Організаторами круглого столу виступили ВСМДГО «Український молодіжний форум», ВМГО «Студентська республіка», ВМГО «Українська Студентська Спілка» та ВМГО «Спілка молодих державних службовців України».
Слід зазначити, що подія викликала певний резонанс, адже не часто збираються поза стінами чиновницьких коридорів в конструктивній, але не офіціозній атмосфері лідери організованого молодіжного і дитячого громадського руху. Отож, зійшлося понад 50 громадських діячів.
Під час обговорення були розглянуті питання очікуваної ліквідації Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, нещодавньої урядової ініціативи щодо зниження вікового цензу молоді, поширення тенденцій соціальної депресії серед молоді тощо.
Засідання відкрив Олександр Олійник, директор департаменту освітніх та наукових програм Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», який люб’язно надав приміщення для проведення заходу. Він зазначив, що розцінює під молоддю людей до 35 років і вважає це нормальною європейською практикою. Тому, якщо вік буде зменшено — це буде суперечити певним тенденціям євроінтеграції.
У своєму виступі директор департаменту молодіжної політики Мінсім’ямолодьспорту Ігор Хохич зазначив, що молодіжна політика повинна бути на помітному для молоді, вагомому рівні, а державний орган, який займається молодіжною політикою, повинен бути впливовим, і з ним повинні рахуватися. «Щодо ініціативи до зниження вікового цензу молоді та інших, то влада хоче знати думку громадськості з цього приводу, щодо соціальної депресії, то влада також готова до ініціатив, але за багато років кількість молоді у громадських рухах тримається на одному рівні в 3-4%, і якщо ми збільшимо цей показник хоча би до 10%, то це буде досить вагомим досягненням», — підкреслив посадовець.
В.о. Голови Українського молодіжного форуму, кандидат політичних наукКостянтин Захаренко торкнувся болючих питань очікуваної в ході адміністративної реформи ліквідації Мінсім’ямолодьспорту. Він у своєму виступі наголосив, що соціальні служби, які хочуть згідно адмінреформи скоротити, в принципі, як такі, існують і певну роботу здійснюють, але той обсяг завдань, які перед ними стоять, вони ніяким чином не можуть замінити реальною роботою, яку б могли проводити громадські організації: «І реально відлуння від тої кількості коштів, які вкладаються в цей напрямок, значно менший, ніж робили молодіжні організації в самому, навіть, найгіршому часі, в самих найгірших умовах».
Щодо ліквідації «молодіжного» міністерства та включення молодіжної складової до підпорядкування якогось іншого міністерства, Костянтин Захаренко підкреслив, що «державнийорган, який би займався молоддю, повинен бути з нормальним статусом, без приєднання до нього будь-яких незрозумілих додатків з сімейною, демографічною, гендерними і іншими політиками». «Стосовно інформації про наміри зниження молодіжного віку до 24 років, то керуючись принципами Ради Європи, він визначається до 35 років. Адже процес соціалізації людини закінчується в 35 років, після 35 — це вже дійсно зріла людина. Навіть Конституція визначає, що з 35 років людина може обиратись Президентом України», — сказав Захаренко.
Лідер Студреспубліки, голова Секретаріату УМФПавло Вікнянський у своєму виступі зазначив, що зменшуючи граничний вік молоді, а значить і питому долю молодих людей серед всього населення України (до рівня десь 7%), ми зменшуємо можливий вплив молоді на формування в тому числі соціальної політики держави. Вікнянський запропонував декілька пунктів, яких потрібно дотримуватися, щоб були якісні результати. Передусім це те, що молодіжні та дитячі громадські організації мають гуртуватися і постійно перебувати в ситуації планування, спільних дій, реалізації проектів і комунікації, при цьому бути єдиним фронтом.
Голова виконкому ВМГО «Спілка молодих державних службовців України» Анатолій Половинець навів інформацію про європейський досвід щодо градуювання молодіжного віку та про концепцію співуправління між державою і молодіжними організаціями, якою керуються в Європі.
У продовження дискусії громадський діяч Михайло Притула поглянув на проблему з іншого ракурсу і визначив, що питання стоїть не в грошах і повноваженнях, а в площині соціальної психології: «Наразі головної мети нема, ми не підкреслюємо важливість мети перед молоддю. Тому перше, що ми маємо зробити, і це стосується не лише молодіжних організацій, але й усієї країни — це визначитись, куди ми йдемо, що ми будуємо, що ми робимо — і тоді буде зрозуміла роль молоді, і те, що є більш важливі речі, ніж збільшення або зменшення віку молоді. На сьогоднішній день люди не знають куди вони йдуть, і це є першочерговою проблемою».
До речі, присутні погодилися, що ні державна молодіжна політика, ні молодіжний рух не мають чіткої мети для своєї діяльності, яка б була зрозуміла і регулярно озвучувалася найвищим керівництвом держави.
