100 питань до тексту Народної Конституції [1-30] (оновлено)
Наразі здійснюються організаційні дії для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою задля прийняття самим українським народом нової прогресивної редакції Конституції, яка спрямована проти розбалансування влади, розпаду країни, засилля корупції тощо. Є дуже багато питань до тексту проекту Основного Закону, які отримує в тому числі і Студреспубліка. Відповімо більше ніж на 100 основних із них. Публікуємо перші 30 питань-відповідей [+ текст проекту Народної Конституції].
Відповіді на питання щодо нової редакції Конституції:
1. Чому збережено біля 90% тексту старої редакції Конституції, а не написаний справді новий документ?
По-перше, немає жодної необхідності змінювати в Конституції те, що уже випробувано на практиці і не потребує змін. Потрібними є лише ті зміни, без яких неможливо обійтися. По-друге, не варто забувати, що будь-яка зміна в Конституції тягне за собою необхідність внесення змін у багато інших нормативних актів та інших правових рішень, включаючи рішення Конституційного суду, які неможливо запросто переглянути і змінити. А це потягне за собою безлад у правовій системі і значно ускладнить правозастосування. Чи потрібно до існуючого правового безладу додавати новий, збільшуючи його?
2. Навіщо взагалі потрібна нова редакція Конституції? Треба щоб діюча запрацювала!
На жаль, чинна Конституція України не може «запрацювати», тому що зараз вона не існує в юридично бездоганному вигляді. Справа в тому, що в частині організації влади чинна Конституція переглядалася кілька разів у незаконний спосіб, а тому є обґрунтований сумнів в її легальності в цій частині. Крім того, навіть для того щоб «працювала» парламентсько-президентська форма правління, яку нібито ввели після втечі колишнього глави держави, потрібно провести нові вибори до Верховної Ради України виключно на партійній основі, щоб можна було сформувати коаліцію відповідно до Конституції. А це неможливо без внесення змін у Конституцію шляхом ухвалення її нової редакції.
3. Чи буде Україна парламентсько-президентською республікою?
У новій редакції Конституції передбачена саме парламентсько-президентська форма правління, з точним розподілом повноважень між Президентом, парламентом і урядом, а також вдосконаленою системою стримувань і противаг між трьома гілками влади (законодавчою, виконавчою і судовою) та між центральною і місцевою владою.
4. Інтереси якого класу має обслуговувати нова редакція Конституції?
Конституція України в новій редакції має обслуговувати інтереси усіх класів нашого суспільства. Разом з тим, в ній закріплюються ті новели, які дала змогу конституювати народно-демократична революція в Україні. Насамперед, мова йде про посилення контролю народу за державною владою і органами місцевого самоврядування, більш широкі можливості для участі усіх верств населення в управлінні державними справами.
5. Чи зазнає змін територіальний устрій України?
Конституція в новій редакції не вносить зміни у закріплений чинною Конституцією України адміністративно-територіальний устрій, в тому числі щодо Автономної Республіки Крим, оскільки питання зміни території України вирішується відповідно до статті 73 Конституції виключно всеукраїнським референдумом. Як відомо, такий референдум не проводився, а, отже, немає юридичних підстав вносити зміни до Конституції в частині адміністративно-територіального устрою.
За новою редакцією Конституції м. Севастополь залишається у складі адміністративно-територіального устрою України (разом з м. Київ) у якості міста зі спеціальним статусом, як це визначено в чинній Конституції. Його статус визначається окремим законом.
6. Чи буде змінено кількісний склад Верховної Ради України?
Ні, не буде, оскільки в цьому немає необхідності. В Україні обрано оптимальний кількісний склад парламенту, порівняно з парламентами інших країн. Так, Палата депутатів парламенту Італії налічує 630 депутатів на майже 57 млн. населення (1 деп. на 90 тис. нас.); у Румунії – 334 депутати на 21 млн. населення (1 деп. на 60 тис. нас.); у Польщі – 460 депутатів на 38 млн. населення (1 деп. на 80 тис. нас.); у ФРН – 631 депутат на 80 млн. населення (1 деп. на 120 тис. нас.); в РФ – 450 депутатів на 140 млн. населення (1 деп. на 330 тис. нас.); у Литві 1 депутат представляє 25 тис., а в Естонії – 1 депутат на 14 тис. населення.
