Ніколенко: «Cтипендіальна реформа не сприятиме розвитку освіти»
Незважаючи на весь скепсис і спроби боротьби студентів, влада таки нав’язала курс на звуження соціального забезпечення студентів. Завдяки «стипендіальній реформі» здебільшого відмінники, а також невелика кількість соціально нужденних можуть претендувати на виплати. Всі інші – залишилися ні з чим. Артем Ніколенко, один із активістів Київської Студреспубліки, студент, юрист, прокоментував нововведення в ефірі «Громадського радіо».
Студреспубліка активно виступала проти даної версії змін. Але реалії – є реалії. Як тепер будуть нараховуватися стипендії, що таке «стипендіальні ради» і яку вони відіграватимуть функцію, чи зможуть студенти проконтролювати правильність розподілу стипендій і скільки ж тепер вони отримуватимуть — у прямому ефірі «Громадського радіо» 8 січня 2017р. із Артемом Ніколенком обговорювали Едуард Лозовий та Євгенія Гончарук.
Едуард Лозовий: У нас гаряча тема. Згадалася приказка: «Від сесії до сесії живуть студенти весело». А ще веселіше вони живуть, коли отримують стипендії. І тут почалася раптом реформа у такому болючому питанні. В грудні Міністерство освіти та науки за підтримки Кабінету міністрів провели нові зміни в стипендіальній системі, які вступили в силу з 1 січня. Пропонується збільшити стипендії тим, хто добре вчиться, але гарантованих стипендій стане менше.
Як ці зміни сприймуть викладачі і студенти, чи вплинуть вони на якість освіти, поговоримо з представником студентства громадської організації «Студентська республіка» Артемом Ніколенком, який і є студентом-юристом. Добрий ранок. Дякую, що завітали.
Стипендії залишили лише для близько 50% студентів
Артем Ніколенко: Доброго ранку.
Едуард Лозовий: Чи була потреба зміни стипендіальної системи?
Артем Ніколенко: Реформа стипендіальної системи необхідна, її потрібно змінювати в бік [збільшення] мотивації студентства — найбільш успішні мають отримувати більшу нагороду. Але це має бути не за рахунок студентів, які навчаються трохи гірше. Це і є ключовим питанням.
Едуард Лозовий: Давайте пояснимо саму природу стипендій. Академічна зрозуміла: якщо ти добре склав сесію, то і стипендію отримав, якщо здав її тяп-ляп, телефонуєш батькам і кажеш: «Мамо, тато, присилайте гроші і харчі, бо стипендії немає». Але були і соціальні стипендії, які підтримували студентів. Наскільки соціальні стипендії підтримували студентів з малозабезпечених сімей?
Артем Ніколенко: В нашій країні 11% студентів живе лише за рахунок стипендій. І це значний прошарок населення. По-друге, зі стипендією студент забезпечений можливістю навчатися, не відволікаючись на заробітки.
Едуард Лозовий: Для великої частини студентства суттєвою підтримкою була соціальна стипендія. Тепер за неї доведеться боротися. Скільки студентів в цьому році ризикують залишитися без стипендії?
Артем Ніколенко: Це були окремі стипендії дітям-сиротам, тим, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і т.д. Але її не отримували особи з малозабезпечених сімей, вони йшли в рамках «звичайної» стипендії. І тепер ризикують не отримати ніякої стипендії взагалі. Якщо ми подивимося на стару систему, 73% студентів, що вчились на бюджеті, отримували стипендію. За новою системою, стипендію в університеті можуть отримати 40-45%, у середньому 43%. +7%, які призначені для соціальних стипендій, разом буде складати лише 50%.
Едуард Лозовий: Тобто весь стипендіальний фонд буде розподілятися лише між половиною студентів.
Як тепер відбиратимуть стипендіатів?
Євгенія Гончарук: Ті, хто будуть отримувати академічну стипендію, визначатимуться за рейтингом. Рейтинг же, в свою чергу, буде встановлювати університет. Як це буде робитися?
Артем Ніколенко: В університеті формується стипендіальна комісія, яка складається з адміністрації університету та представників студентства. І вони вже затверджують методику оцінювання і встановлення рейтингу. Відповідно до цього, люди, які зайняли найвищу позицію в рейтингу, будуть отримувати стипендії.
Едуард Лозовий: У Міністерстві освіти, п. Гриневич сказала, що 90% стипендій буде базуватися на успішності навчання, але 10% — це критерій, який визначає сам навчальний заклад. Як його будуть визначати.
