Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» разом із Міжнародним фондом «Відродження» провели 7 грудня 2011р. у Києві подіумну дискусію «Реформа молодіжної політики: від інституційних до соціальних аспектів» за участі Лідера Студреспубліки Павла Вікнянського.
Даний захід став шостим і останнім, у рамках проекту «Експертиза закордонних трансформацій», метою якого є ознайомлення українського експертного середовища з досвідом реформ у сусідніх країнах. Учасники заходу, представники органів державної влади, експертної та академічної спільнот, молодіжних організацій, а також всеукраїнських та регіональних ЗМІ, обговорили уроки впровадження реформ у сфері молодіжної політики Сербії та Білорусі, а також важливість зарубіжного досвіду для України.
Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія Яценюк відзначила, що заключна в рамках проекту дискусія невипадково присвячена реформі молодіжної політики, оскільки успіх усіх реформ у державі залежить від молодих людей. «Саме молодь повинна бути активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством. Тільки за активної участі молоді можливий розвиток демократичної держави. Потрібно активно працювати над тим, щоб молоді люди відчували свій обов’язок перед майбутнім країни і, головне, вірили у свою спроможність здійснити позитивні зміни у державі та суспільстві», — наголосила пані Яценюк.
«Сьогодні для молоді в Україні практично немає соціальних ліфтів, не створено умов для самореалізації. Для молодих людей повинен бути відкритий спектр можливостей — від якісної освіти до працевлаштування», — підкреслив Євген Бистрицький, виконавчий директор Фонду «Відродження». Пан Бистрицький нагадав, що його організація підтримала декілька молодіжних проектів: моніторинг прозорості вступної кампанії та бюджетування стипендій, допомога з працевлаштуванням, підтримка європейської ідентичності та сприяння ромській молоді.
Під час дискусії було представлено досвід запровадження системи реформування молодіжної політики у Сербії та Білорусі.
Таня Азаньяк, експерт неурядової організації «Ініціативи» (Белград, Сербія), сказала, що Україна та Сербія мають багато спільного у системі молодіжної політики, але у Сербії молодь веде себе значно активніше. Пані Азаньяк зазначила, що головні реформи, які відбувалися у Сербії з 2003 року в сфері державної молодіжної політики, були ініційовані громадськими молодіжними рухами, які наполегливо та системно тиснули на уряд. «У результаті вдалих реформ сьогодні у Сербії існує тісний діалог між державним та громадським секторами сфери молодіжної політики», — підкреслила експерт.
За словами Павла Вікнянського, голови ВМГО «Студентська республіка», молодь повинна мати свою патріотичну позицію і не відступати перед труднощами, які виникають на шляху до побудови демократичного суспільства, в якому молодіжна політика є одним із найголовніших питань. Вікнянський переконаний, що ніколи не потрібно впадати у відчай та опускати руки у процесі складної реформації і необхідно обирати найважчий шлях для того, щоб дійсно отримати результати своєї громадської діяльності.
Олександр Ярема, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ, наголосив на тому, що в Україні є не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт між самою молоддю. «Лише 1.5% молодих людей в Україні є членами молодіжних громадських організацій і всього 5% щось знає про їхню діяльність. Відсутня зацікавленість у процесі реформування з боку самої молоді», — сказав пан Ярема. Він зауважив, що зараз Україна потребує створення конкретних служб на державному рівні, які б займалися виключно реалізацією молодіжної політики.
Оксана П’ятковська, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», представила аналітичне дослідження, висновком якого стало те, що зараз в Україні існує величезна проблема трудової міграції молоді, яка просто не може знайти роботу в Україні. Вона висловила думку, що такий процес відтоку людей створив проблему «транснаціональної сім’ї» — коли батьки працюють в різних країнах, а їх діти виховуються як сироти. Також експерт відмітила: «Сьогодні українська діаспора налічує більше 20 млн. осіб і ця кількість українців за кордоном тільки зростає».
Сподіваємось, що закордонний досвід, представлений в рамках проекту буде використаний українським експертним середовищем для впровадження соціально-важливих для країни реформ.
Серед учасників заходу також можна було помітити Олександра Щербу, Олександра Солонтая, Максима Гардуса, Вадима Мерікова, Андрія Гедровича, Олега Куявського, Івана Омеляна, Олександра Акименка, Мілу Пестун, Сергія Романюка, Єлизавету Щепетильнікову та ін.