«Вони не боялися мріяти!»

Повна свобода особистості неможлива без самореалізації так само, як і ефективний навчальний процес, тому питання самоорганізації студентства набирає останнім часом все більшої актуальності. Для пошуків ефективних механізмів студентської самоорганізації, а також аналізу прогресивних світових кейсів пройшов круглий стіл на тему «Питання студентської самоорганізації в КПІ, Україні та світі — прогресивні кейси та реалії сьогодення», організований Студреспублікою.

Як саме проходила дискусія 29 листопада 2019р., хто був спікером, про що говорили та яких висновків було досягнуто — читайте у підсумковому пострелізі події.

Студентство — найактивніша група у суспільстві, у всьому світі та й в Україні, воно практично завжди стояло на передовій усіх прогресивних процесів. Це майбутні професіонали — інженер(к)и, лікарі/ки, космонавт(к)и, науков(и)ці, які через декілька років будуть жити в країні, розвиток якої закладається сьогодні. Ми — вигодонабувачі/ки майбутнього, а тому хто, як не ми, найбільш зацікавлені у прогресивному розвитку країни і себе особисто.

На сьогодні існує багато проблемних питань у молодіжній сфері: це і питання масової міграції молоді, і ситуація, коли дуже багато молоді вимушені займатися короткостроковим підробітком, і останні стипендіальні «реформи» — все це впевненості не додає. А тому критично важливо створити прогресивне бачення розвитку.

Прогресивне студентство по всьому світу б’ється не лише за свої права і інтереси, але й за кращий світ для майбутніх поколінь

Загалом у дискусії взяли участь експерти, студентські активіст(к)и, лідер(к)и студентського самоврядування, громадські активіст(к)и тощо. Історик і політолог Денис Пілаш наголосив, що студентська активність обумовлюється не тільки через те, що молодь — вигодонабувачі/ки майбутнього, а й через те, що у студентства звільняється більше часу для саморозвитку, громадської активності. Якщо згадувати найбільш відому студентську активність, що відбувалась у 1968р., студенти були найбільш активною і найбільш помітною групою, бо насправді вони не боялися мріяти для того, щоб побудувати інший світ, збудований на кращих принципах.

Сьогодні зазвичай у країнах Європи, Північної Америки існує налагоджена система, коли є доступ до безкоштовної або доступної освіти, а з іншого боку студентство, разом із викладач(к)ами, професурою, стоять на сторожі того, коли намагаються здійснити якість урізання чи наступ на автономію.

Якщо взяти останні 3 найбільші студентські виступи, то вони як раз були пов’язані із процесами комерціалізації освіти, перетворення її на товар для обраних, скорочення доступу до неї, підвищення плати. В Америці борг за кредити для навчання вже близько $1 трлн, який студенти будуть виплачувати до кінця життя, і це, зокрема, є однією з причин їхньої активності. Навіть деякі кандидати в президенти США будують свою виборчу програму на тому, щоб зробити освіту безкоштовною, а ці борги погасити.

«Завжди є альтернатива і розуміння, що велика студентська активність — це та, яка йде далі студентських проблем, і яка чітко усвідомлює, що потрібно для того, щоб далі змінювати країну, світ на щось краще для майбутніх поколінь», — підсумував спікер.

Солідарність має стати однієї з ключових цінностей студентства

Артем Ніколенко, лідер київських студреспубліканців, запропонував дослідити досвід студентських братств, що виникли в Європі й Америці наприкінці XVIII ст., які засновувались як альтернатива (популярним тоді) масонським організаціям, і гуртувались зазвичай навколо аристократичних студентів, а потім, за демократизації суспільства, навколо фінансових і владних осіб, що навчались.

Іншим цікавим досвідом є низові ініціативи, які утворюються самостійно й діють незалежно від адміністративних структур. І тут є точка зростання: університет має бути зацікавлений у розвитку (максимальної кількості) таких ініціатив, а тому потрібна більша лібералізація процедур їх діяльності. Але й самі студенти мають відповідально вести свою активність із розумінням необхідності ефективного навчального процесу.

«На мою думку, головні цінності, які мають лежати в основі студактивності — це солідарність, коли ти жертвуєш чимось індивідуальним задля спільного блага, та громадянське просвітництво», — завершив спіч Ніколенко.

Питання самоорганізації студентства є важливим фактором розвитку особистості та його персональної свободи, адже отримання навичок організаційної роботи, суспільної комунікації сприятиме не тільки ефективному навчальному процесу, але й успішній соціалізації у суспільстві. Не дарма лозунгом студентського братства ΧΦ Принстонського університету ще у 1824р. стало: «Правда, честь і свобода особистості».

Також у цей часу Києві відбувся ще один прогресивний захід, в якому взяли участь республіканці — GlushkovFest, котрий проходив у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка у рамках VIII Всеукраїнської конференції «Глушковські читання»  пам’яті видатного українського радянського кібернетика та вченого В.М.Глушкова. У рамках цієї події виступив республіканець Олександр Круглов, який розповів про оптимізацію сіткової торгової стратегії генетичними алгоритмами.

Організатори: «Студентська республіка КПІ», Київська Студреспубліка.