Рейф Файнс: «Великі лідери — це ті, хто шукають нові шляхи для реалізації та прийняття»
Чому ми так живемо? Як бути далі? Як не повторювати помилки минулого? В чому відповідальність лідера держави? Видатний актор і режисер сучасності, британець Рейф Файнс у Тбілісі у відповідь на запитання від республіканців спробував дати поради українцям і українському лідеру.
Зазначеним вічним питанням присвячено багато дискусій, розмов між активними громадянами та провідними світовими інтелектуалами, що їх організовує Московська школа громадянської просвіти. Під час семінару у Тбілісі26 вересня 2015р. лідер республіканців Павло Вікнянський, після перегляду знаменитого фільму «Коріолан», поцікавився у його автора, гуманіста, спікера Школи Рейфа Файнса (Ralph Fiennes), як той оцінює ситуацію в Україні і що б той порадив українським лідерам.
Павел Викнянский: Я могу отметить наблюдения: я фильм [«Кориолан»] смотрел, когда у нас не было ни войны, ни второго Майдана, и все это тогда как-то легче воспринималось. А сейчас я видел кадры происходящего в Украине, то, что мы видим каждый день по телевизору или в интернете, есть ДНР, есть заигравшиеся в политику киевские вожди, есть боль, есть неспособность лидеров разговаривать и понимать точку зрения народа.
И у меня в связи с этим к Вам просьба: могли бы, может, Вы как-то обратиться к нам, украинцам — украинскому народу, украинским лидерам — и попробовать что-то сказать, чтобы, может быть, нас смотивировало и помогло. Просто такой вот небольшой акт творчества. Спасибо Вам огромное!
Рейф Файнс [переклад із англ.]: Я не завжди готовий говорити про ситуації, стосовно яких я недостатньо поінформований. Мої знання про Україну обмежуються на тому, що я бачу в новинах, що я читаю у стисненій формі. Щось недвозначне сталося у вашій країні, що я як не ваш громадянин бачив лише по телевізору, те, що призвело, здається, вашу країну до кризи і поділу.
Я думаю, ваш лідер повинен віднайти у собі неймовірну завзятість і мудрість, аби вести свій народ, прийняти важливе рішення щодо людей на Сході України, залишатися сильним стосовно вирішення їхньої долі, а ви, народ в інших частинах України, протестуючі люди, маєте відчувати повагу щодо їхньої долі, ви не можете ігнорувати сильні почуття, їхні сильні почуття, а також їхнє розуміння долі, це стосується і земель, на яких вони живуть.
Гадаю, мені тут видається легко говорити щось про це, порівнювати все. Самореалізація людей є вартісною, а великі лідери — це ті, хто шукають нові шляхи для реалізації та прийняття.
Думаю, націоналізм і сепаратизм часто призводять до проблем. Знову ж таки, моя власна думка, коли я бачу як нависає націоналізм на Британських островах, наприклад, питання стосовно незалежності Шотландії. Якщо Шотландія стане процвітаючою, незалежною від Англії країною — гаразд, та ми здивовані: ми ж сім’я. З’явився неотесаний націоналізм і сепаратизм…
Я думаю, що для нас зараз важливо прибрати цю отруту з нашого життя. Нам треба перезапустити наше мислення, це і моя лепта в цьому світі. Я розумію це все більше, коли бачу подібне не тільки в Англії. Коли їхня жага до сепаратизму вщухає, відновлення займає багато часу для людей, що вмирали, страждали від різних видів зловживань. Мені видається, це траплялося в моєму житті, коли королева відвідала ірландський парламент і публічно там сказала кілька слів ірландською, потім мої ірландські друзі говорили, що це був акт прояву поваги. Це був момент, коли дві нації не зважали на якісь обурення. Звісно, це була незвичайна річ, бо на це витрачено було багато часу, сил і мудрості певних особистостей, лідерів, це не минається так просто. Але, як на мене, впадання у крайнощі націоналізму може призвести до катастрофи.