Артем Ніколенко: 10% — це [квота] громадській активності студентів, роботі в університеті, науковій діяльності, щоб були мотивовані й інші студенти, які ведуть активну діяльність тощо.
Едуард Лозовий: Повернемося до стипендіальних рад. Наскільки були ефективними досі такі стипендіальні ради, на що вони впливали і хто ті студенти, які входять в ці комісії? Адже, як Ви зазначали, вони складаються наполовину з викладацького складу і наполовину зі студентського.
Артем Ніколенко: Є велика проблема «кишенькових» комісій. Вони можуть бути пролобійованими, і це вже запитання до самих університетів. Це є значний ризик, хоча присутність 50% студентів у цих комісіях — це значна цифра, крім того, сюди ще входять первинні профспілкові організації. Тобто, є сподівання, що ці ради будуть працювати чесно, принаймні в деяких випадках.
Едуард Лозовий: У ці комісії з боку студентства входитимуть старости груп чи наближені до деканатів, ректоратів студенти? Якщо прості студенти не задоволені тим, як вони відстоюють їхні позиції в цій комісії, чи можуть вони вимагати переобрання цих студентів-делегатів?
Звичайно, органи студентського самоврядування — це колективні органи, де працює формат делегування. Наскільки ж він працює, це запитання, знову ж таки, до самих вишів. Якщо ж студенти не задоволені, якщо інструмент студентської ради не діє, по якимось причинам заблокована діяльність переобрання або можливість впливу на студентів, які будуть делеговані — є можливість створення окремих профспілкові організації і вже від них делегувати студентів до стипендіальних комісій.
Євгенія Гончарук: Мені здається, що подекуди студентські організації не дуже активні. Вони самі по собі існують, а студенти самі по собі. Чи немає такої проблеми?
Артем Ніколенко: Є така проблема, я особисто стикався. З точки зору студентів, можливо лише формувати свої органи, які чесно будуть представляти їхні інтереси. Наприклад, незалежні профспілки — доволі гарний інструмент. З точки зору прогресивної влади, яка турбується про якість освіти, вона змушена надати якісь ефективні інструменти студентської самоорганізації. Якщо вони не вносяться, потрібно шляхом діалогу переглядати, як їх можна змінити.
Як влада маніпулює інформацією по стипендіях?
Едуард Лозовий: Скажіть, загалом держава зекономила гроші на цій реформі чи ні?
Артем Ніколенко: Будемо дивитися вже по наслідкам, але по тих кроках, які зроблені на сьогодні, я можу сказати, що так. Значна частина студентства вже не отримує стипендії. По-друге, ці спекуляції, що буде підвищення стипендії, є цинічними. Оскільки в нас і раніше було встановлено законом, що стипендія має бути на рівні прожиткового мінімуму. Але заступник Міністра [фінансів] Марченко каже, ну і що, в нас і раніше багато законів не виконувалося. На сьогодні в нас прожитковий мінімум 1 600 грн, отже по факту збільшення стипендій немає, оскільки вони і будуть цього року 1 600-максимум 2 000 грн. Тобто це просто виконання вже давно існуючого закону, а не підвищення стипендій. Потрібно просто називати речі своїми іменами.
Євгенія Гончарук: Що тепер потрібно робити відмінникам, щоб отримувати академічну стипендію?
Артем Ніколенко: Я стикаюсь із ситуацію, що на факультеті навчається на «відмінно» 40% студентів. І тепер обирати кращих будуть за тими 10% громадської й іншої діяльності, про які ми говорили в контексті рейтингу.
Євгенія Гончарук: І ці 40% відмінників повинні будуть щось вигадувати, імпровізувати бурхливу діяльність, щоб бути в рейтингу вище?
Артем Ніколенко: Так, адже ніхто не забороняє їм це виконувати формально, також я не виключаю питання корупції, тому що, напевно, будуть позови щодо скасування рішень стипендіальних комісій, і позови щодо скасування рішень Кабінету Міністрів.
Едуард Лозовий: Дякую, пане Артеме. Нагадаю, ми вели мову про нову систему нарахування стипендій, які начебто стануть більшими, але натомість просто будуть нарешті виглядати відповідно до встановлених законів, натомість отримувати їх будуть менше студентів і менше буде отримувати гарантовані соціальні стипендії.
