За участі активістів Студреспубліки і НДЛМ у Києві представництво Фонду ім. Ф.Еберта провело 2 корисних тренінги з техніки модерації та методології проведення заходів.
З 17 по 20 жовтня в Києві, у представництві Фонда ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, було організовано тренінги з таких напрямків: «Техніка модерації заходів» (17-18.10)і «Методологія проведення заходів» (19-20).
Тренером виступав німець Бьорн Кульп. А серед учасників були яскраві представники Студреспубліки і НДЛМ: Руслан Хасанов та Юлія Краєва, які вивчали техніку модерації, а методологію проведення заходів освоював Олександр Щерба. Пропонуємо до вашої уваги їхні враження.
Враження студреспубліканця Руслана Хасанова:
«Модерування… Значення даного слова для мене було, як виявилось, досить незрозумілим до недавнього часу. Але тепер, відвідавши дводенний тренінг з модерації, можу не лише пояснити, хто такий модератор, а й власноручно модерувати заходи.
Перш за все, хотілося б відзначити злагоджену роботу організаторів. Щодо змісту тренінгу, то не можна не відмітити, що техніка модераціїї, пояснена Бьорном є достатньо ефективною та еластичною, якщо розглядати різні типи заходів.
Взагалі, під час зустрічі у присутніх була можливість дізнатись, хто такий модератор, якою повинна бути його роль та позиція; як підготувати модерацію; про основні елементи ланцюга модерації.
Перший день почався зі знайомства між учасниками тренінгу та ознайомлення з темою. Хочеться відмітити, що більша частина присутніх проводили тренінги та модерували заходи, що сприяло обміну досвідом. Кожний учасник зробив внесок в отримані на тренінгу знання.
Особисто я зрозумів, що ефективний модератор може допомогти групі людей, яка зібралась із наступними цілями:
вирішення проблеми,
генерація нових ідей,
реалізація плану дій,
обмін думками,
ізоляція конфлікту,
відкриття творчих здібностей.
Як це зробити, докладніше було пояснено під час другого дня. А саме, як планувати модерацію. Це досить складно, оскільки потрібно спланувати непередбачуване… Але кожний учасник отримав завдання скласти такий план, і, як не дивно, всі впорались. Цей факт приємно здивував нашого гостя-тренера:).
Оскільки я приймав участь в оргдіяльнісних іграх, то зрозумів, що роль модератора для робочих груп є дуже важливою, точніше сказати необхідною. Як на мене, він допоможе досягати цілі, які ставлять перед собою ці групи, а також значно покращить роботу в групах та ефективність цієї роботи. Необхідно лише підібрати правильні методи та спланувати кожний крок.
За два дні ми отримали масу знань та досвіду, а також знайшли нових знайомих, за що дуже вдячні організаторам та Студреспубліці і НДЛМ за запрошення на даний захід».
Враження координатора проекту НДЛМ «За збереження родини» Юлії Краєвої:
«Протягом двох днів учасники тренінгу, а це молоді активісти з різних організацій з різних куточків України дискутували на задану тему, ділилися набутим досвідом. Після відвідування заходу я зрозуміла, яким повинен бути справжній модератор.
Модератор – це гід, який допомагає організувати робочий процес в певній групі осіб. Він не повинен висловлювати свою позицію з того чи іншого питання.
Люди звикли на семінарах слухати тренера-експерта. А модератор виступає в ролі своєрідного посередника між учасниками. Він не обов’язково має бути експертом. Якщо модератору задають запитання – йому краще це питання адресувати учасникам, щоб вони самі знайшли відповідь або ж поділилися власним досвідом. Питання краще візуалізувати, тобто писати на плакаті чи карточках, щоб люди його бачили.
Цей тренінг був корисним для тих, хто хоче стати модератором, і для тих хто вже модерував не один захід. Тому ці два дні ми провели в дружній приємній атмосфері, отримали нові знання, нові знайомства, за що я дуже вдячна НДЛМ і Студреспубліці, що запросили мене на цей захід.»
Враження голови Чернігівської ОО НДЛМ Олександра Щерби:
«Мені довелося прийняти участь у тренінгу на тему «Методологія проведення заходів», який відбувся 19-20 жовтня 2009 року від представництва фонду ім. Фрідріха Еберта.
В рамках тренінгу ми познайомились із такими методами, як «Відкритий простір», «Світова кава» та «Пошук майбутнього». Кожен із вказаних методів по-своєму унікальний та детально розглядався під час тренінгу із теоретичної та практичної сторони, він «програвся» учасниками, що дало змогу зрозуміти практичну цінність запропонованих методів.
Так «Відкритий простір» можливо використовувати в рамках розробки стратегії розвитку організації, вирішення складних питань, в обговоренні яких мають приймати участь багато учасників. Метод «Пошук майбутнього» буде ефективним для знаходження конкретних шляхів вирішення тієї чи іншої проблеми, розробки нових проектів. Метод «Світова кава» цікаво буде застосовувати для обговорення соціальних проблем та шляхів їх вирішення, може застосовуватись у рамках більш великих тренінгів.
Важливо відмітити, що під час тренінгу був етап планування, під час якого кожен із учасників визначився, який із методів буде цікаво використовувати у власній майбутній діяльності».
