«Хто хоче працювати – бере і працює», — зазначив Лідер Студреспубліки Павло Вікнянський під час всеукраїнської конференції «Як організувати державну політику сприяння розвитку громадянського суспільства». Він поділився досвідом співпраці з державою на прикладі діяльності Студреспубліки.
Захід був організований 22 жовтня 2010 року Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД). У ході конференції експерти презентували звіт за результатами Моніторингу реалізації органами виконавчої влади Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства у 2009 році.
Результати моніторингу засвідчили, що всі міністерства та обласні державні адміністрації виконують вимоги Концепції щодо ухвалення планів та подання звітів щодо виконання Концепції.
На рівні міністерств найкращі показники в реалізації завдань концепції мають органи виконавчої влади, що за своєю спрямованістю часто взаємодіють з громадськістю (наприклад, МОЗ, Мінсім’їмолодьспорту, Мін’юст).
За три роки реалізації Концепції не вдалося виконати жоден із ключових напрямків вдосконалення законодавства з питань діяльності інститутів громадянського суспільства (спрощення процедури легалізації та реєстрації ІГС, створення умов для розвитку благодійництва і меценатства, запровадження механізму державного замовлення на надання ІГС окремих послуг на конкурсних засадах тощо).
Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства є унікальною: 576 органів виконавчої влади ухвалили плани реалізації Концепції, але жоден орган влади не є відповідальним за успішність реалізації цієї політики в цілому.
Учасники заходу погоджувалися, що для ефективної реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства необхідно змінити її інституційне забезпечення. На думку деяких учасників, доцільно визначити члена уряду, відповідального за реалізацію Концепції.
Максим Лациба, керівник програм УНЦПД, переконаний, що органам виконавчої влади потрібен віце-прем’єр з питань громадянського суспільства. «Віце-прем’єр – це не контролер для громадянського суспільства. Він не має визначати, що робити чи не робити третьому сектору. Віце-прем’єр – це адвокат громадянського суспільства в уряді та класна дама для органів виконавчої влади. Його завдання – створити умови для вільного розвитку громадянського суспільства», — підкреслив М.Лациба. Експерти розглянули також можливість виконання такої функції Мін’юстом.
У той же час Лідер Студреспубліки Павло Вікнянський, який виступив із промовою на початку конференції, розповів про кількарічний досвід Студреспубліки щодо співпраці з владою при реалізації проектів. Він зазначив, що державницька позиція, яку обстоює Студреспубліка, не залежить від політичної кон’юктури і від того, до якої партії чи політичного табору належить міністр. Більше того – ця співпраця не потребувала поки що жодних нормативно-правових концепцій розвитку громадянського суспільства, адже «хто хоче працювати – бере і працює».
Вікнянський навів, як мінімум, 3 типи взаємодії з державою, які використовує Студреспубліка:
позитивний досвід Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту щодо проведення відкритого конкурсу для фінансування кращих проектів всеукраїнських молодіжних і дитячих громадських організацій: першою в рейтингу оцінок незалежної експертної комісії цього року стала як раз «Міжнародна програма «Студентська республіка»;
організаційна підтримка: наприклад, тими же ж Мінсім’ямолодьспортом і Міносвіти можуть бути надані листи про сприяння в реалізації проектів;
участь у роботі різноманітних консультативно-дорадчих інституцій при органах влади.
У заході взяли участь також Наталія Борджелі, Міжнародний центр некомерційного права (Вашингтон, США); Тетяна Андрійчук, завідуюча сектором сприяння розвитку громадянського суспільства Департаменту інформації та масових комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також представники від громадських організацій, міністерств та обласних державних адміністрацій.
.jpg)
