«Революція – регуляція – рагуляція» — гостроактуальна обмовка

У Полтаві пройшов III Громадянський лекторій «Вільні громадяни – сильні громади – запорука ефективної держави». Студреспубліка зібрала спраглих до чесного діалогу та знань громадян, здатних до компетентної, але відвертої розмови, щоб усім разом повчитися, а також обмінятися думками про проблеми громадянського суспільства та громадянськості, місцевого самоврядування та децентралізації [+ відео].

Вже у традиційному проекті громадянського просвітництва (що відбувається у такому унікальному для України форматі) взяли участь активісти зі столиці та різних регіонів України, журналісти, місцеві депутати. І, звісно — потужні експерти: Андрій Єрмолаєв, Михайло Мінаков (по скайпу), Андрій Окара, о. Антоній Рудий, Володимир Фадєєв, а також Олександр Ісип і Вадим Штефан. Сприяння у проведенні надали Полтавська державна аграрна академія та Полтавська обласна асоціація органів місцевого самоврядування. Подробиці продуктивної дискусії 19 травня 2017р. — нижче.

Лідер полтавських республіканців Олег Слизько модерував Громадянський лекторій і на його початку звернувся до учасників із наголосом на очікуванні вільної дискусії, закликав критично підходити до доповідей, адже на таких майданчиках важливий смисловий конфлікт, брак якого відчувається як на Полтавщині, так і в Україні в цілому.

Павло Вікнянський, лідер республіканців України, акцентував увагу на важливості громадянського просвітництва, особливо в нинішні складні часи війни та звуження громадянських свобод, посилення авторитарних, ксенофобських проявів в Україні. Зокрема, дуже своєчасно відбувся нещодавній [22.04.2017р.] Громадянський лекторій у Києві, присвячений недопустимості обмеження свободи слова. Вікнянський запропонував усім учасникам, спираючись на критичне мислення, поміркувати — в контексті пошуку формули національної злагоди — про «вічний мир», питання, яке досліджував ще Кант.

Також із привітальними словами виступили перший проректор Полтавської державної аграрної академії, у вченій залі якої і вирувала дискусія, професор Павло Писаренко та виконавчий директор Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування Володимир Микійчук.

Бренд-менеджерка Студреспубліки та головна редакторка газети прогресивних людей «Нова Республіка» Віра Андріюк презентувала учасникам свіжий випуск газети, а також розповіла про запуск інтернет-версії видання, котре намагається відповідати якості передової західної суспільно-політичної преси.

Криза капіталізму і виклик свободи

Київський філософ Володимир Фадєєв розпочав із доповіді про «Цикли оновлення: капіталізм і соціальне питання». Він, зокрема, зауважив, що сьогодні ми забюрократизовані більше, ніж за радянських часів. Це, як не дивно, пов’язано і з появою різних програм і сервісів в інтернеті, який став новим дисциплінарним простором і формою соціальної регуляції. Ми перебуваємо в суспільстві, де відбулася делегітимація солідарності, щільних відносин між людьми, які колись були в робітничому класі. Партії зараз також нездатні об’єднувати. А от популістські рухи прості, вони вимагають в людини тільки почуття, там фактично відсутня рефлексія. Стосовно нинішньої української кризи, науковець зазначив, що коли людина невільна, важко говорити про її відповідальність.

Від культивування ненависті до злагоди: хто здатен об’єднати Україну?

Далі інтелектуальний градус піднімав столичний політолог, директор Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв. Його доповідь на тему: «У пошуках злагоди: як подолати причини жорстоких конфліктів в Україні (й інших пострадянських республіках)» була продовженням дискусії, розпочатої матеріалом «Серйозна розмова: Як жити після ненависті» з останнього номеру «Нової Республіки».

Діагноз сучасності від Єрмолаєва жорсткий: «Тепер ми вміємо ненавидіти, вміємо цим користуватися, культивувати це і пишаємося цим. У суспільстві це прийняли». Він стверджував, що не було такої напруги у галичан і донеччан у 70-х рр., як вона актуалізувалася наприкінці 90-х. Замість розбудови надійного проекту країни, «еліти» 10 років займалися «електоральними гойдалками» й перерозподілом активів. А тепер паралельно з де-факто примусовою «західнизацією» влада будує свою версію звуженої «малої України». Важливо, що це процеси керовані, доктриновані, забезпечені кадрами. Проте у нас ще є соціальні сили, які формують потребу державної цілісності. Це менеджмент реального сектору, особливо мала та середня ланка виробництва, самоврядування середнього рівня й український гуманітарний клас.

Так усе ж таки: революція чи ре(а)гуляція?

Андрій Окара, політтехнолог, політичний філософ, у своїй лекції «Проблеми солідарності суспільства та держави в умовах сучасних викликів» назвав Євромайдан найвизначальнішою подією на території пострадянського суспільства й останнім цвяхом в російський імперіалізм. На думку інтелектуала, модернізація «зверху» — це не український формат соціального розвитку, вона у нас у такий спосіб просто неможлива. Це викликало жваве обговорення, адже задум протестів і те, що вийшло пізніше, абсолютно відрізняються. Під час обговорення з реплікою виступив відомий художник Олег Мінгальов, який зауважив, що те, що мало бути революцією, натомість стало «регуляцією»… Павло Вікнянський продовжив: навіть «рагуляцією». Також Андрій Окара заінтригував присутніх анонсом дискусійного клубу, який незабаром будуть робити в Полтаві він і місцева Студреспубліка.

