10-12 лютого 2017р. на базі ДТВ «Сонячний» (с. Омельник, Кременчуцький р-н) відбулася VІ Полтавська регіональна «Зимова Студреспубліка» на тему «Модернізація Полтавщини: індустрія й інновації як точки зростання» [+ відео].
Ця тема об’єднала на одному майданчику кращих молодих людей із інтелектуальним потенціалом із Полтави та Кременчука, прогресивних модераторів, досвідчених експертів і впливових гостей. Про те, як проходила «Зимова Студреспубліка» у Полтаві, куди котиться Полтавщина й Україна, і що може стати на заваді — читайте далі.
Як готувалася перша в Україні гра про нову індустріалізацію
«Майже весь той потенціал, який був в України після розвалу Радянського Союзу втрачений, але міг би давати нам добробут. Українці можуть порівняти рівень життя тоді і зараз. Сьогодні ми розуміємо, що індустрія – це перспективно. Це можливість України стати суб’єктом в світовій геополітиці. Хтось «майданить», хтось застосовує силу, а ми «б’ємо по інтелекту». Деіндустріалізація забрала у нас шляхи до розвитку, а ми хочемо їх повернути і вдосконалити. Місія Студреспубліки – входження України до топ-20 розвинених країн світу», — коментує керівник гри, лідер полтавських республіканців Олег Слизько.
Оргкомітет Полтавської ЗиСР ретельно готується до кожної оргдіяльнісної гри. Цього року крім методологічної підготовки, полтавські республіканці провели ряд зустрічей і консультацій із відомими промисловцями. Так, 24 січня відбулася зустріч із головою Наглядової ради заводу «Електромотор» Сергієм Кожемяко. Змістовна розмова про сучасну українську промисловість із екскурсом у радянські часи і в люті 90-ті. Також Олег Слизько зустрівся з головою Правління регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, керівником заводу «Лтава» Сергієм Змієвцем. Досвід полтавських виробничників і, власне, їхню позицію щодо індустріалізації також покладено в концепт підготовки до гри.
Індустріалізація: що маємо і вектори подальшого розвитку
Вже з самого ранку 10 лютого в Омельнику учасників розділили на групи та запропонували знайти відповідь на питання: «Деіндустріалізація: проблеми чи перспективи?» і з’ясувати вплив деіндустріалізації на різні сфери життя. Після підготовки групи озвучили свої думки стосовно цього питання. В основному, учасники сходилися у своїх поглядах щодо проблем деіндустріалізації, але були й команди, що відстоювали перед аудиторією позитивні сторони деіндустріалізації, або які включають як позитивні моменти, так і негативні.
Після першого пленуму, що задав темпу всій грі, відбулося офіційне відкриття VІ Полтавської «Зимової Студреспубліки», на якому виступили гості: Наталія Шкоденко, заступниця начальника управління у справах сім’ї молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації, Світлана Неіленко, заступниця голови Омельницької об’єднаної сільської територіальної громади й Олександр Глазов, депутат Полтавської міськради, заступник голови профільної депутатської комісії.
Увечері, після плідної роботи у командах, гравці зібралися на участь у пленумі №2 «Вектори подальшого розвитку», де групи представили свої позиції стосовно основних напрямків, куди ми повинні рухатися далі. Позиція однієї з груп щодо нової індустріалізації була вщент розбита експертами, бо не врахувала перепон, які будуть створюватись майже звідусіль. Натомість, інші групи взяли на озброєння легкі напрямки:
група деіндустріалізаторів – сільське господарство, експорт наукового потенціалу і сферу послуг;
група трудових мігрантів – власний людський ресурс, який буде наповнювати економіку заробітками, а бюджет – відрахуваннями від грошових переказів із-за кордону;
група Полтавщини як вільної економічної зони теж не витримала критики, бо не забезпечила всіх умов для приходу іноземних інвесторів;
т.зв. «середня індустріалізація» позиціонувала себе як перехідний період до високотехнологічного, інноваційного виробництва.
Щоб прорватися — для початку треба не боятися 3D-принтера
Після пленуму республіканці відвідали презентацію роботи справжнього 3D-принтера та фрезерного станку з ЧПУ від підприємця-виробника, ветерана Студреспубліки Олександра Уриваєва й інженера-виробника Олександра Коршуна, гостей із Харкова, експертів Полтавської «Зимової Студреспубліки». З учасників ніхто вживу ніколи не бачив подібного устаткування. Принтер «надрукував» точно таку шестерню, за допомогою якої працює сам. Це нова перспектива у виробництві, але поки що не зовсім ліквідна в Україні, в першу чергу, на етапі усвідомлення.
