У Студреспубліці найбільш розумна молодь, а це зараз величезний дефіцит!

Напередодні проведення фіналу Студреспубліки-2014 команда лідерів-республіканців вирішила разом із Spilno.TV відзняти програму, в якій прочинила деякі деталі про мегаподію, що відбудеться за тиждень, 23 серпня 2014р., у Рибаківці, про важливість теми оргдіяльнісної гри: «Модель України в умовах нового світового порядку» та про те, чому її не можна пропустити [+ відео].

Віра Андріюк: Вітаю Вас! Сьогодні в нас надзвичайно цікава програма, адже гостями є лідери найбільшої громадської молодіжної організації України «Студентська республіка». І для того, щоб Ви відчули атмосферу того громадського життя, ми вирішили записати дану програму безпосередньо в офісі, де ми працюємо.

Отже, почнемо знайомитись. Мене звати Віра Андріюк, я бренд-менеджер «Студентської республіки», Павло Вікнянський — Національний лідер «Студентської республіки», Людмила Рудкевич — лідер Київської Студреспубліки, Артем Ніколенко — депутат Студентського магістрату-2014/2015 м. Києва. А за камерою, на жаль, Ви не можете бачити цю людину, але завдяки роботі якій, ви можете бачити всіх нас — лідер Чернівецької Студреспубліки Володимир Карагяур.

Віра Андріюк: Цього року вперше за 16 років [фінальна] Студреспубліка буде проходити не в Криму, на жаль, по зрозумілих для всіх причинам. Де вона буде проходити? І більш детальну інформацію — що саме буде в ній відбуватися?

Павло Вікнянський: Вітаю, друзі! Вітаю республіканці! Цього року Студреспубліка, її фінальна частина буде відбуватися на легендарній території, з якої починалася антична державність на теренах України — це північне Причорномор’я, біля острову Березані, Миколаївська область, село Рибаківка, табір «Космос». Всіх запрошуємо! Абсолютно цікаві краєвиди, супер-море, яскраве сонце і незабутня програма — а також часи, які зараз переживає Україна, вимагають від нас ще більш відповідального ставлення до вирішення тих задач, які ми давно опрацьовуємо в Республіці. Це задачі щодо ефективного цивілізаційного розвитку нашої держави — України.

Віра Андріюк: Розкажи, будь ласка, про тему. І чому саме така тема зумовлена цього року «Модель України в умовах нового світового порядку»?

Павло Вікнянський: Короткозоро дивитися на те, що відбувається в Україні, з точки зору поточного політичного моменту. Цей шлях вже привів Україну буквально до прірви. Студреспубліка давно наполягає, що в Україні має бути довготерміновий план розвитку — Стратегія-2050 для України.

Через те, що Україна не має дороговказів, куди ми рухаємось, через те народ розгублений, політичні еліти — злочинні, крадії, незалежно від того, чи вони називаються Партія регіонів, комуністи або якось інакше. Через те ми разом маємо шукати серйозні відповіді і дивитися на ситуацію в нашій країні в глобальному контексті. Глобальний контекст — це значить ситуація і в Сполучених Штатах, і в Росії, і в Європейському Союзі, і навіть у країнах Африки та Латинської Америки.

Це місце серед ТОП-20 найбільш розвинених держав світу. Будемо над цим працювати — я впевнений, знайдемо відповіді.

Більше того, в нас є суперова конкурентна перевага по відношенню до всіх інших в Україні: в нас не тільки найбільш креативна та найбільш активна, найбільш жива молодь в Україні, в Студреспубліці найбільш розумна молодь, а це зараз величезний дефіцит!

Віра Андріюк: От, з приводу розумної молоді. Людо, ти вже близько 10 років у молодіжній політиці, вже 5 років очолюєш Київську Студреспубліку, ти можеш, як ніхто, порівняти: чим відрізняються, чи взагалі відрізняються, учасники Студреспубліки минулих років і цьогорічні учасники?