В Україні – 1 депутат представляє 100 тис. населення, Таким чином у нас народне представництво нижче за країни Балтії, однак втричі вище ніж у Росії, і приблизно однакове з Італією, Польщею і Німеччиною.
До цього варто додати, що існуюча кількість депутатів парламенту України дає змогу оптимально укомплектувати парламентські комітети. Оскільки їх кількість становить близько 20, то мінімальний склад комітету може бути 15-20 депутатів. При зменшенні загальної чисельності парламенту комітети працюватимуть у складі, недостатньому для повноцінної їх роботи.
7. Чи будуть вноситися зміни до державних символів України?
Державні символи залишаються тими ж, що й у чинній Конституції України. Зміни стосуються юридичної техніки формулювання положень про державні символи. Зокрема, їм присвячено окремий розділ Конституції в новій редакції, а також більш послідовно викладено їх опис. Нелогічно було, наприклад, у першій частині статті 20 визначати як державний символ «Державний Герб України», а у третій і четвертій частинах цієї статті писати про «великий Державний Герб України». Змінено і процедуру прийняття законів, якими встановлюється опис державних символів: передбачено, що це будуть органічні закони, які приймаються 3/5 від конституційного складу Верховної Ради України, а не 2/3, як це передбачено чинною Конституцією. Тобто достатнім буде 270 голосів замість нинішніх 300 голосів.
8. Які зміни зазнає виборчий процес України?
На відміну від чинної Конституції в її новій редакції однозначно встановлено, що парламент України обирається за пропорційною виборчою системою, а органи місцевого самоврядування – за мажоритарною виборчою системою. Це припинить практику перманентних радикальних змін виборчої системи кожною новою владою «під себе», яка склалася в Україні. За роки незалежності в нашій країні були випробувані мажоритарна, пропорційна і змішана системи, і на основі аналізу цього досвіду визначено оптимальний варіант виборчої системи.
Вибори парламенту за партійною системою стимулюватимуть розвиток в Україні політичної системи європейського типу, розвиток ефективних політичних партій, що забезпечать належне функціонування парламентсько-президентської форми правління. А мажоритарні вибори до рад нижчого рівня дадуть можливість посилити відповідальність депутатів місцевих рад перед громадами, включаючи право відкликання депутата виборцями, що передбачене в новій редакції Конституції.
Визначено також ЦВК і місцеві виборчі комісії – як органи, на які покладається проведення виборів і референдумів, чого не було в існуючій редакції Конституції.
9. Чи залишаться профспілки громадськими організаціями?
Так, залишаться. Щодо об’єднань громадян внесена лише одна зміна, а саме, підвищено їх конституційно-правовий статус. Якщо у чинній Конституції про них згадано лише у розділі ІІ в контексті права громадян на участь в управлінні державними справами і права на об’єднання, то в новій редакції про політичні партії та інші об’єднання громадян записано найперше в розділі І «Засади конституційного ладу», як про інституції громадянського суспільства. При цьому залишено в розділі ІІ ті положення, які стосуються саме права громадян на об’єднання. Цим більш послідовно структуровано зміст Конституції.
10. Чи зміниться віковий ценз для обрання депутатів ВРУ та Президента України?
Щодо народних депутатів України віковий ценз залишається тим самим – досягнення громадянином України 21 року на день голосування (а не на день виборів, як неточно записано в нині діючій Конституції, оскільки вибори є процесом тривалим). А щодо Президента України віковий ценз підвищено – з 35 років за нині діючою Конституцією до досягнення на день голосування кандидатом у Президенти України 40 років. Було б не зовсім логічним встановлювати для судді Конституційного суду України віковий ценз 40 років, як це має місце у чинній Конституції, а для глави держави залишати ценз у 35 років. За тих повноважень, які має Президент України, в т.ч. Верховного Головнокомандувача ЗСУ, існуючий віковий ценз видається невиправдано низьким. Так само невідомо, чому кандидат на посаду судді КСУ має проживати в Україні протягом останніх двадцяти років, а кандидат у Президенти України – протягом останніх десяти років. У новій редакції встановлено єдиний для обох випадків 15-річний термін проживання.
