Податковий кодекс: для розуміння молоді та очима молоді

Тисячі людей на Майдані Незалежності в Києві, ще більше відгуків в Інтернеті, коментарі на телебаченні та в пресі. Причиною такого ажіотажу став не надто популярний серед населення нещодавно ухвалений Верховною Радою Податковий кодекс. Як на таку суспільну інновацію відреагувала молодь і чи зачепили ці питання сучасних студентів? Серед інших — коментар Лідера Студреспубліки Павла Вікнянського.

А де собака зарита?

При підготовці матеріалу ми зіштовхнулися із черговою проблемою: чимало людей, навіть ті, котрі вийшли на мітинг, не до кінця з’ясували, в чому головна проблема такого «непідходящого» Податкового кодексу. Тому для тих, хто хоче бути не тільки в курсі подій, але й розуміти, де собака зарита, пропонуємо офіційний текст документа.

Для тих же, хто не хоче перечитувати весь законодавчий талмуд, радимо ознайомитися ближче з декількома головними пунктами Кодексу, які отримали неоднозначне сприйняття у суспільстві.

Згідно з рейтингом Світового банку, чинна податкова системи України є третьою з-поміж найгірших у світі. Через її заплутаність, високий рівень податків та усталену корупцію багато громадян воліють давати хабарі податковій інспекції – і тому такі потрібні надходження оминають державну скарбницю. Експерти вважають, що для виведення національної економіки з тіні не обійтися без реформ. Відтак, необхідність змін була не лише «задекларованою» необхідністю, а нагальним питанням.

По-перше, із змінами в Податковому кодексі змінюються і «правила гри» (як для малого та середнього, так і великого бізнесу). Учасники акції, що приїхали до Києва, звернули в першу чергу увагу на те, що після прийняття проекту Податкового кодексу з 1 січня 2011 року спрощена система для юридичних осіб скасовується взагалі, а для фізичних осіб-підприємців єдиний податок зросте. Крім того (черпаємо інформацію з офіційного документа), скасовується можливість роботи на єдиному податку для таких видів діяльності, як реклама, операції з нерухомості, оптова торгівля, Інтернет-магазини, торгівля дорогоцінними металами, охоронна діяльність, юридичні і аудиторські послуги, декілька видів роздрібної торгівлі тощо.

По-друге, визначимо, якою є доля спрощеної системи оподаткування в Податковому кодексі. З цього ж таки нового Податкового кодексу: «спрощенцями» вважаються підприємці з річним обсягом доходу до 600 тис гривень (при роботі з касовими апаратами) і 300 тис грн (без касових апаратів). Кількість найманих працівників не має перевищувати 4 особи (8 осіб — для ресторанного господарства).

Ставки податків для спрощенців встановлюються місцевою владою: у населених пунктах з населенням до 150 тис осіб — від 20 до 200 гривень, від 150 тис до 500 тис осіб — від 20 до 400 гривень, більше 500 тис осіб — від 20 до 600 гривень.

Доходи фізосіб-підприємців понад встановлену межу обкладатимуться податком за ставкою 15%.

За новими правилами, якщо їх підпише Президент, спрощена система оподаткування не поширюватиметься на 25 видів діяльності.

Експертні думки: одне поле, різні позиції

Таку «спрощену» систему, що запропонована в новому Податковому кодексі, чимало підприємців не підтримують. Як повідомляє Урядовий портал, під час українсько-бельгійського бізнес-форуму прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд готовий до переговорів зі спрощенцями щодо Податкового кодексу. «Ми знаємо, що існують претензії і заперечення ряду представників бізнесу, які працюють на спрощеному оподаткуванні, і мають під собою підстави. Ми готові до конструктивного діалогу, і я думаю, що ми абсолютно всі питання усунемо в найближчому майбутньому», — зазначив голова уряду.

Протилежну думку щодо «спрощенців» висловлює екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він вважає, що у спрощеній системі є проблеми, що потребують негайного вирішення. «Але мені самому важко зрозуміти, чому «спрощенцям» треба «закручувати гайки», а великому бізнесу можна дозволяти не платити податки», – сказав Віктор Пинзеник в інтерв’ю «Газете по-киевски».

По-третє, з нового Податкового кодексу забрали таке болюче для багатьох українців, зокрема і молоді, питання секонд-хенду.

«Щодо секонд-хенду, ми залишаємо «за вагою», тобто за кілограмами, і викреслюємо цю норму з податкового законодавства, оскільки вона взагалі не стосується Податкового кодексу. Буде окремий закон, який буде розглядатися окремо», – зазначив під час брифінгу у Верховній Раді голова Комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік. Депутат наголосив, що наразі «спрощенцям» надана можливість торгувати секонд-хендом, так само,як і іншим товаром.

Відповідаючи на запитання ІА «Світ освіт» стосовно цього рішення, молодь вбачала в цьому лише позитив, оскільки чимало студентів надає перевагу недорогому одягу, привезеному з закордону.

Аби не перевантажувати читачів інформацією про Податковий кодекс, пропонуємо почути думки молодої генерації. Молодь, як і більша частина суспільства, ще остаточно не визначилася, погано це чи добре. Однак сказати, що залишилася осторонь таких суспільних процесів – теж не можна.

Єлизавета Щепетильникова, член Громадянської кампанії «Молодіжна варта»:

«Так, молодь не задоволена тим, що відбувається. У першу чергу це стосується невиконання тих обіцянок, які давали нам політики перед виборами. Ми ж пригадуємо обіцянки сприяти розвитку малого та середнього бізнесу – а це саме і є молодіжний бізнес. Податковий кодекс ускладнює цю роботу. Наразі працювати за ним важко, і, що найгірше, незрозуміло. Хоча погоджуюся, що є багато позитивних змін, адже Україна давно вже чекала на реформи».

Віталій Кіндзерський, голова Студентського парламенту Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича:

«Звичайно, що студенти реагують на такі важливі суспільні події. Їхні батьки працюють в бізнесі, вони планують займатися підприємницькою діяльністю. Зрештою, це питання, яке вирішує долю країни. Тому бути байдужим у такому випадку не можна. Хоча говорити, якою великою буде користь від молоді, не варто. Для цього є професіонали. Якби це були суто студентські проблеми, ви знаєте, як би молодь відреагувала. А наразі студентство придивляється до того, що робиться і між собою обговорює важливі рішення. Молодь повинна думати про перспективу для країни».

Павло Вікнянський, громадський активіст, підприємець, Лідер ВМГО «Студентська республіка»:

«Я вважаю, що одна з найбільших проблем в Україні – це високий рівень некомпетентності. Зазвичай, коли відбуваються акції протесту, більшість людей не знає, за яку ідею протестує. Так і зараз. Люди вийшли на мітинги, але більшість із них зовсім не читали Податкового кодексу. Вважаю, що проблемою нового Податкового кодексу стало саме те, що його мало публічно обговорювали з експертами. Не було компетентної відкритої дискусії, яка потрібна не тільки в кулуарах Верховної Ради чи в комітетах, а й для широкої громадськості. Тому і однозначного сприйняття Кодексу немає. Немає єдиного розуміння. Як представник громадської організації можу сказати, що ми категорично проти, щоб економічні реформи відбувалися за рахунок малого та середнього бізнесу. Ризики повинен нести і великий бізнес. Вважаю, що Податковий кодекс – це чіткий сигнал Президентові України, який повинен навіть у цьому непростому питанні об’єднати громадян, за яких він як глава держави несе відповідальність».
 

Повний текст статті читайте тут

Автор: Леся Куруц