Спроба рейдернути «Жовтень»: дамо по руках варварам (оновлено)
7 листопада 2014р. в ефірі радіо «Голос Києва» звучала програма «Столичні акценти». Мова велася про подальшу долю кінотеатру «Жовтень», нещодавно спаленого провокаторами-гомофобами, за якими стирчать вуха рейдерів. На питання ведучої Оксани Щирби відповідали лідер республіканців Павло Вікнянський, а також координатор «Форуму порятунку Києва» Віталій Черняховський, директорка «Жовтня» Людмила Горделадзе та директорка департаменту культури КМДА Діана Попова. Публікуємо коротку стенограму розмови [+ аудіо].
Оксана Щирба: В ефірі радіо «Голос Києва», програма «Столичні акценти», ведуча Оксана Щирба та режисер Микола Найдюк. Вітаю вас! Найстаріший кінотеатр Києва – «Жовтень» згорів, і поки правоохоронці проводять експертизи, з’ясовують обставини надзвичайної події, кияни активно обговорюють причини загорання в найстарішому кінозакладі. Серед основних версій називають демонстрацію в «Жовтні» фільму про ЛБҐТ-спільноту, давні спроби виселити кінотеатр з ділянки землі на столичному Подолі. Є і ті, які звинувачують адміністрацію кінотеатру – мовляв: «Знехтували нормами безпеки при пожежі – всі запасні виходи були закриті, не спрацювала тривожна сирена». Втім, міліція вже затримала двох підозрюваних у підпалі – студента київського вишу та його безробітного знайомого. При цьому обидва запевняють, що робили це не з власної волі, а виконували замовлення. Про це сьогодні у програмі.
Кінотеатр на Подолі найстаріший у Києві подібного типу, який жодного разу не змінював цільового призначення. Його збудували у 1931 році. Споруда кінотеатру зведена за проектом архітектора Валер’яна Рикова у стилі конструктивізм. Після здобуття незалежності у «Жовтні» показували фільми, які не завжди потрапляли на широкий екран у інших закладах. Також кінотеатр був майданчиком для показів у рамках кінофестивалю «Молодість», окрім того, «Жовтень» став першим у столиці кінотеатром, де можна було подивитися іноземні фільми мовою оригіналу з субтитрами, без звукового перекладу.
Кінотеатр «Жовтень» серйозно постраждав у пожежі. Незважаючи на те, що зовні будівля виглядаю практично неушкодженою, сліди пожежі помітні лише на одному з вікон, всередині все залите водою або пошкоджено вогнем. Два найбільші зали кінотеатру повністю знищені.
Про свою готовність підтримати кінотеатр заявила і громадськість. Близько п’ятисот киян біля КМДА провели акцію з вимогою залишити кінотеатр у комунальній власності. Вони просили покарати рейдерів і розслідувати підпал закладу. Міський голова Віталій Кличко, який вийшов до людей, повідомив про рішення зборів депутатів заснувати благодійний фонд «Відновимо разом», завдяки якому планується залучити всіх бажаючих до фінансування робіт з відновлення кінотеатру. Далі — Павло Вікнянський, голова всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка».
Павло Вікнянський: Ситуація справді сталася дуже ганебна, і треба підкреслювати, що це не перший взагалі в місті Києві й Україні випадок, коли під виглядом пожежі насправді відбувається потім рейдерське захоплення. Жахливо, що для цього зараз використовують не тільки, як раніше, просто, перепрошую, якихось звичайних безхатченків, бомжів, які могли щось десь підпалить, як це сталося з Гостинним двором, а використовують hate-ідеологію, маніпуляцію ненависті по відношенню до ЛҐБТ-спільноти.
Не має значення персональне відношення окремих людей, навіть громадянських активістів, щодо якихось наших українських спільнот — ні в якому разі ми жодне ком’юніті не можемо обмежувати, якщо ми рухаємося, знову-таки, до вільного і правового суспільства.
І тут в Україні, в Києві, в столиці відбувається жах: на фоні війни, економічного занепаду, ще й маніпуляція поглиблення далі вже не тільки якихось релігійних або мовних конфліктів, що залюбки використовують наші колишні стратегічні партнери, але і тепер ще на фоні ненависті до людей з іншою сексуальною орієнтацією.
Я переконаний, що це рейдерське захоплення, це не перший випадок уже: Садиба Мурашка, «Гостинний двір», будинок на Алли Тарасової (біля Hayatt’у), ще один будинок на Подолі (на Щекавицькій), ще дуже-дуже багато прикладів. Там всюди були підпали, потім на фоні цих підпалів фактично відбувається «віджимання» території, і на цій територій або плануються, або вже реально робляться дії для створення якихось потвор а-ля «Гулівер» і т.п., тільки в історичній частині міста.
Оксана Щирба: Павло, от у нас таких ласих шматочків, як Поділ у Києві дуже багато, які просто прагнуть забрати забудовники, ми маємо дуже багато прикладів, коли дійсно ми втрачали такі пам’ятки архітектури, культурні об’єкти…
Павло Вікнянський: Тут ще дуже важливий момент, Ви настільки праві! Зараз чому увірвався терпець — і громадяни вперше з часів Майдану, креативні, прогресивні, свіжі, молоді обличчя вийшли під КМДА вимагати? Їх було більше п’яти сотень за різними оцінками (інші оцінки кажуть, що було біля двох тисяч — бо біля двох тисяч залишили у відкритому листі звернення до Кличка з вимогою відновити «Жовтень» таким, яким він був).