11. Чи зміниться процедура імпічменту?
За технологією – ні, але вона стане більш реальною. Конституція в новій редакції передбачає, що ініціювати процедуру імпічменту може, як і раніше, більшість від конституційного складу парламенту. А от рішення про звинувачення Президента України буде прийматися не менш як 3/5 (270 голосів, а не 300, як це встановлено зараз). Нарешті рішення про усунення Президента України з посади приймається не менш як 2/3 (тобто 300 голосів), а не 3/4 (тобто 338 голосів) від конституційного складу парламенту.
12. Чи передбачається зміцнення основ народовладдя у новому проекті Конституції України?
Так, передбачається, і досить значне. В чому це виражається? – По-перше, в посиленні установчої влади народу. В новій редакції передбачено, що право переглядати Конституцію належить виключно Українському народові шляхом референдуму, а вносити зміни до неї – Всеукраїнським Установчим Зборам, які утворюються майже з трьох тисяч депутатів рад усіх рівнів – від сільської до Верховної. За Верховною Радою залишено лише право ініціювати конституційні законопроекти не менш як 2/3 від її конституційного складу. По-друге, в посиленні контрольної влади народу. За новою редакцією передбачено скорочення строку повноважень рад усіх рівнів і Президента України з п’яти до чотирьох років. Це означає більш часту кадрову зміну влади народом. Крім того, усі ради, крім Верховної, будуть обиратися за мажоритарною системою, з правом громадян відкликати депутатів. По-третє, в посиленні законодавчої влади народу через народну ініціативу. В новій редакції спрощено реалізацію права народної ініціативи: замість збирання не менш як трьох мільйонів підписів громадян на її підтримку не менш як у 2/3 областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній з них (це передбачено чинною Конституцією) передбачається збір двох мільйонів підписів не менш як у 20 областях і не менш як по 50 тис. підписів у кожній з них. Передбачено також право петицій до органів влади.
13. Чи буде цензура забороненою?
Цензуру заборонено й за чинною Конституцією, ця заборона зберігається. Водночас право громадян на свободу вираження своїх поглядів і право на інформацію доповнено положенням, згідно з яким здійснення цих прав може обмежуватися умовами, обмеженнями або санкціями, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, захисту суспільної моралі тощо, як це передбачається в демократичних країнах.
Встановлено також, що держава підтримує інформаційну безпеку людини і суспільства. З цією метою передбачено утворення відповідного органу державної влади з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки, керівник якого призначатиметься Верховною Радою за поданням Президента України.
14. Чи буде знято депутатську недоторканість?
Ні, але вона буде істотно обмежена. Зняття взагалі депутатської недоторканності суперечить світовій парламентській практиці. Як зазначено в одному з рішень Конституційного Суду України (від 11 липня 2000р.), «депутатська недоторканність не є виключно індивідуальним правом народного депутата України. Вона спрямована також на забезпечення нормального функціонування парламенту. Тому в країнах, де існує депутатський імунітет, його позбавлення належить до повноважень парламенту або його палати, членом якої є депутат, оскільки при наданні згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт депутата враховуються не тільки юридичні, а й інші, зокрема політичні, мотиви, пов’язані із забезпеченням нормального функціонування парламенту».
Через це в новій редакції Конституції депутатська недоторканність гарантується, однак не в тому обсязі, який є зараз. В ній записано, що народний депутат не може бути заарештований без згоди Верховної Ради.
15. Який статус отримає українська мова?
За українською мовою залишається статус єдиної державної мови. В цій частині зміни до чинної редакції Конституції не вносилися.
16. Чи зміниться термін виборності депутатів ВРУ, Президента України, суддів КСУ?