Далі команди продовжили працювати над картинкою нашого майбутнього через критерій обраного вектору. Під час обговорень поставлених задач в учасників почали кардинально розходитися точки зору, тому деякі з них покинули свої групи і почали шукати однодумців або працювали самостійно. Нові індустріалізаційні процеси – тема неоднозначна і не має одновекторних відповідей. У грі виникла перша криза.
У зв’язку з подіями, які склалися, останній пленум затягнувся майже до 4-ї години ранку. По гравцях була добре помітна апатія всього українського народу, байдужість до розвитку. Багато учасників, зайшовши в глухий кут, радше готові були здатися зовнішньому ворогу, ніж взяти на себе відповідальність за модернізацію Полтавщини й України чи «зняти шапку» і попросити допомоги у конкуруючих груп. Розв’язання конфлікту розпочав Святослав Маслак, який розкритикував кризу комунікацій між групами як гальмівний фактор до будь-якого розвитку. Взаємними зусиллями було скликано переговорну групу і базово навколо позиції «середньої індустріалізації» домовлено об’єднати можливості всіх груп для того, щоб хоча б врятуватися.
Ранок почався вже з традиційного візиту на Полтавську ЗиСР голови Полтавської облради Олександра Біленького. Гість провів годинний факультатив про роль місцевої влади в індустріальному розвитку, відповів на ряд питань від учасників, а також подарував проекту планшет для майбутнього переможця. Василь Хоменко, голова профспілки Кременчуцького нафтопереробного заводу, депутат облради, й Олександра Шереметьєва, голова Омельницької об’єднаної сільської територіальної громади виступили з настановами на подальшу плідну роботу та поділилися своєю практикою у питанні прогресивного розвитку.
Відразу після цього новостворені групи знову презентували позиції щодо картини майбутнього. Консолідація зусиль через міжгрупову комунікацію дала свій результат, але повністю не задовольнила експертну спільноту гри. З’явилася група підприємців, аграрники ледве згадали за можливу кооперацію з промисловцями, група національного продукту не презентувала кінцевої мети проекту, а друга група національного продукту (колишні «середні індустріалізатори») виділили справжні пропагандистські методи для популяризації місцевого виробника.
Далі Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України, виступила з факультативним заняттям «Ініціатива прозорості видобувних галузей на Полтавщині» і презентувала можливу громадську роль у розвитку нафтогазового комплексу регіону, власне кажучи, чого майже не зачіпали учасники у своїх презентаціях. Нафтогазова область є справжньою точкою зростання для нашого регіону. І сьогодні важливо отримати можливості для місцевого впливу на галузь.
На 4-му пленумі говорилося про механізми взаємодії всіх інструментів для досягнення сформованої картини майбутнього. Інструменти презентовані групами невдало, точніше було передбачено далеко не всі, які використовуються у цих проектах. Це говорить про те, що комплексне представлення ситуації й цілісне уявлення майбутнього, про що постійно стверджують республіканці, шкутильгає як в громадському середовищі, так і в політикумі в Україні. Це була друга криза в грі. Для її вирішення групи заплатили усі наявні «додані вартості» і повинні були на наступний пленум розширити коло прихильників своїх ідей як мінімум до 10 учасників.
«Наш обов’язок — бути гідними. Гідними того, щоб жити на нашій землі»
Після вечері відбулася традиційна на Полтавській ЗиСР зустріч із лідером республіканців України Павлом Вікнянським. Основні моменти його промови: вкрадений потенціал України, втрачене покоління молоді, історична жертовність народів розвинених країн, яку вони пережили у боротьбі за розвиток, нова індустріалізація і її місце у досягненні Україною рівня топ-20 розвинених держав світу, Полтавщина як осереддя української ідентичності. «Йти проти течії, не погоджуватись, знаходити раціональні аргументи – це стиль життя, який буде ефективним у вирішенні наших проблем. Маючи найчудовішу землю, найкращих людей і в той же час бути на найнижчому шаблі практично всіх рейтингів по якості життя, доходів і т.д. — чи це не принизливо? Наш обов’язок — бути гідними. Гідними того, щоб жити на нашій землі», — підкреслив Вікнянський.
Після роботи в групах учасники зібралися на факультатив відомого політичного філософа Андрія Окари «Україна, Трамп і модернізація. Якою повинна бути успішна модернізація в умовах постіндустріалізму та нового світового устрою». У відтінку сучасної повістки денної по Україні, особливо після зміни президента США, експерт говорив, як могла би розвиватися Полтавська область, але не робить цього.