Володимир Крейденко, голова ВМГО «Совість і надія України», який мав слово далі, зробив висновок, що держава хоче скоротити свої видатки на молодь, тим самим урізати можливість отримати ті чи інші пільги: «Якщо відбудеться зменшення віку до 24 років, то це погрожує неможливістю отримання молодіжного кредиту на купівлю чи будівництво власного житла, неможливістю кредиту на навчання, а також зникнуть молодіжні організації, а залишаться лише студентські».
Член нацкомітету “Молодіжна варта” Олександр Солонтай зауважив, що мова йде про виключення молоді як цілої категорії від прийняття рішень, бо підтверджує це те, що минулого тижня був прийнятий закон, який зменшив кількість людей, які можуть бути віком понад 35 років у керівних лавах молодіжних організацій з 15 до 10%. «Щодо ініціатив влади, треба спочатку реалізовувати програму Уряду, Закон України “Про засади внутрішньої політики” на цей рік, в якому сказано, які саме орієнтири молодіжної політики на цей рік, влада повинна організовувати, а також передвиборчу програму «Партії Регіонів» і Президента», — підкреслив Солонтай.
Позиція Івана Крулька визначалася тим, що не має значення, як буде називатися орган, що займається молодіжною політикою, головне, щоб він дійсно займався державною молодіжною політикою. «Можливий також варіант створення окремого урядового органу, який би переймався виключно молодіжною політикою, але найголовніше, щоби не сталося так, що взагалі державна молодіжна політика випаде на кілька років з сфери державного управління», — відзначив колишній заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту.
Найактивніший лідер дитячих організацій України Олександр Стефанович торкнувся питання координації молодіжного і дитячого руху та ситуації в УМФ:«пропоную редакцію статуту, що напрацювали, довести «до ума», і тоді УМФ дійсно буде організацією, яка представляє наші інтереси в боротьбі з тими чиновниками, які хочуть нас реорганізувати».
У цілому учасники заходу підтримали курс Президента України на входження України до 20 найбільш розвинених країн світу, зазначивши при цьому, що весь світовий досвід свідчить про те, що такий модернізаційний ривок можливо зробити лише при опорі на активну молодь, не зіпсовану старими стереотипами.
Модерував засідання Голова ВМГО «Українська Студентська Спілка», заступник Голови УМФ Станіслав Куценко. А серед присутніх також можна було побачити і почути Андрія Мішина, Віталія Іляшенка, Єлизавету Щепетильникову, Юрія Москаленка, Катерину Мамонову, Ольгу Коваленко, Андрія Фіщука, Івана Ледчака, Ігоря Мельника, Євгенію Малих, Дмитра Кулібабу, Сергія Пархоменка та багатьох інших лідерів.
У підсумку круглого столу була прийнята резолюція, текст якої був оперативно поширений серед органів влади: можна переглянути тут
.jpg)
У своєму виступі директор департаменту молодіжної політики Мінсім’ямолодьспорту Ігор Хохич зазначив, що молодіжна політика повинна бути на помітному для молоді, вагомому рівні, а державний орган, який займається молодіжною політикою, повинен бути впливовим, і з ним повинні рахуватися. «Щодо ініціативи до зниження вікового цензу молоді та інших, то влада хоче знати думку громадськості з цього приводу, щодо соціальної депресії, то влада також готова до ініціатив, але за багато років кількість молоді у громадських рухах тримається на одному рівні в 3-4%, і якщо ми збільшимо цей показник хоча би до 10%, то це буде досить вагомим досягненням», — підкреслив посадовець. 
Лідер Студреспубліки, голова Секретаріату УМФ 
У продовження дискусії громадський діяч Михайло Притула поглянув на проблему з іншого ракурсу і визначив, що питання стоїть не в грошах і повноваженнях, а в площині соціальної психології: «Наразі головної мети нема, ми не підкреслюємо важливість мети перед молоддю. Тому перше, що ми маємо зробити, і це стосується не лише молодіжних організацій, але й усієї країни — це визначитись, куди ми йдемо, що ми будуємо, що ми робимо — і тоді буде зрозуміла роль молоді, і те, що є більш важливі речі, ніж збільшення або зменшення віку молоді. На сьогоднішній день люди не знають куди вони йдуть, і це є першочерговою проблемою». 
Член нацкомітету “Молодіжна варта” Олександр Солонтай зауважив, що мова йде про виключення молоді як цілої категорії від прийняття рішень, бо підтверджує це те, що минулого тижня був прийнятий закон, який зменшив кількість людей, які можуть бути віком понад 35 років у керівних лавах молодіжних організацій з 15 до 10%. «Щодо ініціатив влади, треба спочатку реалізовувати програму Уряду, Закон України “Про засади внутрішньої політики” на цей рік, в якому сказано, які саме орієнтири молодіжної політики на цей рік, влада повинна організовувати, а також передвиборчу програму «Партії Регіонів» і Президента», — підкреслив Солонтай..png)
