fbpx
 
НОВИНИ
РЕГІОНИ
АР Крим
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Закарпаття
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київська обл.
Кіровоград
Луганськ
Львів
Миколаїв
Одеса
Полтава
Рівне
Суми
Тернопіль
Харкiв
Херсон
Хмельницький
Черкаси
Чернівці
Чернігів
м. Cевастополь
м. Київ
Світ
Білорусь
КАТЕГОРІЇ
всі теми
Новини Cтудреспубліки
Новини НДЛМ
Новини ВМГО
Аналітика
 
НОВИНИ
04-07-2006 / Новини Cтудреспубліки /  Харків

Підсумки Харківської Студреспубліки

Звіт


Про VIII Харківський обласний фестиваль «Студентська Республіка», що проходив 23-24 червня у Харківській області


 


Студентська Республіка – це традиційний студентський фестиваль, що вже вісім років проходить на День Молоді. Центральною віссю Фестивалю є ділова гра «Вибори», під час якої студенти формують свою державу – Республіку Студентів, – формують законодавчу, виконавчу, судову гілки влади, випускають власну валюту, мають паспорти з декількома системами захисту, і головне – обирають найкращих з кращих до складу Студентського Магістрату і на посаду нового Студентського Мера. Фестивалі проводяться у всіх регіонах України, а наприкінці серпня переможці регіональних етапів поїдуть на Всеукраїнську Студентську Республіку у Криму.


Організаторами Харківського Фестивалю «Студентська Республіка-2006» є молодіжні організації «Народно-демократична ліга молоді», «МолЕкула» за сприяння Управління у справах сім’ї та молоді ХОДА і Харківського обласного центру молоді.


Де це було та хто там був: Фестиваль проходив на базі відпочинку «Занки» у затишному куточку Харківщини, поблизу річки Сіверський Донець.  Участь у діловій грі загалом взяло близько 220 студентів.


 


Особливості Харківського фестивалю «Студентська Республіка», або Чому Це Було Цікаво:


1. На Фестивалі була присутня не тільки політична, але й економічна складова гри, що значно урізноманітнило можливості участі у ній різних учасників.


2. Студентська Республіка почалася ще задовго до заїзду на місце проведення (за 10 днів). Була проведена дуже потужна підготовча робота з інформування та мотивації учасників до гри: загалом було проведено 2 зустрічі з капітанами, 2 паралельні тренінги «Як перемогти у Студентській Республіці: успішні практики та корисні поради», 2 великі зустрічі зі студентами, що уперше брали участь у Республіці. Кожному присутньому роздавалися друковані матеріали для допомоги у підготовці. Також на веб-сайті www.studrespublika.com було розміщено усі основні документи (загалом 24 файли), у яких роз’яснювалися деталі підготовки та активної участі у Фестивалі. Для інтерактивного спілкування було створено 3 інтернет-форуми (політичні аспекти, економічна політика та загально організаційна робота) www.molekula.net.ua/forums із загальним числом відвідувань близько 900.


3. Наявність економічної складової Фестивалю дозволила охопити не тільки лідера команди та його помічника, але й усю команду, бо за реєстрацію потрібно було платити, а для того, щоб мати гроші, потрібно їх заробити шляхом проведення економічних або політичних акцій.


4. У Харкові Студентська Республіка все більше стає не просто грою на декілька днів, але шляхом до успіху та дає можливість мати високий соціальний статус протягом року, тож акцент у грі був зроблений не  на відпочинок та розваги, а саме на ділову гру та можливість самореалізації.


5. Уперше в історії Харківських Республік були урізноманітнені шляхи потрапляння до складу Громади: стати учасником Фестивалю можна було не тільки у складі команди свого ВНЗ, але й пройшовши конкурсний відбір та отримавши статус Вільного громадянина Студентської Республіки. До речі, 6 з 15 членів Магістрату та віце-мер Студентської Республіки Олексій Гулий отримали можливість реалізувати себе саме таким чином!


 


Підготовка та Початок


Уперше в історії Харківських Республік студентів більшість учасників почала «занурюватися» у гру ще за 10 днів до її офіційного початку. Після низки підготовчих заходів, вранці 23-го червня близько двох сотен студентів з 32 ВНЗ Харківщини виїхали на місце проведення Фестивалю.


