Дістати бажану посаду у державі та створити проект «Україна своєї мрії» змогли представники української молоді, які приїхали на мульти-фестиваль «Студентська республіка» у розважальний комплекс «Сонечко» поблизу Євпаторії. «Держава — це механізм управління спільним», — говорять учасники форуму. Щоб знати цей механізм, потрібно подивитись на нього зсередини.
Проект «Україна своєї мрії» відбувається у формі гри, але учасники сподіваються, що набуті навички допоможуть їм у реальному житті, у побудові кар’єри. У «Студентській республіці» є органи влади з усіма її представниками, вибори президента, триває обговорення ідей та перевіряють їх на життєздатність. Щоб бути обраним, кандидату треба мати чітку позицію, оцінену експертами й підтриману громадянами Студреспубліки. Говорять, що виграти вибори на «Студентській республіці» дуже складно, адже громадяни не заангажовані, мають свій погляд на політичне становище та чітко знають, яку країну хочуть створити. Молоді громадяни дуже цінують думку експертів, які з радістю виступають на фестивалі. Експертами стають запрошені спеціалісти з різних сфер: від філософії до економіки. У «Студентській республіці» є навіть місцеві ЗМІ. На території фестивалю виходить дві щоденні газети: офіційна «ЗаДіло!» та розважальна «Хроніки». Цікаво, що у першому номері офіційної газети надруковано «Поради молодіжним мережам/асоціаціям» від Богдана Гаврилишина.
Олег Слизько, учасник «Студентської республіки» (у дев’ятий раз):
— Зараз люди живуть окремо від держави, й політика — окремо від людей. Якщо молоді люди будуть політично грамотними, матимуть політичну свідомість, зможуть розуміти усі процеси, відрізняти правду від брехні, то це в рази покращить якість українського політикуму. Люди, які неодноразово беруть участь у «Студентській республіці», за своїми задатками і здібностями стоять вище, ніж політики, які зараз є в Україні. Час літніх політиків закінчується, тому що потрібно швидко на все реагувати. Звичайно, молодь одразу не зможе прийти в політику, посісти якісь високі пости, але деякі вихідці «Студентської республіки» вже зараз перебувають на посадах у різних політичних партіях.
— Я прийшов сюди, тому що ще зі шкільних лав мене дуже турбувала ситуація в державі, і я чекав можливості, щоб впливати на її розвиток. Тут я бачу реальний вплив на формування позиції молоді і впевнений, що скоро ми переростемо з маленького масштабу роботи до більш серйозного.
Нікіта Худяков, учасник зустрічей зі спеціалістами:
— «Студентська республіка» впливає на існуючу ситуацію в країні, тому що молодь, яка тут була, реалізує проекти, плани у своїх містах. Наприклад, я з Миколаєва, а тут знайшов людей із Кіровограда, які займаються схожими справами, що й я. Зараз ми робимо спільний проект, пов’язаний з кіно. Гадаю, учасники «Студентської республіки» впливають на стан країни через свої невеличкі справи. Дуже круто, що спеціалісти, присутні тут, доступні в неформальній обстановці, з ними можна говорити на пляжі та дізнатися таку інформацію, яку ніколи не почуєш на лекціях чи конференціях.
Ольга Рачук, заступник Студентського мера міста Запоріжжя:
— Це унікальний проект для саморозвитку, він допомагає зростати. Я приїхала сюди втретє. Кожен рік тут є щось нове. Цього року в Україні — вибори, тому цікаво дивитись, як учасники моделюють проект. Здобутий досвід я вже втілюю в життя в Запоріжжі: там я депутат молодіжної ради. А нових знайомих я запрошу до себе в місто, щоб вони провели якісь тренінги і семінари.
«Студентська республіка» схожа на реальну країну, на жаль, навіть у поганому. Наприклад, на території можна вільно купити алкоголь. І, як у справжній країні, не кожний громадянин є активним та цілеспрямованим. Так, на одній із лекцій на запитання: «Для чого ви сюди приїхали?», переважна більшість відповіла: «Відпочивати». Звичайно, пасивність помічають ті «громадяни», яким не байдужа їхня Республіка.
«Більшість учасників займається дозвіллям, проводить час на пляжі і не знає суті гри, не знає, які ідеї обговорюються на кластерах. Тільки невелика частина учасників генерує нові ідеї, проекти. Це також створює аналогію реальній ситуації, тому що далеко не всі громадяни піклуються та цікавляться ситуацією в країні», — зазначає Нікіта Худяков.
«Мені подобається цей проект, але коефіцієнт корисної дії тут не максимальний. Гадаю, ті, хто насправді працює, може створити всеукраїнську організацію чи партію з міцною, розгалуженою системою зв’язків», — вважає політолог Андрій Окара.
Говорять, що на «Студентських республіках» різних років учасникам вдавалося передбачати ситуацію в Україні. Найяскравіший приклад був 2004 року, коли на фестивалі відбулася революція, а потім в Україні був Майдан.
«День» запитав у активних учасників «Студентської республіки», майбутніх та навіть теперішніх політиків, якою вони бачать роботу майбутньої влади.
Олександр Щерба:
— Ми дуже централізована держава, яка перебрала стільки функцій, що просто не може їх нормально адмініструвати. Потрібно певні функції або передати на місця, або віддати громадянському суспільству.
Олег Слизько:
— У нас є два важливі питання. Перше — це політична грамотність. Друге — кадрова проблема. Українці з радянських часів звикли, що ними хтось керує з Москви. Людей не підготували до ринкової економіки, до демократії. Скажімо, референдуми — це великі витрати, їх потрібно влаштовувати тільки при вирішенні дуже важливих справ. Але місцеве самоврядування може влаштовувати голосування на сайті, або якимось іншим чином запитувати думку громадян, а потім у звіті писати, що зроблено так, тому люди підказали.
Нікіта Худяков:
— Спеціалісти та учасники «Студентської республіки» багато говорять на тему творчості, як світову тенденцію, тому що творчість є частиною будь-якої діяльності людини, зокрема й політики. Йдеться про творчість у широкому розумінні. Нетворчій людині складно бути ефективною. Якщо ти хочеш бути конкурентоспроможним на ринку праці, ти маєш бути креативним. Простіше кажучи, політика — це мистецтво. Сьогодні все більше людей це розуміють.
Дістати бажану посаду у державі та створити проект «Україна своєї мрії» змогли представники української молоді, які приїхали на 
