось настане момент, коливеличезна кількість молоді розпочне самоорганізацію та розпочне творити щось своє. У мені грав мій юнацький максималізм, я бажав зрушити брилу, яка, втім, і так рухається у правильному напрямку. Я вважав, що наша молодь не готова до чогось більшого, але… результат очікувань виправдався. Перша ластівка чогось нового, якісного вже з’явилося. Вода камінь точить, так і даний проект з кожним роком шліфує нашу молодь.
Досвід, який наша молодь набувала на Студреспубліці, унікальний, який не порівняєш ні з чим. На даний момент, у мене йде аналіз усіх подій, що відбувалися на Студреспубліці, я розумію, що це стартовий полігон для молодої людини проявити себе, а згодом досвід перенести в реальне життя. Були драматичні, комічні та трагікомічні моменти. Я як людина, котра споглядала життя країв та проживала в наметі одного краю можу це підтвердити. Життя – прекрасне! Не зважаючи ні на що, воно триває…
Молода країна, яка вчиться на власних помилках (стає на ті самі граблі) та прямує до майбуття. Тут булиперші паростки самоуправління та думок (ідей) про майбутнє. Ті, хто скористався цим — стануть переможцями!Можливо не проекту, а життя.
Чи були відчайдухи, які прагнули щось змінити? Були! Але чому їх голос чувся досить слабко?.. Проте зерно, яке впаде на благодатну землю, дасть свій врожай. Чи здатна українська молодь змінити Світ, я не знаю — все у нас попереду. Чи склали вони заповіді прийдешнього? Можливо, ми — щаслива країна, у якої все попереду. Можливо кожен з нас, як 19-річній юнак, в якому так грає юнацький максималізм, лише розпочинаємо замислюватися про своє майбутнє.
Чи справді була сформована ідеологія майбутнього? Це риторичне питання, на яке кожному учаснику «Студентської республіки» потрібно дати власну відповідь. Чи це дасть результат у прийдешньому? Я можу сказати впевнено: «Так». Кожна дія дає певний результат на відміну від бездії. ДІЙТЕ!
