Not for Myself, but for Everyone! (en) 
Виклики особливі — турбулентність охоплює не лише нашу країну, а все більше шириться світом. Цинізм, егоїзм, обмеженість, зневага, нетерпимість душать нас, тягнуть вниз — альтернатива цьому лише розумна солідарність прогресивних людей крізь будь-які кордони. Які ж способи припинити демодернізацію відшукали 1–4 березня 2019р. під час ЗиСР-ХІ на Буковині (ГК «Гірський світанок» (ГТК «Мигово», с. Мигове, Вижницький р-н, Чернівецька обл.)) найкращі українські й іноземні експерт(к)и й активіст(к)и — детально в підсумковому релізі.
«Байдужість — це не життя,
а безвольність, паразитизм, боягузтво.
Тому я ненавиджу байдужих»
Антоніо Ґрамші
У часи важкої, без кінця-краю кризи, збільшення ненависті та нерівності, у розпал буйства демагогії та популізму надзвичайно важливо не впасти у відчай або у психоз, а спокійно зупинитися і поставити самим собі й оточенню жорстке запитання: чому все саме так, а не інакше, і як нам спільно виправити ситуацію. Республіканці не просто це роблять постійно, але й організовують інших.
Для цього потрібні нові колумби, маркси і корольови! Здатні на мрію про новий, справедливий світ, не зверхні і відморожені, як теперішні світові еліти, а здатні до проблематизації і осяяння великих смислів і масштабів.
Також на відкриття приїхали привітати учасників/ць друзі та партнери Студреспубліки — громадський діяч, підприємець Олексій Бурбак і директор ПрАТ «Гравітон» Віталій Чорноусенко.
Оргдіяльнісна гра вийшла напруженою і глибокою. Серед основних позицій у Грі необхідно виділити:
- «неоліберали», які відстоювали позицію, що найперше завдання — піклування про себе, сформувавши своєрідну «матрьошку» пріоритетів: я – група (сім’я) – місто – країна – світ. В результаті еволюції позиції група опрацьовувала ідею максимальної децентралізації з головною роллю міста-поліса, де у держави залишаються лише функції безпеки та загальної координації взаємодії. Поліси самостійні у взаємодії один із одним, обходяться без посередництва «старої» держави;
- «прогресисти» виділили свободу, безпеку та добробут як базові критерії для солідарності. У подальшому група розробляла ідею виходу за національні кордони;
- «праві», що фундувалися на соціал-дарвінізмі, а далі обстоювали перехід людства на новий рівень із використанням наднових технологій штучного інтелекту та трансгуманізму.
- «культурні марксисти» — група розвивала ідею, що визначальною умовою солідарності є культура, а солідаризуватися треба навколо глобальних проблем — кліматичних змін, вичерпаності ресурсів, нерівності та мілітарних загроз.
Під кінець Гри відбулася синергія позиції, в ході якої стало зрозуміло, що не прорив, а навіть елементарна можливість для розвитку України можливі лише в ситуації подолання нашої провінційності, периферійності й виходу на глобальний рівень мислення та дії. Люди довгої доброї волі мають стимулювати процеси діалогу між прогресивними середовищами міст різних країн, розуміючи, що паливо для руху вперед — це вільна творчість, невідчужена праця та свобода інакомислення, а точка спільнодії — це глобальний банк задач, який акумулює всі інновації для направлення їх на спільну користь. Мета солідаризації — прогресуюча якість і зростання загальнолюдського блага.
ЗиСР-ХІ була безпрецедентною за кількістю і якістю експертів/ок, які не лише читали факультативи для повноцінного, з різних сторін занурення в тему Гри, але й самі надзвичайно активно працювали разом із іншими учасниками/цями.
Всесвітньовідомий філософ Михайло Мінаков розпочав із ґрунтовної доповіді «Після демократії, після Європи, виклики для України». Далі — культурологиня Анна Глезер (Німеччина) розповіла про «Інституціолізовану солідарність як виклик Європи майбутнього».
Політолог Сергій Бєлашко аналізував «Неокорпоративізм і солідарність в інформаційному суспільстві». Відома західна журналістка, спецкореспондентка El País Пілар Бонет (Іспанія) показала, якою може бути «Солідарність і свобода слова» на практичних кейсах із власного досвіду.
«Солідаризуйся або помри: роль податків у справедливій економіці» — тема факультативу економіста Олександра Кравчука. Політолог, політичний філософ Андрій Окара презентував цілу власну доктрину під час доповіді «Чи може стати (нео)солідаризм основою нового світобудівного проекту в XXI ст.?».
«Солідарність із європейськими лівими і зеленими: особисті спостереження» — назва факультативу економіста Олександра Антонюка (Велика Британія). Священик, психолог, о. Антоній Рудий поспілкувався з учасниками/цями на тему «Дружити проти когось, або дружити з кимось… Психологічні аспекти зародження «солідарностей».
На другий день в гості до ЗиСР приїхав народний депутат України Максим Бурбак. Розмова була гострою, проте щирою, учасники/ці задавали критичні запитання.
Заключного дня учасники/ці відвідали оновлену «Галерею на Штейнбарга», пройшлися екскурсією по Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, де зустрілися з проректоркою Тамарою Марусик, а опісля прийшли в гості до заступника голови Чернівецької ОДА Мирослава Заячука. Приємним сюрпризом стала випадкова зустріч із Олексієм Каспруком, другом Студреспубліки, Чернівецьким міським головою (2014–2018).
* * *
Організатори: ВМГО «Студентська республіка».
Оргпідтримка: Міністерство освіти і науки України.
Партнери: ПрАТ «Гравітон», консалтингова компанія K&K Group, компанія Impression, БІОКОН, JYSK, видавництво «Саміт-книга», SendPulse, OpportunityForYouthUA.