До влади мають відфільтровуватися кращі, а не гірші, як зараз
5 лютого 2016р. у Києві відбувся форум, присвячений відповідальному лідерству та муніципалітетам. Участь узяли міські голови, депутати місцевих рад, інші чиновники, експерти, громадські активісти. Павло Вікнянський, лідер республіканців, був спікером однієї з секцій, під час якої викрив практики негативного соціального відбору в Україні і розказав про те, а як же по-нормальному молодь має потрапляти до місцевої влади і яке відношення молодих людей до можливості такої кар’єри [+ відео].
Молодь України замість того, щоб не на словах, а на ділі стати драйверами змін, на жаль, не дуже бажає працювати в органах влади, місцевого самоврядування: що є причиною цього, як змінити ситуацію, яким чином зробити роботу в муніципалітетах модною — у цьому матеріалі.
Студреспубліка має великий досвід співпраці з влади державними органами, відповідно, розуміє, як молодь може потрапити до влади — мабуть, саме тому київський Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)» запросив громадський рух до участі в події, а Вікнянського — виступити спікером під час однієї з секції.
Окрім того, що ми постійно співпрацюємо з міністерствами, іншими органами влади, вихідці з Студреспубліки є працівниками регіональних адміністрацій, муніципалітетів, частина з них займає досить високі посади, є депутатами місцевих рад.
Мотивація молоді йти до влади
На початку виступу на секції «Як залучати молоді таланти до муніципалітетів» лідер республіканців Павло Вікнянський поінформував присутніх про результати проведеного Студреспублікою разом із організаторами форуму експертного опитування громадських активістів щодо відношення молоді до муніципальної служби. Згідно нього трохи більше 60% молодих активістів хотіли б працювати у муніципальних органах свого міста.
Серед чинників, що приваблюють їх: можливість впливати, робити реальні зміни, нести користь людям, самореалізація, постійна комунікація з людьми. Відвертає ж від роботи у місцевому самоврядуванні учасників опитування, передусім, маленька зарплата, а також спокуса владою та грошовими потоками, те. що кожен має виконувати «свою роботу», упереджене ставлення до молодих фахівців тощо.
Також Вікнянський зосередився на реаліях сьогодення, коли переважні шанси на потрапляння у владу регіонах мають не політичні активісти, а представники місцевих кланів, «князьки». Прикладом негативного відбору він назвав сім’ю Балог на Закарпатті, зокрема, як різні представники цього клану обіймали посаду мера Мукачева.
Держслужба повинна стати модною
А як же потрібно по-нормальному, щоб був позитивний відбір, залучати молодь по муніципалітетів, — про це далі говорив лідер республіканців. Перший щабель: активність у рамках громадських організацій, партій, студентського самоврядування та/або робота у консультативно-дорадчих органах, громадських радах, та/або стажування у муніципалітетах, залучення до різноманітних кадрових резервів, та/або робота позаштатними радниками, помічниками депутатів, мерів, та/або участь і перемога у проектах Студреспубліки. Другий щабель, він іде після проходження чогось із першого щабля: перемога у місцевих виборах разом із відповідальними політичними партіями та/або працевлаштування через відкриті конкурси.
Окрім Павла серед спікерів був інший республіканець — депутат Студентського парламенту України-2015/2016, Студентський мер Херсонщини-2015/2016, голова молодіжної ради при Херсонському міському голові Юрій Капушенко. Він на власному прикладі розвіював стереотип, що будь-який консультативно-дорадчий орган при владі є формальним, не ефективним і не цікавим молоді. В Херсоні зараз усе досить потужно, а студенти та молоді люди залюбки приєднуються до різноманітних спільних активностей із владою, тим самим роблячи роботу з муніципалітетом більш зрозумілою та привабливою.
Участь у секції в якості спікерів також брали Денис Бродський, відомий HR експерт, екс-голова Нацдержслужби; Оксана Маріна, членкиня правління ПАТ «Укрзалізниця»; Ігор Попадюк, начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківського міськвиконкому; Роман Рубченко, представник ініціативи «Професійний уряд»; Світлана Ярова, наймолодша депутатка Вінницької міськради.
Найпалкіша дискусія за участі й аудиторії розгорілася з приводу того, як повинно бути, а як воно реально є, адже молодь не стоїть у черзі, щоб працевлаштуватися в муніципалітети. Одні відстоювали позицію того, що всім потрібно самим за себе турбуватися і забути про те, що держава чимось має допомагати або створювати умови.
Вікнянський заперечив державо-скептикам, які пропагуючи егоїзм, на ділі залишають людину сам на сам із пострадянським державницьким монстром: «У нас є один біль, про який варто сказати — це деінституціоналізація всього в Україні: у нас не працюють інститути, які повинні бути фабрикою лідерів. Потрібно показати, що бюрократична робота є цікавою, потрібно знаходити там речі, які можуть захоплювати, що реальні зміни — це не покричати на мітингу тільки, а що демократія — ось вона, в процедурі».