Так, строк повноважень, на які обираються народні депутати України і Президент України, в новій редакції Конституції зменшено з п’яти до чотирьох років. Щодо суддів Конституційного суду, то вони за чинною Конституцією призначаються на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк. Таким чином судді КСУ повинні призначатися з числа фахівців віком від 40 до 56 років і працювати не більше ніж до досягнення суддею віку 65 років. За таких умов істотно ускладнено комплектування Конституційного суду фахівцями найвищої кваліфікації, які повинні бути в цьому органі. Через це рівень кваліфікації КСУ останнім часом знижується.
Нова редакція Конституції передбачає інший підхід, згідно з яким суддя Конституційного суду призначається на сім років, з правом його повторного призначення і без обмеження граничним віком. Таким чином, людина може бути суддею Конституційного суду від 40 до 75 і більше років; тобто висококваліфікований і чесний суддя КСУ може бути призначений на посаду і два, і три, і навіть п’ять разів, а також можуть повернутися на посаду ті судді, які раніше кваліфіковано і добросовісно відпрацювали свій термін і за станом здоров’я здатні виконувати обов’язки судді КСУ. Так само знято обмеження бути обраним Головою Конституційного суду лише на три роки, суддя може бути на посаді Голови КСУ і двічі по три роки, і т.д. Усі існуючі зараз обмеження є штучними і не досягають мети боротьби з корупцією або залежністю суддів КСУ від глави держави, парламенту, уряду тощо.
17. У якому разі Президент матиме право розпуску парламенту?
Порівняно з чинною редакцією у новій редакції передбачено ряд уточнень статті 90 Конституції. Насамперед, підстави для дострокового припинення повноважень розділено на імперативну та факультативні, тобто на ті, з яких припинення повноважень є обов’язком Президента, і ті, які він реалізує на свій розсуд. До першої належить припинення повноважень ВРУ у разі порушення вимоги щодо повноважності парламенту. Якщо кількісний склад Верховної Ради з якихось причин стане меншим за 300 повноважних народних депутатів України, Президент зобов’язаний – за наявності позитивного висновку Конституційного Суду України – достроково припинити повноваження Верховної Ради і призначити позачергові вибори.
До групи факультативних підстав належать ті самі підстави, які є в чинній Конституції, однак уточнено їх редакцію. З цих підстав Президент має право, але не зобов’язаний, припиняти достроково повноваження ВРУ. До цих підстав належать три наступні:
1) якщо протягом одного місяця з дня першого пленарного засідання ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 84 Конституції;
2) якщо протягом шістдесяти днів після відставки уряду України не сформовано персональний склад нового уряду;
3) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії на пленарних засіданнях Верховна Рада не прийняла жодного акта, передбаченого частиною четвертою статті 85 Конституції (тобто закону, постанови чи іншого акта, що випливає з її повноважень). Зараз записано: «якщо пленарні засідання не можуть розпочатися».
З цих підстав Президент приймає рішення після консультацій з Головою Верховної Ради, його заступниками, головами фракцій, а також за умови отримання згоди Всеукраїнських установчих Зборів. Таким чином буде підвищена відповідальність за прийняття важливих для країни рішень про дострокове припинення повноважень парламенту і зменшено можливості «гратися з розпуском парламенту», приклади чого ми мали, на жаль, у своїй історії.
Залишено також обмеження щодо припинення повноважень ВРУ з факультативних підстав, які стосуються останніх шести місяців строку повноважень Президента України та парламенту.
18. Чи передбачена відповідальність громадянина перед державою?
Так, у розділі ІІ чинної і нової редакції Конституції відповідальність людини і громадянина передбачена низкою статей. Як і зараз, встановлено, що юридична відповідальність людини має індивідуальний характер, і що незнання законів не звільняє від відповідальності. Разом з тим, передбачено ряд застережень щодо відповідальності. Зокрема, це стосується презумпції невинуватості, зворотної дії законів, що пом’якшують або скасовують відповідальність, усунення обов’язку виконувати явно злочинні накази тощо.
19. Україна буде унітарною чи федеративною державою?
Новою редакцією Конституції не змінено чинну Конституцію і встановлено, що Україна є унітарною державою.
20. Чи буде виділено окрему главу щодо роботи ЗМІ в Україні?