Людмила Рудкевич: Я хочу сказати, що звісно, якість учасників падає, але падає вона саме в розділі відповідальності. Бажання щось зробити у молоді завжди є — потрібні правильні вчителі: мабуть, це все зв’язано, в тому числі, з освітньою політикою, яка в нас сьогодні є в державі. Але ми вправно виконуємо цю функцію — освічуємо молодь. Завжди у нас наші зусилля максимально вкладаються саме в зміст наших програм, тому я не втрачаю надію, що і надалі ми зможемо нашій молоді довірити управління вже цією нашою щасливою чудовою країною.

Віра Андріюк: Артем, власне, є представником у нас кращої молоді, оскільки він обраний депутатом Студентського магістрату Києва вже 2 роки поспіль. І це вже показник, раз людину обирають двічі на цю посаду. Артеме, розкажи, чим займається депутат Студентського магістрату? І чим ти плануєш займатися на фіналі Студреспубліки?

Артем Ніколенко: Як члени магістрату ми беремо активну участь у розвитку регіональної політики міста, молодіжної політики, прикладаємо зусилля до створення нової моделі  розвитку міста, країни. І на фіналі «Студентської республіки» ми плануємо об’єднати зусилля з іншими регіонами, які також долучаться до нашої головної  цілі — Стратегії розвитку-2050.

Віра Андріюк: Павле, розкажи, що ти як керівник очікуєш від Студреспубліки-2014?

Павло Вікнянський: Я очікую, що протягом досить близького періоду історичного розвитку, ми як колектив відповідальних управлінців  і  молодих політиків зможемо проявитися в Україні та запропонувати не тільки стратегію розвитку для всієї держави, але і запропонувати конкретні позиції, по яких ми готові брати на себе відповідальність. Я впевнений, що люди нас підтримають.

Віра Андріюк: От, дивиться нашу програму людина, яка, в принципі, не знає, що таке Студреспубліка… Хоча, я думаю, в Україні таких уже немає! Але в разі, [якщо] виникли такі люди, і вони хочуть поїхати, що їм потрібно для цього зробити, як їм потрапити, власне, на фінал?

Людмила Рудкевич: Перше, звісно зайти на сайт. Сама перша стаття — це інформація й умови участі у фіналі. Звісно, є кнопочка «Онлайн-реєстрація» — натиснути, зареєструватися. Онлайн-реєстрація проста, і це може зробити будь-хто.

Павло Вікнянський: І полетіти в космос. [сміх] Табір називається «Космос». Натискаєш — і ти у космосі!

Людмила Рудкевич: Так, натискаєш — і ти у «Космосі». [сміх]

Віра Андріюк: Артеме, розкажи, я знаю ви як депутати Студентського  магістрату по всій країні отримуєте т.зв. бонусні завдання, тобто протягом місяця ви робите певні завдання на різні тематики. Розкажи, що це за завдання, і чому часто говорять, що Студреспубліка єднає Україну. Що в цих завданнях такого є?

Артем Ніколенко: Ну, у всіх цих завданнях ми виконуємо певні функції, які допомагають нам десь зрозуміти Студреспубліку, десь поширити інформацію про Студреспубліку, довести до відома, що є Студреспубліка, які у неї цілі, і на мові молоді, на мові новітніх технологій, новітніх течій ми доносимо інформацію і намагаємось якось формувати нову молодіжну еліту в місті.

Віра Андріюк: Але у вас були такі два прості завдання, вони змістовні, але достатньо прості: бонусне завдання на соціальне спрямування і бонусне завдання на змістовну роботу. Розкажи конкретно про ці два.

Артем Ніколенко: На соціальне спрямування: ми проводили зустріч із дітьми, члени нашого магістрату відвідували дитячий табір, де вони проводили конкурс малюнків і, власне, спілкувалися з підростаючим поколінням. А на змістовну тематику: ми проводили зустріч із експертом на центральній площі нашої столиці, де ми поділилися нашим баченням регіональної моделі міста Києва, де ми представили наші напрацювання під час Київської регіональної Студреспубліки, об’єднали всі наші зусилля, представили результати наших зусиль протягом останнього року напрацювань. І це у нас вилилось у нову модель розвитку Києва на найближчі роки.

