Нещодавно в столиці пройшов III Міжнародний кінофестиваль «Світло». Активісти Студреспубліки відвідали культурну подію, а на відкритті з вітальним словом виступив Павло Вікнянський.
Сьогодні, в Міжнародний день кіно, пригадаємо, як проходило дійство й які соціальні ролики, кліпи, документальні й ігрові короткометражки, анімаційні роботи були в конкурсній програмі, а які перемогли. Подробиці — нижче.
ІІІ Міжнародний кінофестиваль «Світло» проходив під егідою Спілки християнських письменників України (голова — Костянтин Шаповалов) 11-13 грудня 2016р., девіз заходу — «Світле кіно пробуджує серця». Протягом 3-х днів у столичній «Кінопанорамі» глядачі мали можливість побачити фільми з Іспанії, Ірану, Ізраїлю, Індії, Нової Зеландії, Тайваню, Туреччини, Аргентини, Росії і, звичайно ж, України.
Цього року на покази кінофестивалю «Світло» завітало багато почесних гостей, серед яких чиновники, представники кіноіндустрії, громадські діячі, журналісти. Під час відкриття вступне слово виголосив і лідер республіканців Павло Вікнянський. Він закцентував на тому, що даний захід – це не державна «мулька», а феномен громадянського суспільства: «Важливо, що звичайні люди, які люблять свою роботу, зібралися разом, знайшли однодумців і вже 3 роки поспіль творять чудова справу. Цей кінофестиваль – важлива громадська подія».
Відкрився фестиваль стрічкою «Іван Сила», першим дитячим, сімейним фільмом незалежної України, який був презентований його режисером Віктором Андрієнком. Загалом, фестиваль був багатий на цікаві анімаційні роботи, влучні та змістовні, доречні, як для дітей, так і для дорослих. Найбільшою за кількістю — 12 робіт, була номінація «Ігровий короткометражний фільм».
У підсумку було визначено переможців у наступних номінаціях: «Соціальний ролик, «Музичний кліп, «Анімація», «Документальний короткометражний фільм», «Ігровий короткометражний фільм». Гран-прі здобув фільм «Кордон Віри», режисерка Оксана Войтенко (Україна).
Фестиваль пройшов у чудовій інтелектуальній і творчій атмосфері, після кожного фільму глядач міг винести для себе щось особливе, повчальне, або таке, над чим варто подумати. Бо як сказали під час події, «потрібно продовжувати розміновувати мізки людей».
