Нещодавно команда івано-франківських студентів у складі Станіслава Козлова, Наталії Криворучко, Давиденко Ірини та Віри Андріюк повернулись з Києва, де брала участь у цьогорічному проекті Студреспубліки «Новий старт. Стратегія 2050 для України». Цей відкритий конкурс ідей, оргпроектів і наукових розробок, підсумком якого стало проведення оргдіяльнісної гри та Стратегічного саміту, відкрив нові горизонти та можливості розвитку студентів зі всієї України. Одеса, Херсон, Полтава, Донецьк, Харків, Севастополь, Київ, Чернігів, Хмельницький, Івано-Франківськ – практично всі регіони України долучились до формування стратегії розвитку України 2050. Саме “Новий старт” вперше в історії незалежної України спробував розширити горизонт стратегування руху і розвитку країни на 40 років.
За словами організаторів – ВМГО «Студентська республіка» за сприяння Благодійного фонду Богдана Гаврилишина та організаційної підтримки Міністерства освіти та науки України та Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, а також Міжнародного інституту менеджменту – цьогорічний проект та проведена в його рамках оргдіяльна гра пройшли на якісно вищому, ніж торік, рівні.
Метою проекту стала концентрація сил, енергії молодих людей (студентів, аспірантів, науковців, підприємців, маркетологів, експертів), активних громадян країни на виробленні стретегії розвитку для України до 2050 року. Протягом трьох діб у санаторному комплексі «Ворзель», що під Києвом, не припинялась оргдіяльна гра. Заради ідеї творення власної державності учасники жертвували сном, спілкуванням з рідними та власним відпочинком. Власне, їм це було і зайво, адже кожен напружено думав, вишукував, помилявся – і знову починав спочатку заради того, щоб вийти на кращі шляхи руху і розвитку власної держави. І хоча з уст організаторів й експертів, котрі постійно працювали з учасниками, й лунали песимістичні прогнози-побоювання: «Чи бути Україні 2050?», горіння ідеєю та власне творення цієї ідеї змушувало ставити під сумнів такі невеселі прогнози.
Особливістю оргдіяльнісної гри було й те, що вона проходила у підгрупах, склад яких постійно змінювався, задля кращого розуміння проблематики тією чи іншою групою та вироблення на цій основі якомога кращого «рецепту» розвитку України. Щодві години групи отримували спільне завдання, яке представляли у вигляді презентації Power Point на всезагальне обговорення. У грі зітнулися різні моделі розвитку держави. Дискусії були запальними, проте чітко налагодженими і зрозумілими завдяки вдалій постановці модератора та організатора оргдіяльної гри Павла Вікнянського.
Кожен намагався думати масштабно, уявляти себе стратегом, вершителем, прогнозистом майбутнього розвитку власної державності. Уявлення України 2050 були різними – від глобальних якісних перетворень у кожній із сфер до дещо утопічних та ідеальних (принаймні з точки зору сьогодення).
Знаходячись у закритому просторі 24 години на добу 3 дні поспіль, напруження час від часу виникало як між самими учасниками, так і між групами. Та, незважаючи на короткочасні непорозуміння, основна мета – побудова власної української стратегії 2050 – виявилась вищою від власних амбіцій. Проведення оргдіяльної гри передбачало постійну мисленнєву діяльність усіх і кожного, ніхто не залишався не почутим, навіть якщо його думка була хибною. З учасниками індивідуально та колективно працював директор групи компаній «РОСТ» Олександр Бланк, цінні поради якого допомагали у розкритті як кожного індивідуального проекту, з яким він приїхав на гру, так і колективно утвореного «дитя». Також учасники мали чудову можливість консультуватись з лідером Студреспубліки Павлом Вікнянським, досвід проведення таких ігор котрого дозволяв, не тільки наштовхувати учасників на правильну думку, але й допомагав ставати активнішими і саморозкриватись.
Результатом, основним продуктом став цілісний документ розвитку держави, який був представлений на Стратегічному саміті у Міжнародному інституті менеджменту в Києві. Відправними пунктами Стратегії стали: переформатування індустрії; розвиток надтехнологічних (перш за все космічних) галузей; побудова мисленнєвого суспільства, основою якого є система якісної освіти; Україна як масштабний транспортний центр. Учасники зійшлися на тому, що Новий світ – це кібернетичне середовище, де вирішальну роль відіграватимуть знання та інтелект, а оскільки Україна поки що має один із найкращих потенціалів у цій сфері і має піти шляхом кібернетичного та космічного розвитку, мобілізації зусиль у цих напрямках.
На саміті також було зачитано привітання від Міністра України у справах сімї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна, від Міністерства освіти і науки України перед учасниками виступив Михайло Рогожа, керівник відділу гуманітарної освіти. Але, напевне, найважливіший меседж для учасниікв передано із Швейцарії другом та партнером проектів Студреспубліки Богданом Гаврилишиним. У своєму відеопривітанні член Римського клубу закликав учасників мріяти, мріяти про власне майбутнє, про власну ідеальну державу та постійно здійснювати конкретні кроки на шляху до мети. «Мрійте, бо мрії збуваються!» – закликав він.
Як не прикро, мислити стратегічно, тобто масштабно і передбачувано, на перспективу, нас не вчать. Ні в сім’ї, ні у школі, а ні в університеті. А це так важливо: вміти творити життя власне, своєї держави та, врешті, всього світу. Нині багато хто мислить власними дріб’язковими категоріями в межах свого містечка, своєї території», не виходячи за рамки своєї обмеженості. Проект студреспубліки дав змогу не лише виробити спільний стратегічний документ всеукраїнського значення, але й зробив перший крок на шляху розвитку дійсно мисленнєвої цивілізації, котра буде самодостатньою і забезпеченою, незалежною і повноцінною як у внутрішньому житті, так і на зовнішній арені.
Проект закінчився і всі роз’їхались у різні регіони України. Тепер у кожного своя місія – донести та впроваджувати ті зміни, проекти , знання, які отримали на «Новому старті». Стратегами не народжуються – ними стають! І чим більше буде філософів-стратегів, тим якісніший рівень займатиме наше суспільство, тим розвиненіше і впливовіше воно буде.
