Соборна Україна, в якій панує громадянський мир – безумовна цінність

Зважаючи на все більш напружену політичну ситуацію в країні, Національний лідер Студреспубліки  Павло Вікнянський  дає свій коментар і закликає всіх схаменутися, звертається до Президента, Уряду України, топ-політиків і громадян України: «Я бачу успішну Україну, країну-лідера, здатну до найсміливіших місій для прогресу світу. Усвідомимо, що Україна не може бути збережена перемогою однієї частини українців над іншою, зробимо реальні зусилля до порозуміння».

«Вже кілька тижнів у столиці України не спадає напруга. Час довів, що наша позиція, представлена у Зверненні Студреспубліки 4 грудня 2013р., є цілком вірною в оцінках ситуації щодо виходу з політичної кризи. Звернення Студреспубліки, незважаючи на ще більше загострення кризи, не втратило своєї актуальності. Наполягаю – в ньому містяться здорові шляхи до розв’язання конфлікту.

На жаль, наші перестороги не почули. Шкода, але першу конструктивну та фактично єдину стратегічну пропозицію розв’язання кризи не почули саме представники політичного класу. Вони продовжили підставляти людей, ще більше роздмухуючи багаття ворожнечі. Можна було б усе списати на «замріяність» республіканців, на нашу надзвичайну переконаність у важливості суб’єктності України в Європі та світі, її справжньої суверенності, якщо б за цей час від політиків і тих, хто себе називає голосом громадськості, пролунав хоча б один по-справжньому революційний план. Революційний план не щодо того, хто буде зображений на портретах і хто з ким буде більш «сучасно» дерибанити народне багатство, а щодо на порядок більш справедливих соціальних стосунків, інноваційного шляху розвитку України та людства.

Натомість, безвідповідальність політичного класу призвела до того, що в серці столиці найбільшої європейської країни, Другого Єрусалиму, відбувається бойня, пролилася кров, знову, як і сотні років тому, розписуємося у власній безпорадності й просимо про військову допомогу нових варягів та ординців.

Злочин, що слова, які мають бути табуйовані в публічній лексиці респектабельних політиків, інтелектуалів та журналістів: заклики до насильства, радикальних дій, розчленування країни, захоплення будівель, виправдовування крові чим би то не було, розділення громадян на «правильних» і «неправильних» – стали не просто допустимими, а навіть мейнстримом.

Панове, схаменіться! «Хорош» уже! Це стосується і влади, і різних фракцій опозиції, і гарячих голів на майданах і серед силовиків.

Для мене Соборна Україна, в якій панує громадянський мир – безумовна цінність. І моя країна – не середньовічний «рай». Я бачу успішну Україну, в якій не просто панує справжнє народовладдя та добробут, а країну-лідера, здатну до найсміливіших місій для прогресу світу, від яких би паморочилась голова.

І ще, закликаю всіх топ-політиків: припиніть працювати «на камери» та для посольств, будьте особистостями, переступіть через себе – зробіть реальні зусилля до порозуміння! Усвідомте, що Україна не може бути збережена перемогою однієї частини українців над іншою.

Засуджую дії неофашистських організацій, які вже не просто заявляють про себе силовими способами, але й задають тон діям опозиції, стали її флагманом. Складається враження, що діють ще якісь окремішні сили, незалежно від того внутрішні чи зовнішні – вони не проукраїнські. У нормальному суспільстві будь-які ксенофобські ідеї, радикальність заради самої радикальності – мають бути рішуче відторгнуті. Популяризація насильницьких, терористичних дій, толерація їх громадянами – це шлях у страхіття минулого, до нової Руїни. Співвітчизники, наступні покоління нам не простять громадянську війну.

Через це вважаю, що в даний час потрібні адекватні дії влади. Передусім, логічно говорити про апеляцію саме до неї, бо для забезпечення відповідальності за ефективне функціонування країни згідно конституційних процедур ми й обираємо до влади інших громадян (на жаль, як правило, поганої якості громадян): 

·      Президенту України як гаранту Конституції України й особі, яка має відповідати за забезпечення національного інтересу України:

—        треба взяти на особистий жорсткий контроль негайне розслідування та суворе, але законне, покарання всіх винних у підготовці та реалізації дестабілізуючих (у тому числі сепаратистських) сценаріїв в Україні;

—        забезпечити законність слідства та правочинства по справах щодо громадянських активістів і журналістів, звернутися до Генерального прокурора та МВС щодо недопустимості застосування по відношенню до них жорстких упереджувальних мір на час слідчих дій, віддаючи перевагу більш м’яким (які не передбачають ув’язнення). Окремо просимо взяти під особистий контроль справу арештованого журналіста «Спільнобачення», студреспубліканця В.Карагяура;

—        терміново внести до Верховної Ради України пакет гуманізуючих змін до резонансних законів, прийнятих депутатами з порушенням демократичних процедур, від 16 січня 2014р., забезпечити обговорення відповідних змін у широких колах і сприяти їхньому розгляду під час наступної сесії Верховної Ради України.

·         Уряду України:

—        забезпечити виділення коштів із Державного бюджету України на фінансування проектів організацій громадянського суспільства в розмірі, який би гарантував їхню роботу в національних інтересах України, сприяв би інновативному шляху розвитку держави та реальній розбудові громадянського суспільства. 

А громадян прошу бути пильними, 100, а то й 200 разів подумати перед тим, щоб щось зробити, ні в якому разі не користуватися емоціями, не піддаватися на істерики та залякування.

Наголошую, дана ситуація – це унікальний шанс нам усім перестати розраховувати на якихось псевдолідерів, а поширити корисні інструменти дії – децентралізацію, самоорганізацію, взаємодопомогу, автономні схеми самофінансування та збирання пожертв, творчість тощо – з майдану на всю країну. Реалізувати їх на рівні локальних громад – дворів, кварталів, мікрорайонів, містечок. І паралельно зі змістовною роботою стосовно Програми неомодернізації України та її регіонів ми цим і займемося». 

Позиція Студреспубліки щодо ситуації в Україні

Автор: Прес-служба Студреспубліки