Далі, тільки на 5-му кроці мова йшла про ресурси для втілення ідей, а не ставили це питання першим, як звикли за багато років чиновники, що є вкрай помилково. Першу групу національного продукту було розпущено, а друга група національного продукту (колишні «середні індустріалізатори») презентувала свої ресурси через емісію грошових коштів і спрямування їх у виробництво продукції, сировиною яких є товари, які «не прив’язані» до долару. Це, на їх думку, повинно, насамперед, реалізувати ряд інфраструктурних проектів, дати робочі місця і фактично запустити економіку, а економічний ефект компенсує інфляцію, зате будуть працювати цілі галузі і зменшиться безробіття. На цьому кроці група пропонувала повністю розірвати відносини з Міжнародним валютним фондом.
Група ж підприємців пропонувала вкласти кошти у 3D-принтери і друкувати ними фактично все, що можна: будівельні матеріали й цілі будинки, посуд, канцтовари, зброю тощо… Група форсованої індустріалізації в особі політичної партії запропонувала сміливі й широкі механізми пошуку ресурсів від залучення коштів трудових мігрантів до підвищення податкового навантаження для ТНК і політики деолігархізації, але не змогла зухвало протистояти «міжнародним партнерам» і захистити позицію, у підсумку група ледве не була розпущена.
Щоб здійснити нову індустріалізацію, потрібно вирішити питання влади
Після цього учасники переглянули документальний фільм авторства Полтавської Студреспубліки «Міфи про (де)індустріалізацію», або «Деіндустріалізація по-українськи: міжнародний погляд». Зйомки фільму відбувалися на території України, Великої Британії, Грузії, Данії, Ізраїлю, Ісландії, Литви, Казахстану, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, ОАЕ, США та Франції.
12 лютого був завершальний етап роботи Полтавської регіональної ЗиСР, де всі учасники на останньому пленумі разом обговорювали план дій стосовно модернізації Полтавщини та України в цілому. Одним із більш-менш зрозумілих планів була презентація групи помірної індустріалізації – модернізація через прихід до влади політичної сили, яка декларувала різноманітні свободи, у т.ч. й легалізацію марихуани. Це стало справжнім розкриттям горизонтів для прогресивних, але маргінальних груп, які повірили владі в особі гравців Богдана Хоменка, Олександра Єжова і Ко. Цим самим було виграно невелику кількість часу як кредиту довіри до влади і надано можливість презентувати будь-які ідеї задля досягнення модернізації країни.
Підприємці презентували план власної інноваційної соціальної й економічної ініціативи – 3D-принтери, що друкують людські органи, які будуть іти на експорт, а для громадян України – надаватися безкоштовно за спеціальною державною програмою. Група міжнародних фондів пророкувала колапс як відправну точку до розвитку, але не змогла переконати діючу владу дати їй важелі впливу для стабілізації ситуації, на що відразу відреагували США і МВФ, які вважають необдуманою, але й доволі загрозливою ситуацію щодо розвитку виробництва на Полтавщині і в Україні, а натомість готові надати підтримку для розвитку аграрної сфери. Фактично у грі збоку влади були продемонстровані наміри відмовитися від допомоги, а насправді зовнішнього управління державою збоку західних «партнерів».
«Гра закінчилася. Залишилось багато питань. Проект показав, що нова індустріалізація можлива в принципі і є не лише точкою росту для регіону й України в цілому, а є інструментом для позитивного перетворення соціально-економічних відносин у суспільстві. Але для цього потрібні нові політичні сили при владі, політична воля і справжня децентралізація повноважень, яких насправді немає, бо для вирішення серйозних місцевих питань вектор усе одно повертається до столиці, як сталося і в грі. Лише владний інструмент може дати справні зачатки нової індустріалізації.
Завдання влади – це не лише розподіляти бюджет, але й наповнювати його. А функція бюджету – це, у т.ч. забезпечити умови, дати старт, створити можливості, щоб далі був розвиток. Правильно розподіливши бюджет, виділивши кошти на те, що повинно давати в десятки разів більше – оце і є головне завдання.
З іншого боку, ми розуміємо, що промисловість має постійно оновлюватись. Процес модернізації повинен бути безперервний. Інакше ми просто втратимо конкуренцію, як це було після 1991р., коли мільйони людей залишились без роботи й економіка падала.
Для постійного прогресу потрібні інновації. Ми звикли це слово чути дуже часто, але лише невелика частина з цього є справжніми інноваціями. Це те, чого ще не було ніколи до нас, це те, що може Полтавщина й Україна запропонувати світові й отримати з цього максимальні для себе вигоди.