То це є великий сигнал, що людям набридло, люди не хочуть повернення старої практики, яку просувала Партія Регіонів щодо закриття очей на «віджимання» таких от милих серцю киян і українців об’єктів. «Жовтень» є саме таким! Це пам’ятник конструктивізму, цеосередок, де креативні люди могли збиратись,у тому числі я, спілкуватися, дивитися нестандартні фільми, арт-хаус, не ті, перепрошую, дебільні, фільми, які показують у більшості кінотеатрів, це кінотеатр для розумних людей, для креативного класу. І точно ці люди, в тому числі, лідери думок, дане питання не залишать – ми й далі будемо домагатися відновлення «Жовтня» і щоб «Жовтень» залишався саме таким, яким він є, а не як можуть зараз під цим соусом підкинути… перебудувати: десь там на горищі або в підвалі буде «10-форматний 8D» якийсь кінотеатр, котрий буде показувати якусь «Нову любов Моні Фросівни».
Оксана Щирба: Павле, я не питаю, що зараз можуть зробити чиновники, тому що, якщо на них сподіватися, то взагалі нічого не буде зроблено, а що можемо зробити сьогодні ми, кияни, задля того, аби не втратити не тільки кінотеатр «Жовтень», аби не втратити інші такі важливі культурні об’єкти, щоб в нас їх просто не вихопили з-під носа, ось ті самі забудовники і не зруйнували. Ми щось можемо зробити?
Павло Вікнянський: Громадянська активізація, яка вже наразі відбулася, не тільки в Facebook, а і, як кажуть, оффлайн, створення великої координаційної групи, яка регулярно збирається, обговорює питання щодо і відновлення «Жовтня», і як запобігти у подальшому подібні історії в Києві і в Україні — є різні інструменти, яким чином ми думаємо це зробити. Я переконаний, що головний шлях до цього — це активність і тиск, тиск!
Оксана Щирба: На людей покладає свої сподівання і директор «Жовтня» Людмила Горделадзе. Вважає, що рік – це реальний термін, за який можна відновити роботу закладу. За її словами точна сума для відновлення поки не відома, оскільки ще не проводилася експертиза, але внутрішнє оснащення кінотеатру обійдеться, як мінімум, у 7 млн грн., а його повне відновлення у кілька десятків мільйонів.
Людмила Горделадзе: Поки що це є умова нашої надії, наших сподівань і підстава наших сподівань – саме ставлення громади до цієї справи, до того, що це трапилось і до того який був і яким має бути цей кінотеатр. Я думаю, що коли буде відкрито цей благодійний фонд, про який сказав Віталій Володимирович Кличко, то саме фонд стане тим гаманцем, який збере кошти на це відновлення. Поки що ми займаємось, як ви бачите, ліквідацією тих аварійних ситуацій, які зробила ця пожежа і ми працюємо над відкриттям цього фонду. Окрім того найголовніше наше завдання – це отримання страховки, а для цього ми маємо ще багато різних документів зібрати і експертиз провести, і багато інших заходів. Оце наші вектори, нашої роботи, які робимо ми. Що стосується самого відновлення, будівельних та ремонтних робіт, то це може розпочатися, при самому кращому розвитку подій, десь навесні.
[…]
Оксана Щирба: В організації «Гей-форум України» впевнені, що пожежа пов’язана з програмою кінофестивалю «Молодість» «Сонячний зайчик», присвячена проблематиці спільноти ЛҐБТ, і розцінюють підпал як теракт, спрямований на залякування сексуальних меншин. Своїми версіями ділиться Віталій Черняховський, головний координатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва».
Віталій Черняховський: Систематично за роки незалежності знищується мережа кінотеатрів і «Жовтень» — це був тільки один з десятків, які знищені. Я вам нагадаю, що все забувається і все стирається з часом, і люди вже просто звикають до цього мерзотного вигляду, який зараз ми маємо в Києві, що ми забули, який же Київ був насправді. На певну чисельність населення має бути певна кількість кінотеатрів, але ці нормативи давно вже порушені, кінотеатри втратили статус кіноклубів, один з небагатьох яких був кінотеатр «Жовтень», який був не просто кінотеатр для показу голлівудських фільмів, а він все-таки був місцем для обговорення, для зустрічі з акторами.
Події, які відбулися 29 жовтня — це був протест активних громадян проти пропаганди гомосексуалізму. На жаль, такі дії співпадають з намаганням захопити привабливі для забудови земельні ділянки, тобто тут склалося разом два фактори. Фактор номер один – неодноразово, і в тому числі в 2014р., наприклад, в Києві була протидія маршу, гей-параду. Це не те що якась відокремлена подія, це події, які йдуть весь час. Певна частина громадян дуже активно виступає проти саме пропаганди, підкреслюю, гомосексуалізму.
Я хотів би запросити всіх активістів, які захищають зараз «Жовтень», це дуже благородно, всіх долучитися до питання відновлення, повернення до державної власності всіх об’єктів, які були незаконно приватизовані.
Павло Вікнянський