Проте, як того і вимагає сценарій «найнепередбачуванішої гри року», одразу ж після заїзду учасники гри були вражені: кудись подівся обраний минулого року Студентський мер, а замість нього під час відкриття зі сцени виступив Дмитро Таран,  який оголосив себе Головою адміністрації Студмістечка та почав призначати міністрів і нового Голову ЦВК. Водночас, невідомі намагалися пограбувати Голову Нацбанку, який мав при собі весь грошовий фонд Студентської Республіки. На щастя, спроба не вдалася, але це внесло ще більший переполох у громаду Республіки. А вже за декілька годин, після приїзду Мера, почалися масові заворушення та після мітингу протесту проти дій Дмитра Тарана, активісти двох найбільших політичних партій привітали повернення «нової-старої» влади.


Після цього обставини почали змінюватися швидше і швидше: громадяни все ж таки змусили владу призначити Міністрів «з народу» та домоглися підвищення заробітної платні (у національній валюті – студриках) у вісім разів! Заробітна платня виплачувалася усім громадянам, які працювали у Міністерствах, на радіо та у Державній газеті «ЗаДіло». Загалом, Республіка розкололася: перша частина громадян, «с безнадеги»  склавши руки, почалапала на пляж до річки, а друга – почала активну боротьбу за місце під сонцем. Усі види активності, що ними займалися громадяни Студреспубліки, можна розділити на декілька груп:


Політика: незважаючи на нелегкий бар’єр перед партіями у вигляді платні за реєстрацію виборчих списків, конкурентна боротьба тут розгорнулася не на жарт потужна: починаючи з вищезгаданого мітингу, активісти різних політичних об’єднань проводили різні політичні проекти, намагаючись привернути до себе увагу громадян та ЗМІ або ж «вибити» якісь привілеї у представників Уряду. Так, була проведена масова акція протесту, тепер вже проти діючого Мера, з вимогами «віддати наш сок» (150 л соку було надано спонсорами) та «подарувати владу бідним» (невідомо, що малося на увазі J). Іншим, не менш цікавим заходом, було створення ультра-феміністичного руху «La femme», активістки якого пропагували гендерну рівність як мінімум та матріархат – як максимум. До речі, подібні ідеї у Миколаєві призвели саме до таких результатів – з 10 членів Магістрату 8 (!) є дівчатами; студентським Мером Миколаєва також стала дівчина. Що ж, будемо дружити регіонами J


Інші партії ініціювали проект змін до Конституції, за яким право голосу надавалося усім, хто мав студентські білети, тобто відмінити систему обов’язкової наявності ігрового паспорту з вклеєною фотографією. Треті зібрали підписи під Заявою про проведення референдуму (та домоглися його проведення!), за яким до роботи у ЦВК обов’язково залучалися представники партій.


Економіка: дуже інтенсивно увійшли у гру ті партії, що прагнули не лише бути обраними до Магістрату, але й зробити свого лідера новим Мером студмістечка. І тут учасники йшли на дива винахідливості, аби заробити грошей: робили справжню осаду Міністерств, домовляючись про фінансування їхніх проектів, шукали нікому не відомого Олігарха, бо пронеслася чутка, що він має 1500 студриків і не знає, куди їх подіти, влаштовували своїх людей на роботу в органи державної влади, отримували гроші за виконання фізичних робіт у Республіці. Окрема історія з Головою Нацбанку, якого тричі намагалися пограбувати J))). У той же час, дуже активно поширювалися проекти з надання платних послуг іншим громадянам. Зокрема, проект «фото на паспорт» — оскільки обов’язковою умовою голосування була наявність паспорта з вклеєної фотокарткою, одна з політичних партій («Зажим») заробила великі гроші, фотографуючи громадян, що забули картки дома, та друкуючи фотографії на кольоровому принтері. Досить великі гроші можна було заробити, зробивши оригінальний плакат для конкурсу Ініціатив громадян Республіки.


За наявності грошей можна було замовити собі масаж, закачати стильні мелодії та картинки на свою мобілку, придбати деякі дрібні товари та навіть зробити модне тату на улюблену частину тіла!