Віра Андріюк: Студреспубліка дала нам, ось тут присутнім, дуже багато. Власне, ми робимо свою кар’єру, розвиваємось завдяки Студреспубліці. Людо, розкажи, що Студреспубліка може дати молодим, амбітним, цікавим студентам сьогодні?

Людмила Рудкевич: Ну, перше, я хочу наголосити, що, навіть молодим, амбітним, але тим, які нічого не роблять, звісно, Студреспубліка нічого не зможе дати…

Але, якщо молодий студент чи будь-яка молода людина, яка хоче йти разом із «Студентською республікою», то, звісно, вона отримує. Її знають люди, вона краще розумово розвивається. У тому числі, до речі, в нас є Школа Республіки — це школа для лідерів «Студентської республіки». Тут, у цьому проекті, наші молоді люди, активісти можуть здобувати більше знань (і в досить незвичайній формі) для того, щоб потім розуміти, як відбуваються державні процеси: як відбувалися вони колись і як відбуваються вони сьогодні. І, відповідно, в рамках нашої місії вони можуть вже дивитися, як це може бути завтра, як це може бути через 100 років, як це може бути через 50 чи через 20 років. Тобто теми можна обирати, в принципі, будь-які.

Крім того, «Студентська республіка» — це дуже широка площадка для активістів, які бажають себе проявити. Їх бачать усі на теренах міста Києва — це і київська влада, і київські бізнесмени, і взагалі істеблішмент. Це велика можливість для взаємної співпраці, не лише в соціальних проектах, а й можливо в якихось комерційних. Дуже багато людей, яких я знаю, які не лінувалися, а працювали на благо Студреспубліки, на благо нашого міста Києва — виросли. І зараз хтось керує підприємством, хтось працює в органах державної влади, а хтось вже депутат або Київської ради, або Верховної.

Павло Вікнянський: [Про ситуацію в Криму та на Донбасі зі Студреспубліками] У нас нормальні, адекватні, патріотичні, прагматичні люди: Євген Грібачов у Севастополі, лідер місцевих республіканців, Сергій Кондрикінський, лідер донецьких республіканців — спокійно готували регіональні етапи. Спокійно залучили людей, спокійно знайшли якусь там, яку змогли, підтримку, залучили, передусім, можливості самих учасників — і провели, попрацювали над розробкою, що дуже актуально, «Нових регіональних моделей розвитку» даних регіонів. І сподіваюсь, що це буде найкращий шлях для того, щоб ці території нормально, по-здоровому реінтегрувалися в складі України. І тут точно наші зусилля щодо нової філософії регіонального розвитку дуже важливі. Щоб більше проблеми з сепаратизацією, роз’єднанням країни, протиставленням одних регіонів проти інших, штучні проблеми з мовою або ж, скажімо так, просуванням ефективних людей до влади — вони більше ніколи не стояли.

Віра Андріюк: Усім відомо, мабуть, також, що Студреспубліка, як би, є своєрідним прогнозом ситуації в Україні на наступний рік. Розкажи, Павле, що було на минулорічному фіналі, що цього року перейшло в дію?

Павло Вікнянський: Рекомендую всім глядачам зайти на наш сайт у розділ «Аналітика-2013» і просто подивитися назву статей, які готували наші експерти або активісти з приводу своїх висновків щодо минулорічного фіналу Республіки. Слова, які там часто вживаються: люмпенізація; окупація; проект «Україна» потребує переформатування; проект «Україна 1991 року» вижив себе; Україна перед загрозою вторгнень; злочинний політичний клас довів Україну до прірви; не зважаючи на Майдан 2005 року, Україна не зробила  прогресу у державному розвитку. Для розумних людей всі ці матеріали мали бути дороговказом.

Я впевнений, що, якщо б не тільки частина дуже просунутих експертів, але й можновладці і, на той час, представники опозиції, тепер влади, цікавилися і звертали увагу, відвідували Республіку, впевнений, що дуже багато проблем, пов’язаних із рецидивами «Революції гідності» в Україні би не відбулося. Ми б зберегли територіальну цілісність, ми би прибрали повністю злочинний політичний клас, який так і залишився, на жаль, в Україні при владі (тільки прізвища змінилися), ми би почали, нарешті, проект серйозної модернізації України.