Окремої глави, яка стосується ЗМІ, ні чинна Конституція, ні її нова редакція не передбачають. Хоча в окремих конституціях світу питання ЗМІ виокремлюються. Наприклад, у Конституції Ірану глава ХІІ називається «Телерадіомовлення».
21. Чи залишається Президент головнокомандувачем збройними силами?
Так, залишається. Президент України також призначає вище командування Збройних Сил України, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави, очолює Раду національної безпеки і оборони України.
22. Яким чином можна буде вносити зміни до Нової Конституції?
Насамперед, Народна Конституція – це не нова Конституція, а лише нова редакція чинної Конституції України, тобто змінена в окремих положеннях діюча Конституція. Більшість статей нової редакції навіть за нумерацією збігаються з існуючою.
Разом з тим, розділ ХІІІ чинної Конституції (про внесення змін до Конституції) змінено найбільш принципово. Справа в тому, що діючу Конституцію народ фактично не може змінювати, лише щодо розділів І, ІІІ, ХІІІ зміни, попередньо прийняті Верховною Радою України, затверджує народ на всеукраїнському референдумі, який призначає Президент України. Це суперечить статті 5 Конституції, згідно з якою право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою. Це є однією із суттєвих внутрішніхсуперечностей між розділами чинної Конституції.
Крім того, ХІІІ розділ містить власні внутрішні суперечності, найперше ту, що надає положенням єдиної Конституції різну юридичну силу. Автори Конституції, очевидно, дійшли хибного висновку, що загальний (засадничий) і конкретизуючий (інші, крім засадничих, положення) зміст конституційних норм (а такий поділ властивий більшості законів) зумовлює потребу надати цим положенням різної юридичної сили через різну процедуру їх змін. Але таким чином унеможливлено внесення системних змін до Конституції, зокрема, ухвалення її в новій редакції. Не кажучи про те, що даний розділ Конституції взагалі виключає прийняття нової Конституції.
Тому в новій редакції Конституції запропоновано більш простий і водночас узгоджений із статтею 5 спосіб змінення Конституції. Згідно з ним, Верховна Рада схвалює не менш як 2/3 конституційний законопроект про внесення змін до Конституції як конституційну ініціативу і пропонує її на розгляд Всеукраїнських Установчих Зборів (ВУЗ), які, отримавши попередньо висновок Конституційного Суду України, ухвалюють відповідні зміни. Крім того, конституційну ініціативу можуть виявити громадяни України, а Президент України на її основі подає відповідний законопроект на розгляд ВУЗ. Ці питання мають бути врегульовані законом. Перегляд Конституції (її нова редакція або нова Конституція) не обмежується рішенням ВУЗ, рішення останніх підлягає затвердженню народом на всеукраїнському референдумі.
Таким чином влада більше не зможе маніпулювати Конституцією і підлаштовувати її під себе. Установчу владу здійснюватиме сам народ.
23. Як буде відображено статус Криму?
Статус Автономної Республіки Крим у новій редакції Конституції залишається тим самим, який визначено чинною Конституцією, а саме – як однієї з адміністративно-територіальних одиниць України (національно-культурна автономія). Справа в тому, що зміна території України можлива лише за рішенням всеукраїнського референдуму (ст.73 Конституції). А оскільки референдуму щодо виключення АРК зі складу території України не було, то немає юридичних підстав змінювати Конституцію в цій частині. Тому нова редакція Конституції залишає АРК у складі України. Інша справа, як забезпечити юрисдикцію України на території АРК в даний час. Це питання вирішується законом про введення в дію Конституції в новій редакції, в якому приписано Президенту України, парламенту та урядові забезпечити дію положень Конституції України на території АРК.
24. Чи дозволене подвійне громадянство у новій редакції Конституції?
Ні, в новій редакції Конституції залишається положення про існування в Україні єдиного громадянства. Разом з тим, редакцію статті 4 чинної Конституції уточнено, з урахуванням чинного законодавства і реальних відносин щодо громадянства в Україні. Законом повинно бути врегульовано не тільки підстави, а й порядок набуття та припинення громадянства, в тому числі подвійного громадянства, а не лише громадянства України, як записано в чинній Конституції.
