Відбулася панельна дискусія «Реформа освіти: Болонський процес і автономія вищих навчальних закладів»

Нещодавно у Києві під такою назвою відбулася панельна дискусія. Захід був присвячений обговоренню наслідків для освітньої реформи інтеграції в Болонський процес і питанню автономії університетів. Участь у ньому взяла значна кількість  відомих осіб, зацікавлених у розвиткові української освіти, серед доповідачів — Терезія Яценюк, Лілія Гриневич, Євген Бистрицький, Сергій Квіт, Тарас Фінніков, Павло Вікнянський, а також іноземні експерти.

Учасниками заходу стали представники органів державної влади, експертної й академічної спільнот, вищих навчальних закладів і молоджіних організацій, всеукраїнських і регіональних ЗМІ. Обговорення виявилося жвавим і продуктивним. Експерти представляли аргументовані позиції, більшість з яких вказують на потребу реформування освіти, інтеграції в міжнародний процес, доцільності роботи над автономією вузів. 

Євген Бистрицький, виконавчий директор МФ «Відродження», вважає, що проблема з вищою освітою стоїть у всьому світі, звичайно, якість і напруження цього питання різне. Фондом було створено консорціум із головних університетів, який працював над розробкою планів з упровадження автономії вишів. На жаль, помаранчева влада не впоралась із цим питанням. З новою владою, на думку пана Євгена, діалог навіть погіршився, його треба відновлювати. Відсутність діалогу між громадськістю та міністерством освіти бентежить Фонд «Відродження». Очевидно, що сфера вищої освіти потребує докорінної реформи. Також слід працювати над якістю освіти, щоб її визнавали як в Україні, так і світі. Зі свого боку, фонд готовий підтримувати теми право і освіта, толерантність в освіті, розвиток автономії, інклюзивну освіту. 

Терезія Яценюк, голова наглядової ради Фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», зауважила, що її як громадянку, не може не турбувати стан вищої освіти, адже зміни саме у цій сфері можуть стати рушійною силою прогресу. Університети повинні виховувати справжню патріотичну, фахову еліту. 

Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», відзначив, що якщо говорити про реформу у вищій освіті, то не треба стверджувати, що їм заважають якісь безособові чиновники. На його думку, вони важко працюють і втримують всю систему від розпаду. В цьому питанні треба говорити про стосунки університетів з міністрами. Два останні міністри спрямовують діяльність на централізацію освіти. Можливо, нашій державі подобається лишатися в стані перехідного періоду. Такий статус багатьом подобається. Не можна впроваджувати реформи, сподіваючись тільки на лідера реформ, міністра. Реформи можливі, коли є єдність в розумінні президента, парламенту, міністерства. Потрібна злагоджена робота всіх державних установ, а також розуміння в суспільстві. 

За словами Тараса Фіннікова, президента Міжнародного благодійного фонду «Фонд досліджень освітньої політики», екс-заступника Міністра освіти і науки України, ми часто не розуміємо, що таке реформи. Вплив на окремі сторони того чи іншого явища – це не реформи, а просто політична дія. Для трансформації вищої освіти необхідно кілька компонентів: забезпечення прав громадян на освіту, дати рівний доступ до безоплатної освіти, модернізація системи, покращення якості освіти та зебезпечення ефективного управління. 

Павло Вікнянський, Лідер Студреспубліки, зауважив, що політичні позиції – це добре, але в країні не вистачає експертної думки з приводу розвитку вищої освіти. На його думку, в системі освіти не вистачає кількох речей: 

1. Ніхто, насправді, не знає, як виглядає картинка майбутнього системи освіти. Вона має бути і у президента, і в уряду, і у влади, і в опозиції.
2. Постійно йде обговорення специфіки роботи з фінансуванням. Це не те, чим повинна займатись вища освіта. Поки буде існувати ця «державна ін’єкція», ця «голка» підтримки, все буде занедбано. 
3. Необхідна підтримка інновацій, конкурсних програм, досліджень. 
4. Університет – це дух, простір свободи, простір для вдосконалення, прагнення оновлення. Без студента – нікуди. Тут втикаємось в розвиток студентського самоврядування, якому загрожує формалізація, політизація, створення для «галочки»… 

На думку Лідера Студреспубліки, «зараз є абсолютно єдиний напрямок – це випереджувальний розвиток». Політики та суспільство мають об’єднатися довкола цього. 

На заході також були присутні іноземні експерти: Надір Ібадов, проректор  із  наукових  та технічних питань Гянджинського державного університету (Азербайджан) і Гіедре Пурванекіене, доцент, відділ едукології Вільнюського університету (Литва).

Гія Нодія, директор Міжнародної школи кавказьких досліджень, Державний Університет Ілії, колишній міністр освіти Грузії, поділився досвідом впровадження освітніх реформ у своїй країні. За його словами, після революції, уряд був дуже популярним і суспільство долучилось до реформ. Було виставлено пріоритети і саме університетська освіта стала головним напрямком змін. До реформ у Грузії існувало багато освітніх проблем, серед яких корупція, зниження стандартів освіти, низька зарплата викладацького складу, ізоляція від міжнародної системи… Вся система була закритою, «совєтською». 

Отож, грузинський уряд зробив такі кроки: створено систему акредитації університетів для з’ясування можливостей конкретного закладу (це зменшило кількість вишів із 220 до менше 50), запроваджено нову систему фінансування – студенти платять фіксовану платню, найбільш успішні студенти можуть отримати грант. Також викорінено корупцію з національних вступних екзаменів та запроваджено систему надання різних ступенів відповідно до міжнародних стандартів. 

Захід організували: Європейська програма та програма «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Міжнародного фонду «Відродження» і Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» -– в межах спільного проекту «Експертиза закордонних трансформацій». 

Автор: Любов Єремічева