«Без демократії немає свободи, захищати її та відновлювати там,
де її порушено – це перший обов’язок кожного, хто любить волю»
(Фрідріх Еберт, перший демократично обраний президент Німеччини)
Переговори – це не місце для проривів, це місце для дипломатії (французьке прислів’я)
7-9 жовтня 2010 у санаторії «Хвиля» під Києвом за участі представників Студреспубліки проходив тренінг для молодих аналітиків (експертів) «Гарвардська концепція переговорів та врегулювання конфліктів», який організовував Фонд імені Фрідріха Еберта.
Тренінг проводив німецький фахівець Герд Хільгер за участі молодих представників дослідницьких інституцій та неурядових організацій, які зацікавлені в особистому рості й ознайомленням з технікою ведення переговорів та залагодження конфліктів.
Розміщуємо враження від заходу двох учасників, яких делегувала Студреспубліка: Миколи Атаманюка та Михайла Кольцова.
Отже, спочатку думки лідери Хмельницького ТО ВМГО «Студентська республіка» Миколи Атаманюка, який представляв Хмельницький обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка» та позицію простого студента українського вишу.
«Так, як темою тренінгу була «Гарвардська концепція переговорів та врегулювання конфліктів». Ось думка, яка виникла під час тренінгу: «Дану концепцію варто використовувати та адаптувати до українських реалій, особливо у нашому ще не сформованому громадянському суспільстві».
Вона передбачає врегулювання конфліктів у бізнесі, політичному середовищі, в зовнішній політиці та на особистому рівні. Як з джерела розпочинається річка, так і мале непорозуміння може перерости у серйозний конфлікт, тому перераховую п’ять китів введення переговорів за Гарвардською методикою:
1)Не сваріться через позиції сторін. Кожна людина (партнер, компанія) має власну позицію, яка може кардинально відрізнятися від вашої.
2)Відокремлюйте особистість від проблеми. Особисті емоції, взаємини між переговорниками, не можуть впливати на вирішення проблеми.
3)Зосередьтесь на інтересах сторін, а не на їх позиціях. У кожної представника переговорів є інтереси серед які можуть кардинально відрізнятися від ваших, так і спільні. І це вище мистецтво шукати оптимальне вирішення
4)Генеруйте валаштування (варіанти вирішення), де кожен у чомусь виграє! Але кожен має розуміти, йти на переговори одразу з програшною позицією не варто, потрібно врахувати усі «за» та «проти».
5)Наполягайте на застосування об’єктивних критеріїв. Потрібно розуміти, що емоції та суб’єктивні інтереси, які не прикріплені аргументацією не варті уваги.
Авторитарна позиція однієї сторони переговорів при певних умовах може дати короткостроковий результат, але щоб вона працювала на спільну перспективу на довший проміжок часу? Тому найголовніше – це скласти хорошу стратегію з багатьма тактичними кроками та варіантами інтересів обох сторін.
Що я можу відмітити на рахунок тренера Герда Хільгера? Це живе спілкування з молоддю, симуляції переговорів та індивідуальний підхід до кожного учасника тренінгу. В основному на цьому заході були присутня молодь, яка займається міжнародними відносинами від яких, я почув думку: «Що нам, як молодій країні потрібно повчитися введенню переговорів та захисту власних інтересів, щоб лише спільні інтереси обох сторін були оптимально враховані».
На даному заході я справді побачив вільнодумну, сучасну українську молодь (представником якої я є), яка готова до переговорів та захисту позицій України. Якщо ми справді бажаємо стати вільною, незалежною не від кого, державою, ми маємо аргументовано захищати власні інтереси, а не за українським правилом: «Ех, якби-то…» і тоді з нами будуть справді рахуватися у Світі, бо у нас за весь період української історії було безліч прикладів введення невдалих переговорів. Ми вільнодумна країна, яка справді має стати вільною.
Що залишилося від тренінгу? Позитивні враження, нові знайомства та величезний досвід, який варто передавати іншим!»
А тепер враження представника Фонду якісної політики Михайла Кольцова.
«Коли в одному приміщенні збирається 20 представників громадських та державних з метою вдосконалення навичок переговорів та управління конфліктами, у них не залишається нічого іншого як спілкуватись один з одним. Саме завдяки цьому спілкуванню досить прості та очевидні складові Гарвардської системи переговорів отримували свій практичний вимір та застосування в реальних ситуаціях.
Як проводити переговори коли позиція твого партнера по переговорам значно сильніша за твою? Що робити, коли переговори переростають в особистий конфлікт і як уникати подібних ситуацій в майбутньому? Чому людину, яка дуже довго і багато говорить — слід ввічливо перебивати саме в той момент, коли вона вдихає повітря? Ці та інші питання, які виникали і розглядались на цьому заході ґрунтувались на досить простій аксіомі: кожного дня ви перебуваєте в ситуації переговорів з різними людьми, різними позиціями і різними інтересами, і від того, наскільки ви готові до переговорів прямо залежить якість та ефективність ваших рішень.
Окремо варто відмітити позитивну атмосферу заходу, яка повністю відображала правильність концепції edutainment. Герд Хільгер, головний модератор тренінгу, з легкістю руйнував стереотипи про міжкультурну комунікацію, тоді як англійська мова спілкування лише сприяла активності учасників. І якщо на початку тренінгу я міг назвати лише декілька причин участі в ньому, то наприкінці я вже мав як мінімум 19».
.jpg)