Павло Вікнянський: Ми пішли свого роду на експеримент минулого року, і окремо від загальної території «Студентської республіки», ми створили т.зв. «Піратську республіку». Туди ми зібрали всіх занадто пасіонарних, занадто креативних людей, які не дуже хочуть зголошуватись навіть на консенсуальні правила проведення, з якими ми всі погоджуємося і домовляємося перед і в час проведення Республіки. І ми каналізували цю енергію на такій території свободи, де фактично майже ніяких обмежень не було. І люди там разом розробили Маніфест, власні правила співжиття, які потім намагалися просунути на територію всієї великої нашої «Студентської республіки» — і досить успішно.  

Віра Андріюк: Своєрідний прапор…

Павло Вікнянський: Да, абсолютно цікава символіка була, така, скажімо так, анархістсько-вільна, з українським національним героєм  минулого, який уособлює не диктат, а українську вольницю. Це те, чим ми і відрізняємося, не для кого не секрет, від наших братів-слов’ян, що свобода — понад усе. І ця «Піратська республіка» зробила все, щоб у нас усе відбувалося, з однієї сторони, більш вільно, з іншої сторони… цей подих свободи, він не дозволив усередині «Студентської республіки» конструктивним, молодим політичним силам себе до кінця реалізувати. Бо хвиля свободи, вона фактично такі конструктивні конструкції знесла, впевнений, не назавжди, і цього року буде як раз сплав енергії — з однієї сторони, а з другої сторони — драйву, потужності і гарного настрою.

Віра Андріюк: Я мушу спитати Артема, він уже двічі в нас переможець Київської Студреспубліки, як я вже казала. Ну, київська — це добре, можливо, варто рости вище, може, ти хочеш стати цього року Студентським президентом?

Артем Ніколенко: Амбіції — це завжди добре. Але все-таки ми будуємо свою стратегію відповідно до вподобань команди, і особисті амбіції, вони не мають випереджувати інтереси всієї команди. Тому, наразі, ми ще приймаємо рішення, оскільки балотування, висування кандидата в президенти — це надзвичайно відповідальний крок, який тягне за собою певні наслідки. І нам треба ще проаналізувати, наскільки нам потрібно чи не потрібно балотуватися саме в президенти. Є парламент, є інші «фракції», так що, я думаю, ми знайдемо консенсус, і досягнемо спільного рішення.

Віра Андріюк: Чому варто їхати на фінал Студреспубліки-2014?

Людмила Рудкевич: Цього року я планую бути модератором. Для мене це не зовсім нове, але на фіналі буде вперше. Новий досвід, старі знайомі, нові знайомства, і, звісно, рости й рости далі. І, в тому числі, обов’язково досягти мети, яку ми ставимо перед собою: розглянути тему, знайти відповідь на болюче питання для українців.

Віра Андріюк: Артеме?

Артем Ніколенко: Їхати надзвичайно потрібно, оскільки це унікальний проект, унікальне явище, де гармонійно поєднується інтелектуальна робота, сильна мозкова робота, розважальна частина й активний відпочинок!

Павло Вікнянський: Студреспубліка — це єдина надія для майбутнього України! Якщо ти віриш в себе, якщо ти віриш в Україну, якщо ти впевнений в тому, що ми здатні забезпечити просунутий розвиток України, то обов’язково долучайся! В нас немає [імітаційних] партійних з’їздів, у нас немає дебільних інтриг, у нас немає підсиджування один одного, в нас немає крадіжок і всякої іншої дурні, яка є в українському злочинному політичному класі. 

Усупереч цьому, в нас є  свобода, в нас є енергія, в нас є бажання до прогресивних змін, і в нас є всі можливості для того, щоб ми разом із вами, в братерстві, створили нову Україну!

Віра Андріюк: Мені залишається лише додати, заходьте на наш сайт www.studrespublika.com, у наші пабліки в соціальних мережах, проходьте онлайн-реестрацію та зустрінемось з вами 23–26 серпня в Миколаївській області, на курорті «Рибаківка», в «Космосі». Не проґав свій шанс!

Автор: Прес-служба Студреспубліки