«Україна на тій території, де громадяни віддають свої права із задоволенням»

Політичний філософ Михайло Мінаков (м. Київ – м. Мілан – м. Берлін) по скайпу прямо з німецької столиці говорив про громадянськість і модернізацію, котрі зараз у нас опинилися між авторитаризмом і демократією. Професор зауважив, що «Україна знаходиться на тій території, де громадяни віддають свої права із задоволенням». Це т.зв. авторитарний пояс між Анкарою та Москвою. В Україні зараз є великі групи людей, які підтримують обмеження свобод. Правлячі ж групи фактично відтворюють російський сценарій в Україні, й, при цьому, роблять усе, щоб не дати привід для повстання. Таким чином, вони залишають усім нам бідність, несвободу та війну як чи не єдиний можливий шлях у майбутнє. Черговий раз Михайло Мінаков наголосив, що викривлена політична картина України для повноцінного проекту відновлення єдності та потенціалу зростання потребує цивілізованих лівої та ліберальної партій.

 

 

 

 

 

 

Патерналізм і «забагато Києва» — основні гальма розвитку громад

Про територіальні громади у процесі спроби нинішніх реформ у спільній доповіді говорили полтавці Вадим Штефан, експерт проекту «ULEAD з Європою», й Олександр Ісип, Кобеляцький міський голова (1998–2015рр.). Наведемо основні тези. Отже, жодна реформа в Україні не проводилася так, як планувалася. Всі проекти на прикладі Полтавською області не мають стратегічності, хоча мають пряму користь. Промовисті цифри: лише 1% від потреб для реалізації Стратегії розвитку Полтавської області профінансовано в бюджеті розвитку, а це лише 60 млн грн. Сьогодні надважливо відійти від політичної доцільності проектів і перейти до потреб громад. А у громадах зараз є дві найголовніші проблеми — подолання патерналізму та розподіл влади. Як зазначив п. Ісип, за державою потрібно залишити лише функцію охорони кордонів, армію, МВС (за виключенням громадської безпеки), міжнародні відносини, а все інше максимально передати органам місцевого самоврядування.

 

 

 

 

 

 

«Свобода — це завжди свобода для інакодумців»

Завершував день доповіддю «Страх залишатися невільним, або страх у набутій свободі. Що обрати?» психолог, священик о. Антоній Рудий (м. Хмельницький). Він зауважив, що свободу людина знаходить у діянні, а не лежачи на боці. От, приміром, що хотіли люди декілька років тому і що отримали?

У підсумку Громадянського лекторію було досягнуто одностайної позиції щодо необхідності посилювати національний діалог, якщо ми хочемо зберегти країну… поки хоча б у тих залишках кордонів, які зараз є. І це прямо пов’язано з необхідністю модернізації країни. І відповідно, роботи в тому напрямку, якого так не вистачає в українському політичному просторі, в активності громадянських активістів — боротьби за соціальну справедливість. Також важливо зробити все, для того, аби українці перестали масово емігрувати, інакше в найближчі роки ми втратимо мільйони громадян. Підводячи підсумки, згадали доречні слова Рози Люксембург: «Свобода — це завжди свобода для інакодумців».

Зазначимо, що до розмови під час доповідей і в кулуарах активно долучилися політик Олександр Щерба, краєзнавець Олег Лебединський, волонтер Святослав Маслак, економіст Олександр Калініченко, блогер Ярослав Журавель, аграрник Олександр Волощук, заступник голови Хорольської райради Роман Гловацький, представники Інституту розвитку міста Юрій Левченко й Артем Іванюк, одні з лідерів республіканців Людмила Рудкевич, Віталій Слюсаренко, Роман Широких, Артем Ніколенко, голова Білоцерківської сільської об’єднаної територіальної громади Іван Лещенко, історик Віталій Мірошниченко, ветеранка «Байконуру» Вероніка Шостак, студентські активісти Антон Назаренко й Анастасія Бридихіна тощо.

 

 

 

Першим ділом, звісно, літаки, а потім — ні, не дівчата — футбол!

Після Громадянського лекторію на його учасників чекала чудова екскурсійна програма: для початку відвідали Полтавський музей дальньої авіації. Екскурсію провели республіканець Дмитро Кандиба та начальник штабу 13-ї Гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської ордену Суворова II ступеню важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, п-к Олексій Кравчук, який у роки служби змінив на цій посаді президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва. Республіканці побували у справжніх бойових літаках, які колись несли найстрашнішу зброю, здатну зітерти з землі цілі країни.

 

 

 

 

Далі вирушили вболівати за республіканську команду «Злагода-Кірове», яка зустрічалася у матчі півфіналу розіграшу Весняного кубка Полтавського району з футболу ім. О.О.Горностаєва з командою «Олімп» (с. Розсошенці). Лише серія пенальті визначила переможців і, на жаль, не дала команді Студреспубліки вдруге поспіль вийти до фіналу турніру. Проте заряд енергії від співпереживання за успіх спортсменів-аматорів — це те, що республіканці забрали з собою в різні куточки України.

Оргкомітет ІІІ Громадянського лекторію щиро дякує за допомогу й сприяння в організації події: Полтавській обласній асоціації органів місцевого самоврядування (голова Олександр Біленький), Полтавській державній аграрній академії (ректорка Валентина Аранчій, голова Студентської ради Анастасія Голос), Виконавчій філії НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «Лтава» (т.в.о. директора Анатолій Мішин), телеканалу «ІРТ-Полтава» (директор Ігор Кужик), а також усім шановним експертам і хед-офісу Студреспубліки.

Пізніше будуть опубліковані стенограми доповідей, а Студреспубліка обов’язково продовжить подальшу роботу з розвитку громадянського суспільства та навернення України на шлях прогресу.

Про Громадянський лекторій у Києві (2017)  
Про ІI Громадянський лекторій у Полтаві (2016)  
Про І Громадянський лекторій у Полтаві (2015)