Культура та спорт: справжня навала проектів (близько 30 тільки повністю написаних та готових до реалізації!) ледь не знищила Міністерства культури та спорту. У результаті практично усі культурно-масові заходи, за винятком хіба що закриття та відкриття J), були «віддані» учасникам, які мали докласти усіх зусиль для найвищої якості проведення цих проектів, аби отримати за це гроші. І тут було усе: гімни Студентської Республіки, тир, чоловічий та жіночий чемпіонати з армрестлінгу, міні-квест (міні – через нестачу часу ;), турнір з гри «Мафія», караоке та безліч інших проектів. Загалом, на фінансування проектів, запропонованих учасниками, Міністерствами культури та спорту було витрачено 1200 студриків (у т.ч. зарплатню найманим працівникам: керівникам головних управлінь, міністрам, працівникам міністерств).


Вечір приніс конкурс краси, голосування та нічні гуляння. Можна додати, що вечірня агітація за політичні партії відбувалася із застосуванням новітніх Республіканських політ технологій: дізнавшись про неймовірний успіх акції харківсько-полтавського політичного проекту Об’єднання політичного креативу «Шара» на Всеукраїнському Фестивалі «Презерватив у кожну палатку», партія «Команда політичних сил студентів (КПСС)» агітувала іноді досить екстравагантно J. Усього було зареєстровано 10 політичних партій.  За результатами виборів до Магістрату у складі новообраного парламенту Студентської Республіки опинилися представники шести партій: «Корпорация Политических Сил Студентов (КПСС)», «Зажим», «ТаТыШо» (по три місця), «Скажи девушкам ДА», «IBIZZA partiya», «Компания Гениальных Бездельников (КГБ)» (по два місця). Таким чином, жодна з політичних сил не отримала якоїсь вагомої переваги у новообраному Магістраті, отже його членам доведеться докладати усіх своїх умінь для досягнення консенсусу!


 


 А вже зранку почалися нові баталії – на цей час між кандидатами на посаду Студентського Мера. Оскільки реєстрація кандидата у Мери коштувала 900 студриків, а, наприклад, зарплатня Міністра – 60 студриків, почалися активні дії у пошуках шляхів задля їх віднайдення. По факту було зареєстровано п’ять кандидатів на посаду Студентського Мера міста Харкова, які, агітуючи у Студмістечку та на пляжі, йшли на дива винахідливості: реклама та слогани за кандидатів можна було побачити починаючи від підлоги та асфальту, закінчуючи тату та прапорами на верхівках будівель. У другий тур вийшли два кандидата: Олексій Гулий (Харківський національний економічний університет) – 44 голоси, та Денис Курдупов (Народна українська академія) – 41 голос; трошки відстав від них молодий (ще не досяг 18 років), але дуже амбітний


лідер Андрій Поволяєв, який набрав 34 голоси. Під час традиційних харківських дебатів між кандидатами на тему «Коротка юбка – інструмент для досягнення успіху» Олексій та Денис мали змогу позмагатися у спритності та почутті гумору. І, нарешті, фінальне голосування, засвідчило перемогу саме Дениса Курдупова, який переміг з перевагою у 2 (!!!) голоси, що свідчить про напруженість та цікавість виборчих баталій.


Отже, новий Студентський Мер Харкова – Денис Курдупов.


 


На урочистому закритті до новообраного Мера та членів Магістрату звернувся Студентський Мер Харкова 2005/06 із привітанням та побажаннями продовжувати справу розбудови Республіки Студентів. І, як традиційно і закінчуються свята для активної молоді, усім громаддям були вручені Дипломи За активну участь, а лідерам гри: членам Магістрату, переможцям у номінаціях «Кращий економіст», «Кращий політтехнолог», «Кращий проект», «Краща ідея», і, звісно, новому Студентському Мерові були вручені призи від спонсорів Фестивалю:


ü       «Харківська бісквітна фабрика»


ü       «Фокстрот»


ü       «Sandora»


ü       «Akbar»


ü       «Burn»


 


Вітаємо усіх учасників Харківської Студентської Республіки-2006!






Автор: Андрій Ушаков,