Знову ж таки, яка повинна бути роль держави? Така сама – створювати можливості, майданчики, шукати першочерговий ресурс, вкладати в науку, в наше покоління, що підростає. І взагалі – це має бути курс держави», — рефлексія ігротехнічної групи полтавської гри.
Загалом, за 3 дні було проведено 6 пленумів у режимі нон-стоп. Тріумфатора всього проекту виявити важко, а от у грі V місце отримала Катерина Філічкіна, студентка Полтавського університету економіки і торгівлі, 4-ю стала Анастасія Бридихіна з Полтавської державної аграрної академії, III місце виборов новачок оргдіяльнісних ігор Євгеній Шупертяк із Полтавського політехнічного коледжу НТУ «ХПІ», ІІ місце взяв досвідчений гравець, підприємець Олександр Єжов і переможцем став Студентський мер Полтавщини-2014/2015, студент ПУЕТ Богдан Хоменко. Тепер збирається делегація, яка буде представляти Полтаву на«ІХ Зимовій Студреспубліці».
* * *
Полтавська Студреспубліка дякує за підтримку партнерам: Полтавській облраді (О.Біленький), управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації (О.Буцький, Н.Шкоденко, М.Засенко); управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому (О.Ромас, А.Павленко), ОК «Нафтохімік» (К.Есаулко), Полтавській державній аграрній академії (В.Аранчій), Полтавському університету економіки і торгівлі (О.Нестуля), виконкому Кременчуцької міськради (В.Малецький), ДТВ «Сонячний» (В.Вілівчук) і студентській раді міста Полтави.
Окрема подяка від організаторів за ресурсну підтримку: ПАТ «Електромотор» (С.Кожемяко), ТМ «Полтавочка» (І.Сасін), а також особисто республіканцям Олегу Вустенку, Сергію Шахову і Роману Широких, Антикафе Freedom і магазину «КнигоЛенд».
Дякуємо за змістовне наповнення гри: лідеру республіканців України Павлу Вікнянському; політичному філософу Андрію Окарі; підприємцю-виробничнику Олександру Уриваєву; лідеру Політичної партії «Республіка» Олександру Щербі; інженеру-виробнику Олександру Коршуну; члену громадської ради при МінАПК Андрію Гедровичу; доценту кафедри економіки ПДАА Юлії Самойлик; голові Полтавської філії Суспільної служби України Ганні Кіященко; науковому співробітнику Полтавського музею авіації і космонавтики, к.і.н. Владлену Орлову; переможцю Полтавської ЗиСР-2013 Євгенію Павлову і нашим міжнародним партнерам і друзям: керівнику проектів клінічних досліджень компанії AB Sciense Олегу Вустенку (м. Париж, Франція); голові фундації «Євромайдан-Варшава» Наталії Панченко (Польща-Ісландія); студентам-практикантам, республіканцям Ігорю Журбенку, Олені Курішко, Віталію Мусієнку та Богдану Шевченку (м. Орхус, Данія); M.Sc., MBA Сергію Аксьонову (Німеччина); керівниці сервіс-групи Molecule art lounge gallery Вікторії Петровій (м. Дубаї, ОАЕ); ветеринарній лікарці ТОО «Байскерске Агро» Катерині Ярмош (Казахстан); Президенту Американської міжнародної медіагрупи Сергію Шахову (м. Чикаго, США); студентці-практикантці Аліні Клименко (Норвегія); магістерці з державного управління Лілії Василенко (Альберта, Канада); інженеру Сергію Кадучці (м. Ферум, Велика Британія); професійній моделі Юлії Фесіній (м. Гуанчжоу, Китай); студентці Техніон Хайфа Анні Коп’як і директорці Volonteer community Єлизаветі Мекешкіній (Ізраїль-Україна); начальниці відділу з питань забезпечення діяльності керівництва Полтавської облради Марії Тютюнник (Україна-Литва) та професійному ведучому Роману Дрібному (Україна-Грузія).
А для учасників Полтавської «Зимової Студреспубліки», наших партнерів і на благо Полтавщини в ім’я України працювали організатори: керівник гри Олег Слизько, керівник ігротехнічної групи Роман Широких, ігротехніки Олександр Глазов, Олександр Волощук та Артем Ніколенко, менеджерка проекту Алевтина Вакуленко, фіксатор гри Денис Губський, команда Першого інформаційного каналу «Йо-Майо» у складі Іллі Ярового та Юлії Гусар; Євгенії Мостепанюк і Сергія Шабельника, – творчої групи ІВ «Хроніки», а також Марія Бойченко, Дмитро Кандиба й Анастасія Голос.
