«Бунт» і «бункер» — про Стратегічний саміт-2013 Студреспубліки
Експерт Студреспубліки, філософ Сергій Дацюк прокоментував підсумки проекту «Новий старт. Сценарії майбутнього»: «Корпоратизація світу бачиться молодим людям тією сингулярної подією, яка матиме вирішальне значення, а в майбутньому світі єдино можливою лишиться стратегія «бунту».
З 17 по 19 травня 2013р. у Пуща-Водиці проходила оргдіяльнісна гра в рамках всеукраїнського проекту «Новий старт. Сценарії майбутнього». Учасниками заходу стали в основному молоді люди практично з усієї України, які надіслали проекти, що були визначені Експертною радою як найкращі.
За інтелектуальним рівнем та мотивованістю учасників цей Саміт був значно кращим, ніж [остання] «Зимова Студреспубліка» в Карпатах, де нових ідей було мало, підходи до майбутнього були вкрай неенергійними, а обговорення відбувалося мляво.
В рамках обговорення і підготовки проекту до Стратегічного саміту було виявлено ряд цікавих тенденцій у розуміннях, настроях та орієнтаціях студентів.
Перш за все, студенти підсвідомо готуються до важких часів у світі, все більше і частіше розглядаючи проекти ізоляції від воєн, руйнування та небезпек зовнішнього світі на внутрішньодержавних негараздів.
Одна з груп студентів генерувала два проекти ізоляції. Один має умовну назву «електромагнітний кордон країни». Це проект, який описував електромагнітний захист по всьому периметру країни («електромагнітна парасолька») задля уникнення чи обмеження загроз з боку зовнішнього світу.
Другий проект ізоляції описував використання розгалужених штреків старих шахт на Донбасі. Шахти використовуються як середовище життя людей України, які з тих чи інших причин не можуть жити на поверхні.
При цьому група, яка мала умовну назву «Група прориву» згенерувала доволі цікавий проект прямої здачі країни в зовнішнє управління. Проект полягав у наступних логічних кроках: 1) постановка питання про неефективність використання позикових коштів; 2) слідча комісія, імпічмент президенту, люстрація законодавчої та виконавчої влади; 3) приведення в бойову готовність армії; 4) створення Спостережної Ради; 5) перевибори Уряду; 6) внесення змін до Конституції; 7) Меморандум із провідними світовими корпораціями про співробітництво; 8) залучення інвестицій.
Не дивлячись на те, що самі члени групи заперечували інтерпретацію цього підходу як «Радикальний продаж країни», це все є саме таким радикальним проектом. Тут не потрібно соромитися радикальності. Оскільки такий сценарій розвитку подій дуже імовірний, особливо на тлі повзучого дефолту, який зараз відбувається в Україні. Причому такий сценарій є одним зі способів бунту та прориву.
В цьому сенсі, можна сказати, що на розробках проектів майбутнього в «Пуща-Водиці» булі присутні дві головні стратегії щодо України — «бунт» і «бункер».
«Бунт» — це стратегія тих, хто опирається подовженню теперішнього. «Бункер» — це стратегія тих, хто намагається подовжити теперішнє за будь-яку ціну, навіть якщо доведеться ізолюватися.
Причому, якщо стратегія «бункеру» будується здебільшого як лінійна, то стратегія «бунту» частіше всього будується як сингулярна, тобто передбачає наявність якоїсь сингулярної події (сингулярної технології), що принципово змінює ситуацію.
Такими сингулярними технологіями на згадуваних обговореннях стали: «роботи» (штучний інтелект), «кіборги» («чипізація людини», імплантати в мозок і в тіло). Головна сингулярна подія, яка оцінювалася, це руйнування світу держав і заміщення його корпораціями, які починають перебирати на себе функції держав.
Саме корпоратизація світу бачиться молодим людям тією сингулярної подією, яка матиме вирішальне значення. Варто сказати, що космічні проекти польотів на Місяць чи Марс не виглядають так само привабливо, як корпоративна світова революція.
Світовим гегемоном стає Союз Корпорацій, який отримує всю повноту наднаціональної влади. Держави перестають бути монополістами у збиранні податків, громадянство при цьому стає розподіленим.
При цьому варто подумати про таке. Якщо від нинішніх держав принаймні ще якось можна сховатися, наприклад в недержавних територіях, ставши апатридом, подорожуючи по світу. То від майбутньої влади корпорацій сховатися не вдасться. Отже влада корпорацій буде більш тотальною, ніж влада держав.
Інакше кажучи, стратегія «бункеру» в майбутньому світі буде майже неможлива. В майбутньому світі єдино можливою лишиться стратегія «бунту».
Експерт Студреспубліки, філософ 
«Бунт» — це стратегія тих, хто опирається подовженню теперішнього. «Бункер» — це стратегія тих, хто намагається подовжити теперішнє за будь-яку ціну, навіть якщо доведеться ізолюватися.
.jpg)
