Форос-2010 (м. Воронеж): політика, ідеологія, економіка в Росії очима українця

21-27 травня 2010 року за ініціативи Центру соціально-консервативної політики в Центральному федеральному окрузі Росії відбувся форум на тему «Соціальний консерватизм: ідеологія і сучасна практика. Версія в молодіжному середовищі».

На форумі було зібрано близько ста чоловік молодіжних лідерів Росії та два представники України, один з яких виявився етнічним росіянином та керівником російського братства у м. Львів.

Основна програма почалася 22 травня з приїздом цілої низки високопосадовців Росії, зокрема: Шувалова Ю.Є., заступника Секретаря президії Генеральної ради ВПП «Єдина Росія», Савелєва Д.В., депутата Державної думи Російської Федерації, Кравченко Д.Б., заступника керівника Федерального агентства з питань молоді та інших. Головною темою дискусії стало питання нової російської ідеології – соціального консерватизму (інша назва — російський консерватизм). По суті запропонована ідеологія являє собою модифікований до російських реалій соціальний консерватизм, основними постулатами якого у російській версії є:

— поєднання традицій та інновацій;

— поєднання ефективності і справедливості;

— опору на справжні потреби людини і суспільства;

— відмова від генерування псевдопотреб і стандартів життя засобами антикультури;

— безпечність і захищеність власності;

— порядок як збереження законів і моральних норм;

— зв’язок морального добробуту і соціальної відповідальності;

— cолідарність і взаємодопомога особистостей, соціальних прошарків та поколінь;

— основний лозунг ідеології: «зберегти та примножити».

Таким чином, сам задум про необхідність ідеологічної основи діяльності держави вже на декілька років випереджає розвиток політикуму України. Нова ідеологія знаходиться в стадії розробки та не прийнята, як офіційна, має ряд противників навіть у ВПП «Єдина Росія», але вже формується с метою стати підґрунтям для продовження «Руської цивілізації» та з метою експорту в тому числі і в Україну.

Тож в умовах подальшого ігнорування українською правлячою верхівкою таких стратегічних питань, як ідеологія, ми можемо стати полоненими російської ідеології і вже через декілька років мислити, як велика маса росіян, констатуючи: «нам потрібна сильна рука царя».

Ще на один крок, де ми позаду, – формування стратегії розвитку країни, адже в Росії вже відпрацьована масштабна всеросійська кампанія відносно розробки стратегії та сформовано чіткий важливий документ до 2020 року. На фоні такої роботи «Новий старт. Стратегія-2050 для України» від Студреспубліки мабуть, що єдиний здоровий крок у країні у цьому напрямку.

Робота з уніфікації поглядів, мислення, дій в Росії ведеться продумано та інтенсивно, особливо це видно по діяльності активної молоді, яка в більшості випадків зводиться до роботи у величезних всеросійських молодіжних організаціях таких як «Молода гвардія», котра по суті є молодіжним крилом партії «Єдина Росія» або «Наші», які діють при адміністрації Президента, тобто фактично також від партії «Єдина Росія», проводячи уніфіковані, спущені зверху акції.

Таку роботу посилюють спеціальні видання та свого роду «проповідники», які формують певну систему поглядів, в тому числі висвітлюючи Україну у не найкращому світлі, наприклад, Матвейчев О.О. пише в своїй праці про те, що козаки – це «свора» алкоголіків, а І.Мазепа по суті є «дахом» алкошляхів.

Незважаючи на те, що більшість активної молоді є членами ВПП «Єдина Росія» або молодіжних організацій при партії влади, досить часто можна почути, що «Єдину Росію» молодь не у всьому підтримує, а партійні тому, що іншого шляху в політикум не має. Хоча по суті, як я побачив, стати депутатом будь-якого рівня, базуючись на діяльності в молодіжній організації практично не можливою.

Депутат Держдуми та експерт у російсько-українських відносинах Марков С.А. сформував чітку позицію відносно взаємовідносин з Україною. За його словами для успішного розвитку країни необхідний вільний ринок загальною аудиторією 300-400 млн. осіб, тобто Росії без України не вижити і навпаки, тільки в інтеграції у наших держав є майбутнє. На сьогоднішній день ідуть інтенсивні переговори стосовно активної взаємодії у наступних галузях: атомна енергетика, кораблебудування, авіа- та космічна промисловість, воєнно-промисловий комплекс та інші. Така інтеграція має відбуватися із подальшим формуванням Східноєвропейського союзу на зразок об’єднаної Європи із включенням Росії, Білорусії, України, Туреччини, Казахстану та практично всіх республік колишнього СРСР. Очевидним стає, що Росія в такому союзі отримає провідну роль.

Проте амбітні плани Росії формуються на основі значних внутрішніх протиріч в середині країни, таких як: сировинно-орієнтована економіка (60% бюджету Росії формується завдяки продажу нафти та газу), нерівномірність розвитку регіонів, населення Росії щороку скорочується майже на 800 тис., влада по-суті належить в повній мірі «Єдиній Росії», Москву вже важко назвати російським містом, столицю жартівливо називають великим аулом…

То ж і маємо величезну країну-сусіда із низкою протиріч, але яка сформувала чіткі плани і крок за кроком вже йде до мети через формування та експорт власної ідеології, підготовки стратегії розвитку, чіткої цілеспрямованої роботи з молоддю…, отже питання в тому чи зможемо ми поставити на противагу власну стратегію, власну ідеологію, власних патріотів чи розчинимось без сліду у новій «Російській цивілізації», якщо така відбудеться.

Питання, наразі, відкрите.

Хочеться висловити подяку за інформаційне сприяння поїздці ЦСКП-Україна, особливо керівнику його молодіжного відділення Петру Іванову.

 Читати російською

Автор: Олександр Щерба