Харківський обласний фестиваль «Студентська Республіка»
Загальні відомості: Фестиваль проходив на базі відпочинку «Занки» у затишному куточку Харківщини, поблизу річки Сіверський Донець. Участь у діловій грі загалом взяло близько 220 студентів.
Особливості Харківського фестивалю «Студентська Республіка», або чому це було цікаво: 1. На Фестивалі була присутня не тільки політична, але й економічна складова гри, що значно урізноманітнило можливості участі у ній різних учасників. 2. Студентська Республіка почалася ще задовго до заїзду на місце проведення (за 10 днів). Була проведена дуже потужна підготовча робота з інформування та мотивації учасників до гри: загалом було проведено 2 зустрічі з капітанами, тренінг «Як перемогти у Студентській Республіці: успішні практики та корисні поради», дві великі зустрічі зі студентами, що уперше брали участь у Республіці. Кожному присутньому роздавалися друковані матеріали для допомоги у підготовці. Також було розміщено усі основні документи (загалом 24 файли), у яких роз’яснювалися деталі підготовки та активної участі у Фестивалі. Для інтерактивного спілкування було створено 3 інтернет-форуми (політичні аспекти, економічна політика а загально організаційна робота) із загальним числом відвідувань близько 900. 3. Наявність економічної складової Фестивалю дозволила охопити не тільки лідера команди та його помічника, але й усю команду, бо за реєстрацію потрібно було платити! 4. У Харкові Студентська Республіка все більше стає не просто грою на декілька днів, але шляхом до успіху, суспільного визнання та дає можливості змінювати щось протягом року, тож акцент у грі був зроблений не на відпочинок та розваги, а саме на ділову гру та можливість самореалізації. 5. Уперше в історії Харківських Республік були урізноманітненні шляхи потрапляння на Республіку: стати учасником Фестивалю можна було, заповнивши заявку, пройшовши конкурсний відбір та отримавши статус Вільного громадянина Студентської Республіки. До речі, 6 з 15 членів Магістрату та віце-мер Студентської Республіки Олексій Гулий отримали можливість реалізувати себе саме таким чином!
Як це відбувалося:
Першого дня, одразу після заїзду, учасники гри були вражені: кудись подівся їхній Мер, а замість нього під час відкриття зі сцени виступив Дмитро Таран, який оголосив себе Головою адміністрації Студмістечка та почав призначати міністрів та нового Голову ЦВК. Далі, після приїзду мера, почалися масові заворушення та після мітингу протесту проти дій Дмитра Тарана, активісти двох найбільших політичних партій привітали повернення «нової-старої» влади. Після цього обставини почали змінюватися швидше і швидше: громадяни все ж таки змусили владу призначити Міністрів з народу та добилися підвищення заробітної платні (у національній валюті — студриках) у вісім разів. Заробітна платня виплачувалася усім громадянам, які працювали у Міністерствах, на радіо та у Державній газеті «ЗаДіло». Інші партії ініціювали проект змін до Конституції, за яким право голосу надавалося усім, хто мав студентські білети, тобто відмінена система обов’язкової наявності ігрового паспорту з вклеєною фотографією. Треті зібрали підписи під Заявою про проведення референдуму, за яким до роботи у ЦВК обов’язково залучалися представники партій.
Вечір приніс конкурс краси, голосування та нічні гуляння. За результатами виборів до Магістрату у складі новообраного парламенту Студентської Республіки опинилися представники шести партій: «Корпорация Политических Сил Студентов (КПСС)» (по три місця), «Зажим», «ТаТыШо», «Скажи девушкам ДА», «IBIZZA partiya», «Компания Гениальных Бездельников (КГБ)» (по два місця). Таким чином, жодна з політичних сил не отримала якоїсь вагомої переваги у новообраному Магістраті, отже його членам доведеться докладати усіх своїх умінь для досягнення консенсусу! Одним з найуспішніших проектів було Казино, де учасники та члени оргкомітету залишили чимало студриків.
А вже зранку почалися нові баталії — на цей час між кандидатами на посаду Студентського Мера. Оскільки реєстрація кандидата у Мери коштувала 900 студриків, а, наприклад, зарплатня Міністра — 60 студриків, почалися активні дії у пошуках шляхів за їх віднайдення. По факту було зареєстровано п’ять кандидатів на посаду Студентського Мера міста Харкова, які, агітуючи у Студмістечку та на пляжі, йшли на дива винахідливості: реклама та салогани за кандидатів можна було побачити починаючи від підлоги та асфальту, закінчуючи тату та прапорами на верхівках будівель. У другий тур вийшли два кандидата: Олексій Гулий (Харківський національний економічний університет) — 44 голоси, та Денис Курдупов (Народна українська академія) — 41 голос; трошки відстав від них молодий (ще не досяг 18 років), але дуже амбітний лідер Андрій Поволяєв, який набрав 34 голоси. Під час традиційних харківських дебатів між кандидатами на тему «Коротка юбка — інструмент для досягнення успіху» Олексій та Денис мали змогу позмагатися у спритності та почутті гумору. І, нарешті, фінальне голосування, засвідчило перемогу саме Дениса Курдупова, що переміг з перевагою у 2 (!!!) голоси, що свідчить про напруженість та цікавість передвиборчих баталій. Отже, новий Студентський Мер Харкова — Денис Курдупов. На урочистому закритті Фестивалю членам Магістрату, переможцям у номінаціях «Кращий економіст», «Кращий політтехнолог», «Кращий проект», «Краща ідея», і, звісно, новому Студентському Мерові були вручені призи від спонсорів Фестивалю: «Харківська бісквітна фабрика», «Фокстрот», «Sandora», «Akbar», «Burn».
Вітаємо усіх учасників Харківської Студентської Республіки-2006!
