Отже, 14 лютого 2022р. традиційно пройшла акція «Стіна кохання»*, історія якої розпочинається ще аж у 1998р. На спеціальних «стінах» по центрах міст перехожі залишали побажання тим, кого і що люблять, фоткалися, пилили відосіки й отримували в подарунок крутезні республіканські «валентинки». Як усе проходило, зокрема, у Києві, на Луганщині та Полтавщині — у матеріалі.
Встановити стійкий мир, подолати суперкризу, досягнути нашої незмінної цілі — входження України до топ-20 розвинутих країн світу за рівнем життя громадян можна лише спільним, осмисленим і креативним рухом до перетворення. А як тут без любові?!
У Києві акція пройшла на Хрещатику, під стінами Київської мерії. Столична «Стіна кохання» мала, окрім традиційної грані-«стіни», ще грані для бажаючих познайомитися («Стіна знайомств») і тих, хто прагнув пофантазувати і щось намалювати («Стіна фантазій»). Свої освідчення, побажання, малюночки на цьому об’єкті соціального мистецтва залишали люди зовсім різного віку і професій.
На Луганщині, у Сєвєродонецьку, до активності, окрім перехожих, долучалися курсант(к)и Луганського державного універистету внутрішніх справ ім. Е.ф.Дідоренка й учні Сєвєродонецького політехнічного фахового коледжу Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля.
Всупереч домінуючому, на жаль, тренду на брутальні конфронтацію, варваризацію та дебілізацію, ми зробили ще один крок до загальнонаціонального діалогу та пошуку взаєморозуміння, до щирого миру та свободи. Бо нам в Україні потрібна така любов, як проповідував св. апостол Павло, котра «не чваниться, не надимається; […] не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою».
* Під час проведення активностей вимагалося дотримання адекватних і повністю законних карантинних приписів