25. Чи визначає документ позаблоковий статус України?
В новій редакції Конституції, так само як і в чинній Конституції, не передбачено позаблоковий статус України. Водночас, збережено положення про недопущення розташування на території України іноземних військових баз. При цьому Конституцію доповнено положенням, згідно з яким виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про вступ в організації колективної безпеки та у наднаціональні співтовариства. Щодо існуючих військових баз на території України передбачено, як і в чинній Конституції, відповідне перехідне положення у Конституційному Законі.
26. Які обов’язки знімаються, а які нові покладаються на прокуратуру України?
Повноваження прокуратури України в новій редакції Конституції не змінено, однак встановлено чіткі вимоги стосовно несумісності діяльності прокурорів з іншою діяльністю (нарівні із суддями), а також більш чітко визначено вимоги щодо призначення та звільнення Генерального прокурора і інших прокурорів. Встановлено 5-річний строк повноважень Генерального прокурора, виключено положення про його відставку з мотивів висловлення недовіри Верховною Радою (на чому наполягають європейські експерти), не включено Генерального прокурора, як і Голову Верховного суду України до складу Вищої ради юстиції. Передбачено визначати організацію і порядок діяльності прокуратури органічним законом.
27. Що отримає звичайний громадянин від нової Конституції ?
Питання має загальний характер, тому відповідь на нього може бути як загальна, так і розгорнута. Загалом від Конституції в новій редакції звичайні громадяни отримають: 1) реальне право змінювати Конституцію; 2) реальну можливість змінити впродовж одного року кадри представницьких органів влади, виконавчої влади та судів; 3) підвищення рівня і гарантій деяких особистих прав людини, посилення гарантій прав і свобод людини за рахунок більш раціональної організації державного управління; 4) більш дієвий контроль за державною владою і місцевим самоврядуванням; 5) більші можливості для безпосередньої участі в управлінні державними справами і справами своїх територіальних громад; 6) економію бюджетних коштів від спрощення системи державного управління і системи правосуддя; 7) більш стабільну систему законодавства і підвищення рівня законності.
28. Як буде регламентуватися статус церкви у державі?
Так само, як і раніше. В цій частині в новій редакції Конституції пропонуються незначні зміни. Положення про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави, а школи від церкви, про невизнання державою жодної релігії як обов’язкової вміщено у розділі І в якості засадничих положень конституційного ладу, а не у статті 35 про свободу світогляду і віросповідання розділу ІІ про права людини, як це має місце в чинній Конституції. Уточнено положення статті 11 про те, що держава «сприяє розвиткові релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». В новій редакції Конституції записано, що «держава поважає релігійну самобутність корінних народів і національних меншин». Це узгоджується з положенням про відокремлення церкви від держави.
29. Чи буде внесено обов’язковий відсоток обираності жінок, молоді до ВРУ?
Нова редакція Конституції передбачає вибори до Верховної Ради України за пропорційною системою, тобто обрання депутатів з числа кандидатів від політичних партій. При цьому кандидати не обов’язково мають бути членами партії, яка їх висуває. І лише самі партії визначатимуть склад своїх кандидатів, в тому числі відсотки жінок і молоді в їх списках. Конституція не регламентує дане питання, однак і не забороняє вирішувати його через встановлення відповідних квот у законі про вибори. Усе залежить від політичної волі законодавця.
30. Чи будуть надані права вуличним, дворовим та будинковим комітетам?
Чинна Конституція встановлює, що сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. У новій редакції Конституції відтворено дане положення в дещо іншій редакції: «Сільські, селищні, районні в містах, міські ради можуть наділяти частиною власних повноважень, фінансів, майна утворені за ініціативою жителів органи самоорганізації населення». Це більш демократична форма регулювання. Крім того, встановлено, що питання місцевого самоврядування, які не врегульовані законом, можуть бути врегульовані статутом територіальної громади. Це дає додаткові можливості самим громадам визначати права вуличних, будинкових комітетів та інших органів самоорганізації населення.
Наразі здійснюються організаційні дії для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою задля прийняття самим українським народом нової 
